Справа № 508/887/25
Номер провадження 3/508/544/25
06 листопада 2025 року селище Миколаївка
Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від ВПД №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 5139 від 22.02.2023 року, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , яка згідно Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5819369 від 27.09.2025 року притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП,
за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,
встановив:
В провадженні Миколаївського районного суду Одеської області перебувають матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень: згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 495865 за ч.1 ст.130 КУпАП (справа № 508/887/25, провадження № 3/508/544/25); згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 495876 за ч.5 ст.126 КУпАП (справа № 508/889/25, провадження № 3/508/545/25).
За результатами автоматизованого розподілу судових справ зазначені справи було передано для розгляду судді Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С.
На підставі статті 36 КУпАП, матеріали справ за ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 508/887/25, провадження № 3/508/544/25), ч.5 ст. 126 КУпАП (справа № 508/889/25, провадження № 3/508/545/25) постановою судді Миколаївського районного суду Одеської області від 06.11.2025 року були об'єднані в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер 508/887/25, провадження № 3/508/544/25.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи про, що свідчить розписка про отримання судової повістки. Заяв та клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенства права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Крім того, суд враховує, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд розцінює неявку ОСОБА_1 неповажною, а також прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 27.10.2025 року біля 19 години 40 хвилин по вул. Небесної Сотні, в с. Стрюкове, Березівського району Одеської області, керувала автомобілем «ВАЗ 21063» днз НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу «Драгер» (1,84 % проміле), чим порушила п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
Окрім того, ОСОБА_1 , яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 126 КУпАП (постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5819369 від 27.09.2025 року), 27.10.2025 року біля 19 години 40 хвилин по вул. Небесної Сотні, в с. Стрюкове, Березівського району Одеської області, керувала автомобілем «ВАЗ 21063» днз НОМЕР_3 без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортним засобом (позбавлена права керування транспортними засобами) повторно протягом року, чим порушила п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
При цьому для притягнення особи до адміністративної відповідальності обсяг доказів, долучених до матеріалів справи, в їх сукупності повинен бути необхідним та достатнім для беззаперечного висновку про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення.
Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд також враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом серії ЕПР1 № 495865 від 27.10.2025 року;
- протоколом серії ЕПР1 № 495876 від 27.10.2025 року;
- з Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5819369 від 27.09.2025 року;
- з відеозапису з портативної камери поліцейського (боді-камери) № 02022000246, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення; та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. (ч. 1) Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. (ч. 2) У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. (ч. 3)
Відповідно до пункту 6 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року за № 1452, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення судом встановлено не було, а тому дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю протоколом про адміністративне правопорушення та доданими матеріалами і відеозаписом.
Згідно п. 2.1. правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються також складом правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю доведена доказами, наявними в матеріалах справи.
На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинила порушення ПДР України, з метою недопущення повторного вчинення нею грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає доцільним застосувати до неї адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час вчинення правопорушення складає 40800,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років (враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, шляхом накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених адміністративних стягнень). Оскільки згідно матеріалів справи ОСОБА_1 не є власником автомобіля «ВАЗ 21063» днз НОМЕР_3 , яким вона керувала під час вчинення адміністративного правопорушення, суд позбавлений можливості вирішити питання про призначення додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно ст. 40-1 ч. 1 КУпАП необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 126 ч.5, 221, 276, 279, 283-284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення по зазначеним статтям:
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп.) на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
- за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у межах санкції статті, якою передбачено більш серйозне порушення, у вигляді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 коп.). на користь держави (платіжні реквізити: отримувач ГУК в Одеській області/Одеська область/21081300, код за ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UА848999980313080149000015001, код платежу 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.) судового збору (платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Києв/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Повний текст постанови складено 06.11.2025.
Суддя Дмитро БАНТАШ