"30" жовтня 2025 р. Справа № 596/917/25
Провадження № 2/596/458/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Митражик Е.М.
при секретарі судового засідання Кузик М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Гусятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та просить стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 4500 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття. Посилається на те, що з 03.06.2016 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 25 жовтня 2023 року рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області в справі №596/1464/23 даний шлюб було розірвано. Від даного шлюбу в сторін є двоє неповнолітніх дітей, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем та знаходяться на її утримуванні. Відповідач офіційно не працює, але їздить на заробітки де отримує дохід. Аліменти він нікому не платить. Матеріальну допомогу на утримання дітей у відповідності до ст. 180 СК України батько зобов'язаний надавати, у зв'язку з цим просить стягувати з відповідача аліменти в її користь на утримання дітей у твердій грошовій сумі по 4500 грн. щомісяця на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою судді від 14 липня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Подала до суду заяву про слухання справи в в її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також не подано відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, дійшов наступного висновку.
Сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 03.06.2016 року та серії НОМЕР_2 від 24.06.2021 року (а.с.7, 8).
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2023 року розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 03 червня 2016 року у Васильковецькій сільській раді Гусятинського району Тернопільської області, відповідний актовий запис №01 (а.с.5-6).
Позивач разом з дітьми ОСОБА_3 , 2016 року народження та ОСОБА_4 , 2021 року народження, зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1 , про що свідчить виписка з погосподарської книги №03 за 2021-2025 роки Васильковецької сільської ради Чортківського району Тернопільської області №76 від 05.03.2025 року (а.с.9).
Як вбачається з викладених у позовній заяві обставин, якими позивач ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги, діти перебувають на повному її утриманні у звязку з тим, що відповідач матеріальної допомоги на їхнє утримання не надає.
За змістом ч.2 ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України обов'язок щодо утримання дитини покладений на обох батьків.
Згідно приписів ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Положеннями статті 27 Конвенції «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким вона проживає. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в даному випадку має місце порушення прав неповнолітніх дітей, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача в користь позивача аліментів на їх утримання.
В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Доказів того, що відповідач взмозі сплачувати аліменти на кожну дитину в розмірі 4500,00 грн. щомісячно позивачкою не представлено, тому позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей підлягають до часткового задоволення. А саме, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6 в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08 липня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Даний розмір аліментів буде достатнім для належного виховання та утримання дітей, а також забезпечення належного рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
При цьому, слід зазначити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.
Дане рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за 1 (один) місяць допустити до негайного виконання.
Судовий збір в дохід держави суд стягує з відповідача.
Керуючись ст. ст.75, 84, 180-184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 5, 13, 76-78, 82, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України суд,-
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08 липня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Дане рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за 1 (один) місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 06.11.2025 року.
Суддя Елла МИТРАЖИК