Справа № 729/805/25 2/729/825/25
06 листопада 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Булиги Н. О.
секретаря Романченко С. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №4344637 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Відповідно до умов вказаного договору сума кредиту складає 7000 грн., строк кредиту 350 днів з 30.01.2024 року по 13.01.2025 року, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору. Позивач зазначає, що відповідач, оформлюючи кредитний договір здійснив всі необхідні дії, що визначені розділом 6. «Особливості укладення кредитних договорів зі споживачами в електронній формі через ITC товариства» Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», викладений алгоритм дії фізичних осіб з якими укладається кредитний договір в електронній формі. Відповідно до реквізитів Договору № 4344637 від 30.01.2024 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «14929».
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем виконало повністю та надало йому кредит в сумі 7000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .
За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4344637 від 30.01.2024 року у період з 30.01.2024 року по 23.09.2024 року включно Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 2450,01 гривень, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 2450 грн.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Первісним кредитором, 23.09.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 23/09/2024 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4344637 від 30.01.2024 року на загальну суму 49697,75 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 6999,99 грн., заборгованості за процентами 39197,76 та штрафні санкції 3500 грн.
Відповідно до норм чинного законодавства, позивач вважає такими, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції за договором у розмірі 3500 грн.
Згідно умов строк дії п. 1.3 Договору № 4344637 строк кредиту 350 днів: з 30.01.2024 року по 13.01.2025 року.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 23.09.2024 року №23/09/2024, строк дії Договору № 4344637 від 30.01.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у період з 24.09.2024 року по 13.01.2025 року (112 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 19600 грн.
Оскільки, відповідач наявну заборгованість за кредитним договором не погасив, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 65797,75 гривень, яка складається з 6999,99 грн. тіло кредиту, 39197,76 грн. нарахованих процентів первісним кредитором, 19600 грн. нарахованих процентів ТОВ «Українські фінансові операції», а також судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000 гривень.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримує.
07.10.2025 від представниці відповідача, адвоката Свирид А. І., надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просить позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 4550 гривень.
Відзив обгрунтовано тим, що дійсно 30.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Кредитний договір №4344637 про надання фінансового кредитну на умовах строковості, зворотності, платності, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Позивач у позові посилається на те, що у подальшому, між ТОВ ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та «ТОВ «Українські фінансові операції» укладено Договір факторингу, відповідно до якого право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції». Відтак ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4344637 у сумі 49697,75 гривень.
Представниця відповідача зазначає, що відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору 30.01.2024 року з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» №4344637. Відповідно до умов вказаного договору сума кредиту складає 7000 гривень. Таким чином, відповідач погоджується із встановленими обставинами справи щодо факту укладення кредитного договору та обов'язку щодо сплати заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7000 гривень. Водночас, в частині наявності обов'язку у відповідача сплатити на користь позивача будь-які інші платежі нараховані за користування кредитними коштами категорично заперечує та зазначає, що нараховані відсотки первісним кредитором у розмірі 39197,76 грн. та відсотки нараховані ТОВ «Українські фінансові операції» у розмірі 19600 гривень відносяться до категорії інших платежів, а тому у силу дії п. 18 розділу «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України повинні бути списані кредитодавцем. Представниця посилається на те, що відповідач з 11 травня 2023 року і по теперішній час перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, у зв'язку з цим, на нього розповсюджується дія норми ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому йому, як військовослужбовцю, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час його призову не нараховуються відсотки за користування кредитом.
Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування зобов'язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов'язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).
З огляду на викладене, відповідно до п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», позовні вимоги у частині стягнення з відповідача відсотків за позикою є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.
Також, представниця відповідача зазначає, що оскільки ОСОБА_1 до передання первісними кредиторами до ТОВ «Українські фінансові операції» права грошової вимоги за договором здійснив платіж первісному кредитору в період з 30.01.2024 року по 23.09.2024 року в сумі 2450 грн., то він має перед позивачем непогашену заборгованість за основною сумою боргу у сумі 4550 грн. за договором позики №4344637 від 30.01.2024.
Враховуючи вищевказані обставини, представниця відповідача вважає, що позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики підлягають до часткового задоволення, а саме з відповідача необхідно стягнути різницю в розмірі, що становить 4550 грн., виходячи з розрахунку різниці між тілом кредиту, що становить 7000 грн та сплаченої суми первісному кредитору в сумі 2450 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн, представниця відповідача вважає, що складність справи та типовість для цих відносин не відповідає розміру заявлених витрат, а тому є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, тому вважає за необхідне зменшити суму пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У судове засідання представниця відповідача, адвокат Свирид А. І., та відповідач не з'явилися. Проте, адвокат надіслала заяву у якій просила справу розглянути без її участі та участі відповідача.
Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 30.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №4344637 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису «14929» (а.с.24-32).
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору сума кредиту складає 7000 грн. Строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів.
Згідно пункту 1.4.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.
З пункту 2.1. договору вбачається, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .
Згідно п.5.4.1 кредитного договору, Відповідач зобов'язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.
Також відповідач електронним підписом підписав Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) (а.с.33 зв. ст.116-118).
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало повністю та надало відповідачу кредит на загальну суму 7000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача, яка була зазначена у договорі про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4344637 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», яке відповідно до договору № 4344637 від 30.01.2024 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 7000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 (а.с.22).
Крім того, із виписки АТ КБ «Приватбанк», що витребувана судом за клопотанням позивача, суд встановив, що 30.01.2024 було здійснено перерахунок суми кредиту в розмірі 7000 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 (платіжна карта НОМЕР_1 ).
23.09.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські Фінансові Операції» було укладено договір факторингу № 23/09/2024, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Українські Фінансові Операції» права грошової вимоги за кредитними договорами, вказаними у реєстрах боржників (а.с.64-68).
Як вбачається з витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 23/09/2024, ТОВ «Українські Фінансові Операції» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4344637 у розмірі 49697,75 грн. (а.с.114).
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 4344637 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.01.2024 р. станом на 23.09.2024 заборгованість відповідача становить 52147,76 грн., з яких 6999,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту, відсотки за користування кредитом - 39197,76 грн. та 3500 грн. - штрафні санкції. Відповідачем здійснено оплату на рахунок первісного кредитора у розмірі 2450 грн., а тому сума до сплати складає 49697,75 грн. (а.с.34-43).
Також, як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції», за період з 24.09.2024 по 13.01.2025 позивачем було нараховано проценти за стандартною процентною ставкою у сумі 19600 грн. (а.с.119-120).
У матеріалах справи міститься копія посвідчення серії НОМЕР_2 від 15.05.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 є військовослужбовцем, учасником бойових дій, який має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни. Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України. Також, наявна копія довідки в/ч НОМЕР_3 від 07.08.2025, згідно якої солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у в/ч НОМЕР_3 від 11.05.2023 по теперішній час (а.с.161,161 зв.ст.).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч.1,3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).
Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» (далі Закону) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію». Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями, закріпленими у статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В ч.1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно вимог, закріплених у ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). А у ч. 2 ст. 1054 ЦК України закріплене правило, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно доч.1ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За правилами, закріпленими у ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За правилами, визначеними ст. 512 та ст. 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1ст. 1077 ЦК України).
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як з'ясовано судом, договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4344637, укладений сторонами 30 січня 2024 року в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно із вимогами, закріпленими у Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію", і підписаний особисто відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора. При цьому, у договорі викладено інформацію про тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентну ставку, платежі за додаткові та супутні послуги, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку, а тому відповідач перед укладанням договору був ознайомлений із умовами кредитування.
Підписавши договір про надання коштів на умовах кредиту, позичальник відповідно до статті 627 ЦК України, добровільно погодив такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання.
Суд констатує, що правочин, укладений між позивачем та відповідачем, відповідно до статті 204 ЦК України є правомірним та укладеним у письмовій формі, що, в свою чергу, свідчить про дотримання сторонами вимог щодо форми кредитного договору, закріплених у ст. 1055 ЦК України.
З огляду на вищевикладене та на підставі досліджених поданих позивачем належних і допустимих доказів, суд вважає доведеним, що між відповідачем і первісним кредитором на підставі укладеного між ними кредитного договору виникли договірні відносини, в яких відповідач взяв на себе грошове зобов'язання повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, проте, вказане зобов'язання не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 65797,75 гривень, що, з урахуванням умов договору факторингу за № 23/09/2024, укладеного 23 вересня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» і ТОВ «Українські фінансові операції» свідчить про обґрунтованість вимоги позивача в частині стягнення із відповідача заборгованості за основною сумою боргу. При цьому, суд враховує, та що не заперечується позивачем, 12.02.2024 відповідачем було здійснено оплату на рахунок первісного кредитора у розмірі 2450 гривень у рахунок сплати відсотків за користування кредитними коштами, на погашення тіла кредиту 0,01 грн. (а.с.39). Разом з тим, відповідач погодився на сплату таких коштів та не повідомив позикодавцю щодо наявності у нього пільг, а тому суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті тіла кредиту у розмірі 6999,99 гривень.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за відсотками в розмірі 39197,76 грн. нарахованих первісним кредитором та заборгованості за відсотками в розмірі 19600 грн. нарахованих ТОВ «Українські фінансові операції», суд зазначає таке.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вже зазначалося вище, відповідач, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, учасником бойових дій, який має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни, що підтверджено поданими відповідачем належними і допустимими доказами.
А тому, суд доходить висновку про застосування до даних правовідносин спеціальної норми, яка передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так, пунктом 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону 2011-XII від 25.08.2024 визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Отже, на відповідача поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто йому не нараховуються проценти за користування кредитом.
Відтак, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за основним боргом у сумі 6999,99 гривень.
Такий висновок суду цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.05.2021 року у справі № 502/1438/18.
Таким чином, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
За приписами ч.ч.1,6 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Судом було встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.
Зважаючи на викладене, керуючись ч. 6 ст. 141 ЦПК України та п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачеві слід компенсувати судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 257, 71 гривень за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає на таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що представництво ТОВ «Українські Фінансові Операції» здійснюється адвокатом Дідух Є.О. на підставі договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг № 4344637 від 24.03.2025 до Договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024, адвокатом надані послуги: зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз'яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства - 0,5 год. - 440,00 грн., дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи - 1 год. - 840,00 грн., аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства - 0,5 год - 440,00 грн., підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом - 1 год. - 840,00 грн., письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів - 1 год. - 840,00 грн., проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів - 1 год. - 840,00 грн., складання позовної заяви - 2 год. - 1640,00 грн., складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи) - 1 год. - 840,00 грн., складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо - 2 год. - 1640,00 грн., представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою КЛІЄНТА про стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі участь у судових засіданнях - 2 год. - 1640,00 грн.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об'єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Враховуючи викладене, позицію відповідача про зменшення витрат на правову допомогу у зв"язку із невеликою складністю та типовістю справи, критерій реальності адвокатських витрат, принцип співмірності та розумності даних витрат, які суд вважає завищеними, виходячи із конкретних обставин справи, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5000 гривень витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 509, 512, 514, 526, 530, 610, 611, 634, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1084 ЦК України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4344637 від 30.01.2024 у сумі 6999 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 99 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Судовий збір у сумі 257 (двісті п'ятдесят сім) гривень 71 копійок компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження за адресою: місто Київ вулиця Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига