Справа № 579/919/25
2/579/401/25
27 жовтня 2025 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі головуючого судді - Придатка В.М.,
за участі секретаря - Клишкової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевець цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з вказаним позовом, свої вимоги мотивуючи тим, що 15 квітня 2024 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 10492533. Договір підписано електронним підписом позичальника.
За вказаним договором ТОВ «ЕКО ФІН» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 3500 грн. на строк 730днів, з 15.04.2025 року по 14.04.2016 року (включно), зі сплатою відсотків за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду у розмірі 0,01% за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховані за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1,0% за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
ТОВ «ЕКО ФІН» виконало своє зобов'язання за договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3500 грн., перерахувавши їх на рахунок позичальника.
Відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором, грошові кошти не повертає, проценти не сплачує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
07 квітня 2025 року ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу №07-04/25, за умовами якого до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 10492533.
Відповідач не погашає заборгованість за договором, загальний розмір заборгованості за договором № 10492533 від 15 квітня 2024 року становить 16240 грн., з яких 3500 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 12530 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 210 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору ( з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості).
Вразховуючи викладене, зокрема те, що відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість, ТОВ «Факторинг Партнерс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 16240 грн., а також понесені судові витрати.
Відповідач своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку, будь-яких клопотань чи заяв не надав.
У відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно правил ч. 6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 15.04.2024 року ознайомився з основними умовами кредитування у ТОВ "ЕКО ФІН", що підтверджується Паспортом споживчого кредиту ТОВ "ЕКО ФІН" Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який відповідач підписав електронним цифровим підписом-одноразовим ідентифікатором (а.с. 80-84).
15 квітня 2024 року ОСОБА_1 заповнив Анкету клієнта - фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС ТОВ "ЕКО ФІН"), в якій вказав свої персональні дані, яку підписав одноразовим ідентифікатором (а.с. 9).
15 квітня 2024 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 10492533 (а.с.16-27), за умовами якого ТОВ "ЕКО ФІН" прийняло зобов'язання надати, а позичальник має право отримати та зобов'язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором (п.2.1). Кредит надається в загальному розмірі: 3500,00 грн (п.2.2). Строк користування кредитними коштами складає 730 днів, який починається з 15.04.2024 та закінчується 14.04.2026 (включно) і складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду (п.2.3). Дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 28.04.2024 (рекомендована дата платежу) (п.2.4). Поточний період складає 716 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 14.04.2026 (дата останнього погашення заборгованості) (п.2.5). Проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 3,65 % річних (денна процента ставка - 0,01 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до Правил можуть застосовуватись інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки (п.2.6). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365 % річних (денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки (п.2.7). Позичальнику рекомендується (не обов'язково) повернути суму кредитиу та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 28.04.2024 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 14.04.2026 (останнього дня строку кредитуваня) (п.2.8). За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати Товариству плату згідно з Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1 до цього договору) (п.2.10). Розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим договором, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника (п.2.11). Плата за користування кредитом нараховується у процентному значенні за фактичну кількість днів користування кредитом, визначену цим договором та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку Товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок Товариства (п.2.12).
Проценти за договором нараховуються та сплачуються в наступному порядку (п.3.2.1.4): нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати видачі кредиту (дати списання кредитних коштів з рахунку Товариства) по дату завершення строку кредитування (по дату остаточного погашення заборгованості), або, у разі дострокового повернення (погашення) заборгованості по дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок Товариства. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування (п.3.2.1.4.1). Протягом дисконтного (пільгового) періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дисконтного (пільгового) періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного (пільгового) періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного (пільгового) періоду кредитування, вирахуваної відповідно до Правил цього договору (визначеної у відповідному Додатковому договорі про пролонгацію) (п.3.2.1.4.2); після закінчення дисконтного (пільгового) періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п.3.2.1.4.3).
Додатком № 1 до кредитного договору №10492533 від 15.04.2024 року є Графік розрахунків (платежів), в якому визначено види платежів за кредитом, з яким відповідач також ознайомився, підписавши його електронним цифровим підписом - одноразовим ідентифікатором 15.04.2024 (а.с.51-65).
Додатком № 2 до кредитного договору №10492533 від 15.04.2024 року є Інформаційне повідомлення про надання згоди на взаємодію при врегулюванні прострочоної заборгованості, в тому числі перелік третіх осіб, включаючи близьких осіб позичальника, щодо яких ним надається згода на взаємодію при врегулюванні простроченої заборгованості, яке також підписано відповідачем за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора 15.04.2024 (а.с. 78).
На підставі укладеного договору №10492533 від 15.04.2024 року ТОВ "ЕКО ФІН" перерахувало на користь ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 15 квітня 2024 року 3500,00 грн., надавач платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід», про що свідить квитанція, транзакція №41318 24424 74943 від 15.04.2024 та підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с. 14, 15).
Згідно із випискою за кредитом перед ТОВ "ЕКО ФІН", станом на 07.04.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором №10492533 від 15.04.2024 року становила 16030 грн, з яких 3500,00 грн- заборгованість за тілом, 12530,00 грн - заборгованість за відсотками. Будь - яких сплат боржник не здійснював (а.с. 26-33).
07 квітня 2025 року ТОВ "ЕКО ФІН" відступило право вимоги до боржника ОСОБА_1 ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", згідно з договором №07-04/2025 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а.с.35-39). У п. 5.2 договору про відступлення прав вимоги вказано, що права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді (додаток № 4). У розділі 7 договору визначено ціну договору та розрахунки за продаж (відступлення).
Перехід права грошової вимоги до відповідача підтверджується згаданим договором №07-04/2025 від 07.04.2025, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів (а.с.45), актом прийому-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді за договором №07-04/2025 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 07.04.2025 (а.с.46), а також Реєстром боржників в друкованому (підписаному) вигляді до договору №07-04/2025 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 07.04.2025 (а.с.47-49) та витягом з Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді до договору №07-04/2025 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 07.04.2025 (а.с.50), де під №32 містяться відомості про відступлення прав вимоги до ОСОБА_1 за договором №10492533. Сума заборгованості за основним зобов'язанням - 3500,00 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами 12530,00 грн, загальна сума заборгованості за кредитом - 16030,00 грн.
Таким чином, від ТОВ "ЕКО ФІН" до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №10492533 від 15.04.2024 року в розмірі 16030 грн.
Як слідує з розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", станом на 14.04.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором №10492533 від 15.04.2024 року становитьа 16240,00 грн, з них: 3500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12740,00 грн - заборгованість за відсотками (в тому числі 210 грн. - відсотки, які нараховані позивачем за період з 08.04.2025 року по 13.04.2025 року). Тобто останнім здійснено донарахування відсотків за період з 08.04.2025 року по 13.04.2025 року, що в межах строку кредитування.
Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, право вимоги за яким перейшло до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини.
Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 204ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Абзац 2 ч. 2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 625 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
За змістом ч.ч.3,4,6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що кредитний договір між ОСОБА_1 та ТОВ «Еко Фін» укладений у формі електронного документу, із застосуванням електронного підпису (за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора).
Таким чином, кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами даного правочину.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, не доведено, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» є новим кредитором, оскільки набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №10492533 від 15.04.2024 року, а тому вправі вимагати погашення відповідачем заборгованості згідно цього договору.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, своєчасно кредитні кошти та відсотки товариству не повернув, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
14.04.2025 року позивачем відповідачу була направлена вимога про усунення порушень основного зобов'Йязання (а.с.12).
Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 14.04.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором №10492533 від 15.04.2024 року становитьа 16240,00 грн, з них: 3500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12740,00 грн - заборгованість за відсотками.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Кредитний договір, укладений між сторонами, та договір факторингу у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.
Позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, презумпція правомірності якого не спростована.
Фактично, порушене право кредитора залишилось незахищеним, а тому підлягає захисту в судовому порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованості за договором №10492533 від 15.04.2024 року в сумі 16240 грн., з яких: 3500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12740,00 грн - заборгованість за відсотками.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Так, згідно ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Встановлено, що згідно договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 2 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс» (а.с.73-74), заявки про надання юридичної допомоги №6 від 08.04.2025 року (а.с.76), Витягу з акту № 8 про надання юридичної допомоги від 20.04.2025 року (а.с.77) та прайс листа АО «Лігал Ассістанс» (а.с.75) загальна вартість витрат на правову допомогу, які понесло ТОВ «Факторинг Партнерс» становить 9000 гривень. Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають стягненню понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 гривень.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., сплачений при подачі позову до суду та документально підтверджений (а.с.100), та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн. 00 коп., а всього 11422 грн. 40 коп.
Відповідно до ст.ст. 3, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048-1049, 1054, 1082, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76, 81, 133, 137, 141, 206, 247, 265, 267, 268, 274, 279, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №10492533 від 15.04.2024 року у розмірі 16240 (шістнадцять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн. 00 коп., а всього стягнути 11422 (одинадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Суддя В. М. Придатко