Номер справи 171/3956/25
Номер провадження 1-кп/171/606/25
Іменем України
05.11.25 м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041410000231 від 21.09.2025 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельниково Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,
ОСОБА_4 , 20.09.2025, приблизно о 19 годині, знаходився в квартирі АДРЕСА_2 , разом зі своїм сином ОСОБА_6 , з яким перебуває у сімейних відносинах.
В ході спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Після цього, ОСОБА_4 , 20.09.2025 приблизно о 19 годині 05 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в кухні квартири АДРЕСА_2 , взяв правою рукою зі столу кухонний ніж та наніс один удар ножем в область живота праворуч ОСОБА_6 .
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 , згідно висновку експерта Криворізького районного відділення м. Апостолове ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 111 від 16.10.2025 потерпілому ОСОБА_6 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді: проникаюче колото-різане поранення на передній поверхні черевної стінки праворуч (в мезогастральній області) з ушкодженням брижі товстого кишківника, гемоперитонеум. Тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної стінки праворуч, за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою як такі, що небезпечні для життя у момент їх спричинення.
Дії ОСОБА_4 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Прокурор в судовому засіданні підтримав обставини, викладені в обвинувальному акті даного кримінального провадження та просив застосувати ч. 3 ст. 349 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному визнав повністю за обставин вказаних в обвинувальному акті. Суду пояснив, що 20.09.2025, приблизно о 19 годині, знаходився в квартирі АДРЕСА_2 , разом зі своїм сином ОСОБА_6 , де у нього виникла сварка з сином в результаті якої він взяв правою рукою зі столу кухонний ніж та вдарив ним в область живота праворуч ОСОБА_6 . В скоєному щиро розкаюється, з сином примирився та просить його суворо не карати.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив звільнити обвинуваченого з під варти та застосувати ч. 3 ст. 349 КК України.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні просив звільнити ОСОБА_4 з під варти так як примирився з ним, претензій до нього не має.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України у зв'язку із відсутністю заперечень з боку учасників судового провадження дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, визнано судом недоцільним. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції. Крім того, судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
Представник потерпілої сторони в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а кваліфікація його дій є вірною, а саме: суд вважає, що ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно ст. 66 КК України - є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно ст. 67 КК України судом - є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах.
При обрані виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, дані про особу обвинуваченого, який на відповідно ст. 89 КК України раніше не судимий, не маючий на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не працюючий, за місцем проживання характеризується посередньо, у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога на обліку не перебуває, обставини, які пом'якшують його покарання, а саме те, що він щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні та примирився з потерпілим та в обставин, які обтяжують його покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах.
За таких умов, за глибоким переконанням суду, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі у межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.
При цьому суд вважає необхідним врахувати і те, що відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, а повинно служити запобіганням до вчинення нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи викладене, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_4 необхідно звільнити на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для досягнення мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень обвинуваченим.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 у виді тримання під вартою згідно ухвали Дніпровського апеляційного суду від 14.10.2025 року скасувати 06 листопада 2025 року з 08:00 години.
У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні та відсутні витрати
Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349 ч.3, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 у виді тримання під вартою в ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3» згідно ухвали Дніпровського апеляційного суду від 14.10.2025 року скасувати 06 листопада 2025 року з 08:00 години, звільнивши з-під варти.
Речові докази: ніж зі слідами РБК, потожировий змив з ручки ножа, фрагмент лінолеуму зі слідами РБК, фрагмент простирадла зі слідами РБК, кофту військового типу кольору оливо зі слідами РБК, змиви з поверхні лівої руки, змиви з поверхні правої руки - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1