Справа № 750/7021/25
Провадження № 2/750/2127/25
05 листопада 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Супруна О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 750/7021/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
26.05.2025 ТОВ «Бізнес Позика» через систему «Електронний суд» звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 404083-КС-001 про надання кредиту від 24.09.2021 у розмірі 20 291,04 грн, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору.
Автоматизованою системою документообігу суду позовна заява розподілена для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова
Логвіній Т.В.
Суддя Логвіна Т.В. ухвалою від 28.05.2025 прийняла позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами та відкрила провадження в справі; установила сторонам строк для подачі суду заяв по суті справи, визначених частиною другою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України).
06.06.2025 відповідачем засобами поштового зв'язку подано відзив, у якому вона просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що позивач не довів факт переказу кредитних коштів на її рахунок, кредитний договір уважає нікчемним, а розмір заборгованості по кредиту не доведеною. Кредитний договір не відповідає вимогам законодавства щодо правил його підписання. Також просить застосувати до вимог позивача позовну давність.
11.06.2025 представник позивача через систему «Електронний суд» подала відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів.
19.06.2025 відповідачем засобами поштового зв'язку подано до суду заперечення на клопотання про витребування доказів.
Суд своєю ухвалою від 25.06.2025, за клопотанням позивача, витребував в АТ КБ «Приватбанк» інформацію, чи видавалась ОСОБА_1 кредитна картка № НОМЕР_1 та виписку по рахунку ОСОБА_1 за номером картки № НОМЕР_1 за період з 23.09.2021 по 25.09.2021.
07.08.2025 суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 07.08.2025 № 1654/0/15-25.
На підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.08.2025 № 6 справа передана до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 справа визначена для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Супруну О.П.
Суддя Супрун О.П. ухвалою від 04.09.2025 прийняв справу до свого провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 24.09.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 з використання інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі на платформі https://bizpozyka.com/ укладений Договір № 404083-КС-001 надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів (надалі - Договір) (а.с. 24-25).
Підписанням цього договору позичальник підтвердила, що до укладення договору отримала від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено законодавством України, зокрема, передбачену статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту , частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також примірник Правил (у формі електронного документа), що розміщені на сайті кредитодавця (пункт 10 договору). Позичальником підтверджено, що вона ознайомлена з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір (пункт 7 договору).
Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора «G-2451», який надіслано на номер мобільного телефону відповідача.
За умовами вищевказаного Договору кредит надається строком на 24 тижнів, процентна ставка за кредитом: в день 0,86295000, фіксована; комісія за надання кредиту - 1 500,00 грн, загальний розмір наданого кредиту - 10 000,00 грн, термін дії договору - до 11.03.2022, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 21 960,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3 563,71 % (пункт 1 договору).
Пунктом 3 Договору про надання кредиту № 404083-КС-001 сторони погодили графік платежів, за умовами якого позичальник зобов'язався 11.03.2022 повернути кредитодавцю грошові кошти в сумі 21 960,00 грн, із яких: 10 460,00 грн - проценти за користування кредитом; 10 000 грн - частковий платіж основної суми; 1 500,00 грн - комісія за надання кредиту (а.с. 24).
ТОВ «Бізнес Позика» виконало зобов'язання за договором, перерахувавши на вказаний ОСОБА_1 у анкеті клієнта банківський рахунок № НОМЕР_1 кошти у розмірі 10 000,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 32129 від 24.09.2021 (а.с. 32) та випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період 23.09.2021 - 25.09.2021 (а.с. 125).
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості убачається, що на виконання умов кредитного договору позичальниця ОСОБА_1 здійснила часткову оплату боргу за Договором № 404083-КС-001 від 24.09.2021 на загальну суму 5 490,00 грн. Проте, станом на 14.05.2025, у відповідача існує непогашена заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 291,04 грн, яка складається з: 9 720,90 грн - заборгованість за кредитом; 10 570,14 грн - заборгованість по відсотках (а.с. 14-21).
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
За правилами частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до статті 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
За правилами частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За приписами статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець. Оскільки умови договорів приєднання розробляються підприємцем, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим підприємець має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статті 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Приписами статей 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Приписами статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , маючи намір отримати в позику грошові кошти, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Бізнес Позика» та пройшла реєстрацію на веб-сторінці товариства. Під час здійснення реєстрації відповідач створила особистий кабінет та надала всі особисті дані (ПІБ, дані паспорта, дату та рік народження, РНОКПП, номер мобільного телефона, електронну пошту, місце реєстрації), чим фактично надала згоду на обробку персональних даних.
Для безпосереднього оформлення кредиту відповідач обрала бажану суму кредиту, строк кредитування, самостійно внесла номер банківської картки та підтвердила, що ознайомлена з Правилами надання грошових коштів у позику.
Після прийняття позичальницею умов кредитного договору 24.09.2021 ТОВ «Бізнес Позика» уклало з ОСОБА_1 кредитний договір, який підписано останньою відповідно до вимог частин шостої, восьмої статті 11, статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилався на особистий телефонний номер відповідача. На спростування вказаних обставин відповідачем доказів не подано.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписано позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням анкети-заяви відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 243/6552/20, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, від 12.06.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Оскільки ОСОБА_1 уважається ознайомленою з умовами кредитного договору в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», тобто до моменту підписання кредитного договору, суд уважає, що відповідач повністю ознайомлена з його порядком укладення та підписання, про що свідчать виконані останньою фактичні дії в ІТС, а також використання нею електронного підпису одноразового ідентифікатору.
Позивач, пред'явивши вимогу про стягнення заборгованості, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за нарахованими відсотками.
За умовами вищевказаного Договору кредит надається строком на 24 тижнів, процентна ставка за кредитом: в день 0,86295000, фіксована; комісія за надання кредиту - 1 500,00 грн, загальний розмір наданого кредиту - 10 000,00 грн, строк дії договору - до 11.03.2022, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 21 960,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3 563,71 % (пункт 1 договору).
Як убачається з графіка платежів, позичальник зобов'язалася 11.03.2022 повернути кредитодавцю грошові кошти в сумі 21 960,00 грн, із яких: 10 460,00 грн - проценти за користування кредитом; 10 000 грн - частковий платіж основної суми; 1 500,00 грн - комісія за надання кредиту.
ОСОБА_1 сплатила 3 710,90 грн на погашення процентів за Договором № 404083-КС-001 від 24.09.2021.
Відповідно до пункту 2 Договору № 404083-КС-001 від 24.09.2021 протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом) нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіка платежів.
Відповідач не виконувала графік погашення заборгованості, що відповідно призвело до збільшення суми нарахованих процентів відносно орієнтовної суми, що зазначена в графіку погашення заборгованості.
Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності суд уважає за необхідне зазначити наступне
Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Позовна давність згідно статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, що визначено частиною 1 статті 261 ЦК України.
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Законом № 2120-IX від 15.03.2022 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.
У подальшому, Законом 3450-ІХ від 08.11.2023 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було викладено в такій редакції: у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
При цьому, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, відповідними указами Президента України строк дії воєнного стану в України неодноразово продовжувався та режим воєнного стану в Україні діє до теперішнього часу.
Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» було виключено з ЦК України лише на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025.
Отже, строк, визначений, зокрема, статтею 257 ЦК України, продовжувався на строк дії воєнного стану з 24.02.2022 і до 03.09.2025.
Ураховуючи наведені положення законодавства, суд доходить висновку, що позивачем при зверненні 26.05.2025 до суду з даним позовом до ОСОБА_1 строк позовної давності не пропущений.
Доводи ОСОБА_1 відповідача про нікчемність Договору № 404083-КС-001 про надання кредиту від 24.09.2021 не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України та є наслідком вільного їх тлумачення.
Отже, суд дійшов висновку про неналежне виконання ОСОБА_1 грошових зобов'язань за кредитним договором від 24.09.2021 та необхідність стягнення з неї кредитної заборгованості в повному розмірі.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 404083-КС-001 про надання кредиту від 24.09.2021 у розмірі 20 291,04 грн (двадцять тисяч двісті дев'яносто одна гривня 04 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення складене 05.11.2025.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, код ЄДРПОУ - 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя