Справа № 576/2836/25
Провадження № 3/576/1395/25
06 листопада 2025 року м. Глухів
Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Мазур С.А., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліції № 1 (м. Глухів), про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, яка проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
22.10.2025 до суду надійшов протокол серії ВАД № 719880 від 23.10.2025 відносно ОСОБА_1 . У вказаному протоколі зазначається про те, що «20.10.2025 приблизно о 20:00 за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно своєї свекрухи ОСОБА_2 , а саме виражалась в її сторону словами грубої нецензурної лайки, чинила моральний тиск, внаслідок чого гр. ОСОБА_2 прийшлось піти з дому, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру».
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала, підтвердивши лише факт сварки зі своєю свекрухою, однак насилля відносно неї ніхто не вчиняв. Вони тільки словесно посварились.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід відмовити, виходячи з такого.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, сам факт сварки та конфлікту не є автоматично домашнім насильством, оскільки для кваліфікації дій як домашнього насильства необхідно, щоб вони спричиняли шкоду або страждання потерпілому. Домашнє насильство визначається як діяння, яке завдає фізичних, психологічних, економічних чи сексуальних страждань, а також може обмежувати права та свободи постраждалої особи. Іншими словами, має бути доказ того, що образа мала негативний вплив на психічний стан або права потерпілого.
Нецензурна лайка, яка є випадковою або одноразовою, особливо якщо потерпілий не надав доказів страждання, не підпадає під визначення домашнього насильства. Для такої кваліфікації потрібно підтвердити, що лайка була спрямована на приниження гідності чи викликала стрес, тобто мала тривалий або системний характер і призвела до негативних наслідків для психічного здоров'я потерпілого.
В матеріалах справи на доведення вини ОСОБА_1 поліцією було надано виключно протокол про адміністративне правопорушення та пояснення учасників конфлікту.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Окремо слід вказати, що вказане в протоколі матеріалами справи не підтверджено.
Тому суд не вбачає в діях ОСОБА_1 події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 212-13 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ст. 284 КУпАП, -
У притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відмовити за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення і провадження в справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Глухівський міськрайонний суд.
Суддя С.А. Мазур