Справа № 508/605/25
Номер провадження 3/508/404/25
06 листопада 2025 року селище Миколаївка
Миколаївський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Банташ Д.С.
при секретарі судових засідань Мазарак Н.А.
за участі: ОСОБА_1
захисника Мишак Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Миколаївка Березівського району Одеської області адміністративні матеріали, що надійшла від ВПД №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , виданий ТСЦ 5148 від 26.09.2018 року, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 13.07.2025 року біля 11 години 57 хвилин в селищі Миколаївка по вул. Центральна, Березівського району Одеської області, керував автомобілем «ВАЗ 2105», днз НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу «Драгер» (0,41 % проміле), чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
30.07.2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло письмове пояснення, згідно якого останній під час складання відповідних матеріалів відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП вимагав від представників поліції фото та відеодокази вчиненого правопорушення, що стало причиною зупинки, але їх не було пред'явлено для ознайомлення; представники поліції не ознайомили ОСОБА_1 з функціями і порядком використання приладу «Драгер» при проходженні останнім тесту на стан алкогольного сп'яніння; не було зафіксовано на відеозаписі, хто саме проходить тест на приладі «Драгер» та не було показано на відео, який саме показник зафіксував прилад; після проходження тесту ОСОБА_1 не роз'яснили його права щодо погодження/непогодження з показниками приладу «Драгер», можливість пройти контрольний повторний тест чи провести такий тест в найближчому медичному закладі; матеріали, складені представниками поліції, містять неправдиву інформацію, ОСОБА_1 не міг прочитати те, що підписував через відсутність окулярів, чим скористалися представники поліції; сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом його вини. (а.с.15-18)
16.01.2025 року до суду через систему «Електронний суд» від захисника ОСОБА_1 , адвоката Мишака Д.Е. надійшло клопотання про закриття провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення, згідно якого просив провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. (а.с.50-56)
ОСОБА_1 в судовому засіданні 16.09.2025 року повідомив суду, що вважає зупинку його транспортного засобу безпідставною, оскільки працівники поліції не могли на такій відстані бачити, що він не пристебнутий ременем безпеки. Явних ознак алкогольного сп'яніння в нього не було, також він був не проти поїхати на огляд до медичного закладу, але працівники поліції його вмовили пройти огляд на місці. Документи, що посвідчують прилад «Драгер» працівники поліції показали, але ОСОБА_1 особисто їх не бачив. Принцип роботи приладу йому не пояснили, також не пояснили, що можна не погодитися з результатом тесту. Вважає, що для підтвердження позитивного результату працівники поліції зобов'язані були дати направлення на проходження огляду у медичному закладі. Копію Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння було підписано помилково, адже прочитати його не було можливості через відсутність окулярів, копію цього акту йому не було вручено. Копію протоколу про адміністративне правопорушення та копію чек-тесту було вручено. Під час складання матеріалів працівники поліції запропонували надати письмові пояснення, але він відмовився. Також вказав, що на відео не видно, хто саме проходив тест на стан алкогольного сп'яніння, але при цьому підтвердив, що саме він проходив тестування, результат йому озвучували.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні 28.10.2025 року повідомив суду, що є інспектором сектору реагування патрульної поліції ВПД №1 Березівського ГУНП в Одеській області, саме він 13.07.2025 року при зупинці транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 помітив в останнього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, запах з ротової порожнини). ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці (з допомогою приладу «Драгер») або в медичному закладі, ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. Результат тесту був позитивним, перевищував допустиму норму, тому було складено відповідні матеріали про адміністративне правопорушення, та надано копію цих матеріалів ОСОБА_1 . Копію Акту огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не було вручено, проте вона містить підпис останнього, що свідчило про його згоду з результатом. На вимогу ОСОБА_1 йому було надано всі необхідні документи на прилад «Драгер», ОСОБА_1 з ними ознайомився. Всі вищезазначені дії були зафіксовані на нагрудну боді-камеру. Окрім того, свідком ОСОБА_2 було надано та в судовому засіданні долучено до матеріалів справи наступні письмові матеріали: копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, копія сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки, копія сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, копію свідоцтва про державну реєстрацію № 7261/2007.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні 28.10.2025 року повідомив суду, що є інспектором сектору реагування патрульної поліції ВПД №1 Березівського ГУНП в Одеській області, 13.07.2025 року при зупинці транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 також помітив в останнього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, очей та запах з ротової порожнини). ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці (з допомогою приладу «Драгер») або в медичному закладі, ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці. Результат тесту був позитивним, було складено відповідні матеріали про адміністративне правопорушення. На вимогу ОСОБА_1 йому було надано всі необхідні документи на прилад «Драгер», ОСОБА_1 з ними ознайомився. При цьому зазначив, що дійсно в патрульному автомобілі зберігаються документи минулих років стосовно приладу «Драгер», їх не знищують, а просто зберігають разом з новими документами, саме тому на відео з боді-камери видно сертифікати минулих років.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 28.10.2025 року повідомив суду, що ОСОБА_1 є його вітчимом. Був присутній при зупинці транспортного засобу ОСОБА_1 , після проходження алкотестеру «Драгер» ОСОБА_1 не було запропоновано пройти ще одну перевірку в медичному закладі. Зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння в ОСОБА_1 не спостерігалось. Поліцейські не пояснювали права ОСОБА_1 , результат тесту не пам'ятає, не бачив як ОСОБА_1 проходив перевірку з допомогою приладу «Драгер».
ОСОБА_1 та його захисник у судовому засіданні 06.11.2025 року просили провадження про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступного.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому для притягнення особи до адміністративної відповідальності обсяг доказів, долучених до матеріалів справи, в їх сукупності повинен бути необхідним та достатнім для беззаперечного висновку про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення.
Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд також враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Щодо заперечень адвоката Мишака Д.Е.
Щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу
На відеозаписі з бодікамери поліцейського чітко сформульовано причину зупинки транспортного засобу, а саме: водій не пристебнутий ременем безпеки, пасажиром (свідком ОСОБА_4 чітко зазначено поліцейським «ви ж також не пристебнуті», що свідчить про згоду з фактом відсутності користування водієм та пасажиром ременем безпеки, отже, законні підстави для подальшого огляду були наявні. Під час спілкування з інспекторами сектору реагування патрульної поліції ОСОБА_1 зазначає, що напередодні ввечері вживав алкогольні напої, а саме горілку в кількості 200 мл (час зафіксований на відео 08:03).
Щодо відсутності сертифіката калібрування приладу Драгер
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
До Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки було внесено газоаналізатори Alcotest, Interlock XT (зокрема, Alcotest 6810, призначений для вимірювання вмісту парів етилового спирту у повітрі, що видихається людиною) виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина. Отже, вказаний технічний засіб дозволений до застосування МОЗ та Держспожистандартом (правонаступником якого є Мінекономрозвитку) за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 і становить 1 рік.
В Інструкції, на яку посилається адвокат, в п. 7 зазначено рекомендацію проводити перевірку кожні шість місяців, а в примітці прямо вказано, що остаточні вимоги визначаються технічним керівництвом. Відсутні будь-які докази того, що прилад на момент проведення огляду був несправним або давав некоректні результати. На відео зафіксовано, як ОСОБА_1 перед оглядом визнає вживання алкоголю напередодні, намагаючись переконати поліцейського «виписати менший штраф» (час на відео 03:59). Показник 0,41 %, виявлений у ОСОБА_1 , разом із явними ознаками сп'яніння та його поведінкою підтверджує достовірність огляду.
Доводи захисника, що огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів проводився з порушенням, тому всі похідні докази є недопустимими доказами, суд вважає неспроможними.
Газоаналізатор (алкотестер) - це прилад для визначення кількості алкоголю в крові (без аналізу крові безпосередньо) шляхом вимірювання концентрації парів спирту у видихуваному повітрі та застосування коефіцієнтів перерахунку, що визначаються експериментально. При вдиху повітря надходить у легені і збагачує кровоносні судини киснем, «відбираючи» з кровоносних судин вуглекислий газ і насичуючись парами спирту.
Відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки належать і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. У пункті 1 статті 17 зазначеного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Градуювання, державна повірка та сервісне обслуговування приладу проводиться не менше одного разу на 12 місяців.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, зокрема газоаналізатору Alcotest 6810.
За даними свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № № П 51 QМ 2218 103 24 від 28.11.2024 року, чинного до 28 листопада 2025 року, виданого Державним підприємством Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації ДП «Київоблстандартметрологія», газоаналізатор «Alcotest 6810» за № ARBL-0830, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 , відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019.
Отже, газоаналізатор «Drager Alcotest 6810», який був застосований під час огляду ОСОБА_1 на місці дозволений МОЗ України, має свідоцтво про державну реєстрацію, а відтак, є спеціальним технічним засобом, який був правомірно застосований при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено терміни: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, а стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.
Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування це приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Останнє калібрування технічного приладу DragerAlcotest 6810, яким проводилося освідування ОСОБА_1 відбулося 28.11 2024 року, що підтверджується також відомостями з чек-тесту (а.с.2), тобто на момент використання даного приладу - строки технічного обслуговування не пройшли, що підтверджується також свідоцтвом про повірку приладу, чинним до 28 листопада 2025 року (а.с. 97).
Таким чином, суд вважає, що огляд на стан сп'яніння проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, тому підстав вважати його недійсним немає.
Щодо доводів адвоката про невручення копії акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів
На відеозаписі чітко зафіксовано, як ОСОБА_1 ставить підписи в наданих інспекторами сектору реагування патрульної поліції документах, відсутні будь-які дії, які б вказували на перешкоджання останньому ознайомлюватися зі змістом вказаних документів. Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст.256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству, а невручення копії акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 ніяким чином не спростовує вину останнього у вчиненні вказаного правопорушення та не може бути підставою для спростування такої вини.
Щодо відсутності на відео роз'яснення поліцейським права повторного проходження тестування на стан алкогольного сп'яніння
Суд не бере до уваги доводи захисника про те, що не була з'ясована згода особи з результатом тесту на стан алкогольного сп'яніння, оскільки такі твердження спростовуються матеріалами справи. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та актом огляду на стан сп'яніння тест проведено у встановленому законом порядку. Дані про проведення огляду та його результати належним чином зафіксовані, а підпис особи в акті підтверджує ознайомлення з результатом тесту.
Доводи захисника про те, що працівниками поліції не було запропоновано водієві пройти огляд у медичному закладі, є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що водій від огляду в закладі охорони здоров'я відмовився з самого початку зупинки.
Доводи захисника про те, що працівниками поліції не було роз'яснено особі наслідки проходження або відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, є необґрунтованими, оскільки водій пройшов огляд, погодився з результатами і будь яких зауважень не мав і не висловлював.
Окрім того, в цій частині доводи адвоката оцінюються критично судом, оскільки з відеозапису чітко вбачається, що одразу після застосування приладу Драгер, поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 його права передбачені ст. 63 Конституції та ст. 268 КУпАП.
У жодному документі, де ОСОБА_1 поставив свій підпис, відсутні записи про його незгоду з отриманим результатом огляду на стан сп'яніння, зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення, на відеозаписі зазначив, що пояснення надасть у суді, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 своїм підписом засвідчив, що згоден з проведеним відносно нього оглядом на стан сп'яніння, алкотестер Драгер 6810, проба позитивна, результат 0,41 проміле.
Таким чином, приходжу до висновку про те, що зупинка транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 була виправданою, при цьому стан останнього викликав у працівників поліції обґрунтовані сумніви у керуванні водієм транспортним засобом у тверезому стані, а сукупність візуальних ознак та поведінка ОСОБА_1 вказували на цілком обґрунтовані вимоги працівника патрульної поліції пройти відповідний огляд.
Порушень конституційних прав, свобод та інтересів громадян, які б впливали на допустимість доказів у справі, також не виявлено.
Підстав для висновку про порушення порядку огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з боку співробітників поліції у суду немає.
На підставі викладеного, судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.
Щодо відсутності направлення на огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі
Також сторона захисту посилається на те, що працівником поліції не було вручено направлення на огляд, що є підставою для визнання порушення процедури оформлення матеріалів справи працівником поліції. Такі доводи суд визнає безпідставними та наголошує, що вручення направлення на огляд водія до медичного закладу не передбачено відповідною Інструкцією та вимогами КУпАП, направлення вручається лікарю медичної установи для проведення огляду водія на визначення стану сп'яніння.
Крім того, наявність вручення чи не вручення водію направлення на огляд водія до медичного закладу не є підставою для визнання порушень проведення огляду на визначення стану сп'яніння водія неправомірним, оскільки такі дії не спростовують вини чи недоведеність вини водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентуються ст. 266 КУпАП; Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735; Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008.
З матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції було дотримано процедуру та порядок огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки водієм було чітко зазначено бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння саме на місці, а не в медичному закладі (час на відео 06:00) отже, й потреби в направленні останнього до медичного закладу у працівнків поліції не виникло.
Щодо доводів захисника про відсутність безперервності відеозапису з боді-камери
Матеріали справи місцять інформаційний носій - диск «Axent DVD+R», об'ємом памяті 4,7 Gb, який в свою чергу містить три окремих відео, при дослідженні яких встановлено, що перше відео під назвою «0000000_00000020250713115126_0007.MP4» датується 13 липня 2025 року, час 11:51:26, тривалість відео 00:15:00 хв. Друге відео під назвою «0000000_00000020250713120627_0008.MP4» датується 13 липня 2025 року, час 12:06:26, тривалість відео 00:15:00 хв. Третє відео під назвою «0000000_00000020250713122127_0009.MP4» датується 13 липня 2025 року, час 12:21:26, тривалість відео 00:01:10.
Таким чином, судом встановлено, що відеозапис є безперервним по часу його запису, а та обставина, що відеозапис містить три окремі файли свідчить лише про таку його технічну можливість запису на інформаційний носій. Отже, такі твердження захисника не впливають на допустимість і достовірність доказів, отриманих під час складання матеріалів справи.
Перевіривши відеозапис адміністративного правопорушення, суд вважає, що він надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Отриманий відеозапис у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів.
Враховуючи вищевикладене, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом серії ЕПР1 № 390234 від 13.07.2025 року; (а.с.1)
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. (а.с.3)
- відеозаписом з портативної камери поліцейського (боді-камери) № 02022000210, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.7) та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. (ч. 1) Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. (ч. 2) У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. (ч. 3)
Відповідно до пункту 6 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року за № 1452, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності та взаємозв'язку, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та доведеності його винуватості.
На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив порушення ПДР України, з метою недопущення повторного вчинення ним грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає доцільним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час вчинення правопорушення складає 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно ст. 40-1 ч. 1 КУпАП необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 (шістсот п'ять) грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 221, 276, 279, 283-284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) на користь держави (платіжні реквізити: отримувач ГУК в Одеській області/Одеська область/21081300, код за ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UА848999980313080149000015001, код платежу 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.) судового збору на користь держави (платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Києв/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Повний текст постанови складено 06.11.2025.
Суддя Дмитро БАНТАШ