Рішення від 29.10.2025 по справі 514/1262/25

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/1262/25

Провадження по справі № 2-о/514/52/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2025 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кравченко П.А.,

за участю секретаря судового засідання - Мельниченко Н.М.

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Буджацька селищна рада Болградського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заяву обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, яку заявниця має намір успадкувати. Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає та зареєстрована з 1998 року за адресою: АДРЕСА_1 . Її матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із-за свого похилого віку та стану здоров'я з 01 січня 2023 року фактично проживала зі своєю донькою ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник за матір'ю здійснювала постійний сторонній догляд та вела з ОСОБА_3 спільний побут по день смерті, тобто проживали разом за адресою реєстрації заявниці. Заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мобілізований до лав ЗСУ, та на спадкове майно після смерті матері не претендує, що підтверджується довідкою формою 5 з місця його служби і його особистою заявою про визнання позову. 10.06.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Приватного нотаріуса Давидової Наталі Георгіївни, як спадкоємець першої черги за законом, але отримала відмову № 121/02-14 від 10.06.2025 з причин того, що позивач пропустив встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини і невчасно подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори протягом зазначеного строку та не надала докази щодо спільного проживання зі спадкодавцем на час його смерті. Що й стало підставою для звернення із заявою до суду вона змушена звернутися до суду з даною заявою про встановлення заявленого нею юридичного факту, що потрібно заявнику для подальшого оформлення спадкових прав.

В судове засідання ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 не з'явилися, від представника заявника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, на заяві наполягають.

В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, не заперечує проти задоволення заяви.

В судове засідання представник заінтересованої особи: Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області селищний голова Кюссе І.Г. не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, не заперечують проти позовних вимог.

Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі- Позивач) і ОСОБА_2 (далі заявник є єдиними спадкоємцями за законом своєї матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Родині відносини між спадкоємцями зі спадкодавцем підтверджуються:

- свідоцтвом про народження видане мовою оригіналу (російською мовою) ОСОБА_5 , серії НОМЕР_1 від 19.02.1971 року видане Височанською сільською радою Тарутинського району Одеської області, де в графі матір зазначено ОСОБА_3 ;

- свідоцтвом про шлюб заявниці, серії НОМЕР_2 від 02.09.1992 року видане Височанською сільською радою Тарутинського району Одеської області, де після укладення шлюбу заявниці присвоєно прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 »;

- свідоцтвом про смерть відносно матері заявниці ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 від 07.11.2024 року видане Арцизьким відділом реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Тарутинського районного управління юстиції в Одеській області;

- свідоцтвом про народження видане мовою оригіналу (російською мовою) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_4 від 04.04.1977 року видане Височанською сільською радою Тарутинського району Одеської області, де в графі матір зазначено ОСОБА_3 .

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає та зареєстрована з 1998 року за адресою: АДРЕСА_1 . Її матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із-за свого похилого віку та стану здоров'я з 01 січня 2023 року фактично проживала зі своєю донькою ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки Височанського старостинського округу Буджацької селищної ради Болградського району Одеської області (а.с.14).

Заявник за матір'ю здійснювала постійний сторонній догляд та вела з ОСОБА_3 спільний побут по день смерті, тобто проживали разом за адресою реєстрації заявниці.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мобілізований до лав ЗСУ, та на спадкове майно після смерті матері не претендує, що підтверджується довідкою формою 5 з місця його служби і його особистою заявою про визнання позову.

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 2,22 га, з них ріллі 1,66 га та 0,56 га (багаторічних насаджень і кормових угідь) розташованих за адресою - Одеська область, Болградський р., с. Буджацька селищна рада колишня Височанська сільська рада Тарутинського району Одеської області, яка їй належала що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 061706 виданий 30.07.2004 року на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 23.06.2004 року.

Заявник 10.06.2025 року звернулася до Приватного нотаріуса Давидової Наталі Георгіївни, як спадкоємець першої черги за законом, але отримала відмову № 121/02-14 від 10.06.2025 з формулюванням, що позивач пропустив встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини і невчасно подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори протягом зазначеного строку та не надала докази щодо спільного проживання зі спадкодавцем на час його смерті.

Встановлення фактів спільного проживання заявника зі спадкодавцем та родинного зв'язку між ними, необхідно заявнику для реалізації права на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Суд не вбачає наявність будь-якого спору про право у даному випадку.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

При цьому, згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та інший вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Згідно з пп.4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку.

Згідно зі п.1 ч.1ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.

Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Факт постійного проживання заявниці разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку заявника спільно, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.

Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи вищевикладене, а також, що встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки, а саме його підтвердження необхідне заявнику для реалізації права на спадщину, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву в цій частині задовольнити та встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини.

За таких обставин, суд вважає за можливе встановити заявнику факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Буджацька селищна рада Болградського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 , разом зі спадкодавцем її матір'ю - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 29 жовтня 2025 року.

Суддя П.А. Кравченко

Попередній документ
131568654
Наступний документ
131568656
Інформація про рішення:
№ рішення: 131568655
№ справи: 514/1262/25
Дата рішення: 29.10.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тарутинський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (29.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 05.09.2025
Предмет позову: про встановленя факту, що має юридичне значення
Розклад засідань:
29.10.2025 12:00 Тарутинський районний суд Одеської області