Справа №177/1915/25
Провадження №2/516/202/25
06 листопада 2025 рокум.Теплодар
Теплодарський міський суд Одеської області в складі
головуючого судді Под'ячевої І.Д.,
при секретарі Прущак С.В.,
розглянувши в місті Теплодар у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Кошельок» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору у загальному розмірі 17400 грн.
В обґрунтування позову зазначається, що 08 лютого 2022 року між ТОВ «Кошельок» та відповідачем укладено електронний договір № 3055520450-610351 про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 5000 грн., строком на 20 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 2,5 % в день, у разі непогашення кредиту процентна ставка складає 2,2 % в день від суми кредиту. Товариством кредитні кошти відповідачу на платіжну карту перераховані, однак відповідачем борг Товариству не сплачений, відповідно до умов Договору.
Станом на дату звернення до суду загальна сума заборгованості відповідача складає 17400 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 5000 грн., заборгованість за відсотками - 12400 грн..
Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, на підставі ч. 1 ст. 274 ЦПК України, із викликом сторін у судове засідання.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, з підстав зазначених в позовній заяві, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, до суду не з'явився, відзив на позов не подав.
За заявою позивача суд ухвалив - розглядати справу в заочному порядку відповідно до ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Кошельок» у повному обсязі.
Судом встановлено, що 08 лютого 2022 року між ТОВ «Кошельок» та відповідачем укладено електронний договір № 3055520450-610351 про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 5000 грн., строком на 20 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 2,5 % в день. Товариством кредитні кошти відповідачу на платіжну карту перераховані, однак відповідачем борг Товариству не сплачений, відповідно до умов Договору..
Договір укладено в електронному вигляді, через ідентифікацію клієнта за допомогою технології BankID, а саме на офіційному веб-сайті ТОВ «КОШЕЛЬОК (https://koshelok.ua/ru/yuridicheskayainformacziya/) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «КОШЕЛЬОК», розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примирний договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів (діючи на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність;
Крім того на веб-сайті ТОВ «КОШЕЛЬОК» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг..
Відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор 6227, для підписання Кредитного договору від 08 лютого 2022 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту, становить 5 000,00 грн.; початковий строк кредитування, становить 20 днів; відсоткова ставка, становить 2,5% на добу за початковий строк кредитування визначений п. 2.3., п. 3.6., п. 3.7. договору; сума кредиту та нараховані відсотки, за початковий строк користування позикою, на 20 днів, становить 7375 грн.
Судом встановлено, що кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказав в особистому кабінеті як банківська картка на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3055520450-610351 від 08.02.2022 року.
Пунктом 3.6. кредитного договору, за якими позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення початкового Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на умовах визначених п. 3.7. та п. 3.8.
Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 28.02.2022 року до 28.05.2022 року, за ставкою 2,2% на добу.
Отже, на момент подання даної позовної заяви у позичальника виникла заборгованість, що підлягає стягненню за договором № 3055520450-610351 від 08.02.2022 року станом на дату подання позову до суду становить 17400,00 грн., яка складається з:
- заборгованість за сумою кредиту: 5 000,00 грн.;
- заборгованість за відсотками за користування позикою: 12400,00 грн..
Кошти товариством на рахунок клієнта перераховано, що підтверджується відповідною довідкою наданою АТ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів по справі від 09 жовтня 2025 року.
Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Так, відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі N732/670/19, від 23.03.2020 року у справі N404/502/18, від 07.10.2020 року N127/33824/19.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що договір кредитування відповідачем укладено через офіційний сайт фінансової установи, за допомогою електронного підпису, отриманого одноразового ідентифікатора.
Відповідач самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційних систем Кредиторів номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит та після отримання одноразового ідентифікатора для підписання Кредитного договору, підписав його та після цього отримав кошти на рахунок , що підтверджується платіжними дорученнями.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з оплати послуг банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, та повернення кредиту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України)..
Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, в межах заявлених позовних вимог, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 2422 гривень 40 коп., сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом..
Також, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про вирішення питання про стягнення судових витрат разом із позовною заявою, надавши при цьому всі документи на підтвердження розміру таких витрат.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, представник просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу та в підтвердження розміру витрат надав договір від 12 лютого 2025 року укладений з АО «Герман Гурський та партнери», додаток до договору від 20 червня 2025 року, згідно якого вартість послуг визначена на рівні 10000 грн. за позов про стягнення боргу з ОСОБА_1 ..
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивачем підтверджено розмір витрат на правову допомогу, а відповідач із відзивом на позов до суду не звертався, також не звертався до суду із заявою про зменшення судових витрат, суд з власної ініціативи не наділений повноваженнями зменшувати розмір заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, а тому вимога про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають задоволенню в повному обсязі..
Керуючись ст. ст. 4, 19, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (код ЄДРПОУ 40842831, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А) заборгованість по кредитному договору № 3055520450-610351 від 08.02.2022 року у загальному розмірі 17400 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (код ЄДРПОУ 40842831, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А) судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн..
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (отримання копії) до Одеського апеляційного суду.
Суддя І. Д. Под'ячева