Справа № 459/1754/25
Провадження № 2/459/461/2025
05 листопада 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельникович М.В., з участю секретаря судового засідання Горощук А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом, поданим адвокатом Брухом Андрієм Олексійовичем в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Військово - медичного клінічного центру Західного регіону, Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Шептицька державна нотаріальна контора Львівської області про звільнення майна з під арешту
Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить зняти арешт, накладений на підставі постанови ВX 529, 01.12 2003 Управління юстиції Львівської області на квартиру АДРЕСА_1 , вилучивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості щодо арешту квартири, внесені 12.12.2006, реєстраційний номер обтяження 4203618. Судові витрати просив не стягувати з відповідачів.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що позивачу на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 . Позивачем при зверненні до нотаріуса було з'ясовано, що на вказану квартиру накладено арешт на підставі постанови № ВХ 529 від 01.12.2003, винесеної Управлінням юстиції Львівської області, про що Червоноградською державною нотаріальною конторою внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 4203618. Також представник позивача зазначив, що вироком Військового місцевого суду Львівського гарнізону від 12.04.2002 позивача ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. Також даним вироком було вирішено питання про відшкодування завданої шкоди, а саме на користь 1120 ЦВКТ ЗАХОК зі ОСОБА_1 було стягнуто 6252 гривень; на користь ОСОБА_3 - 2500 гривень матеріальної та 15000 гривень моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 - 11568 гривень 30 копійок матеріальної та 2000 гривень моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 - 25000 гривень моральної шкоди. Також суд поклав на засудженого обов'язок сплатити у дохід держави судові витрати у сумі 244 гривні 80 копійок за проведення судових автотехнічних експертиз. На виконання вироку суду були видані виконавчі листи №1/26 від 02.07.2002, які були пред'явлені до примусового виконання. В подальшому, позивачем було отримано постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження №2-4 від 14.11.2003, винесену державним виконавцем Червоноградського міського управління юстиції Костіковим В. М. Із даної постанови про арешт майна вбачається, що сума боргу становила 65 693,55 грн, а копію постанови було направлено державній нотаріальній конторі для виконання. У листі від 05.05.2025 року Шептицький ВДВС зазначив, що на виконанні перебували шість виконавчих проваджень, відкритих на підставі цього ж виконавчого листа №1-26 від 02.07.2002 щодо стягнення грошових сум на користь потерпілих - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та 1120 УВК ЗАХОК. Усі провадження були закінчені постановами державних виконавців у 2007-2011 роках у зв'язку з повним виконанням рішення суду. Проте, за даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №36553849 від 13.02.2024 арешт майна з реєстраційним номером обтяження 4203618 все ще залишається чинним. Водночас у Автоматизованій системі виконавчих проваджень (АСВП) відомості про постанову №ВХ 529 від 01.12.2003 відсутні, оскільки реєстр почав функціонувати лише з 2008 року. Представник позивача також звернув увагу, що всі виконавчі провадження відносно позивача були закінчені у зв'язку з повним погашенням заборгованості, а підприємство, на якому працював позивач - ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля», підтвердило про відсутність будь-яких утримань чи заборгованості за виконавчими документами. Представник позивача вважає, що наявність арешту, накладеного ще у 2003 році за відсутності відкритих виконавчих проваджень порушує права позивача на конституційне право власності, позбавляє можливості розпоряджатися належною часткою квартири, а отже є безпідставним втручанням у його права. Тому, просив позов задовольнити та вирішити питання судових витрат.
16.06.2025 у даній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
21.07.2025 представник відповідача Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав відзив на позов, у якому зазначив, що згідно з даними Автоматизованої системи виконавчих провадженнь (АСВП) у Шептицькому відділі перебували виконавчі провадження стосовно боржника ОСОБА_1 , а саме: АСВП № 4810612 - з примусового виконання виконавчого листа № 1-26 від 02.07.2002 р. про стягнення 11 568,30 грн на користь ОСОБА_2 ; АСВП № 4810676 - з примусового виконання виконавчого листа № 1-26 від 02.07.2002 р. про стягнення 25 000 грн. на користь ОСОБА_4 ; АСВП № 4810765 - про стягнення 15 000 грн на користь ОСОБА_3 ; АСВП № 4810842 - про стягнення 2 500 грн. на користь ОСОБА_3 ; АСВП № 4810896 - про стягнення 6 252 грн на користь ДВК; АСВП № 4810952 - про стягнення 2 000 грн. на користь ОСОБА_2 . Усі зазначені провадження були закінчені відповідними постановами державних виконавців у період з 2007 по 2011 роки. Разом з тим, у базі АСВП відсутні відомості про постанову № ВХ 529 від 01.12.2003, яка стала підставою для накладення арешту на майно, оскільки Автоматизована система виконавчих проваджень почала функціонувати у повному обсязі лише з 2008 року. Тому встановити, у межах якого саме виконавчого провадження було винесено вказану постанову неможливо, у зв'язку з чим у питанні щодо зняття арешту з вищевказаного майна покладається на розсуд суду.
Ухвалою від 15.09.2025 підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду.
30.09.2025 представник відповідача Військово - медичного клінічного центру Західного регіону через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» подав до суду відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 20.10.2025 відзив на позовну заяву від 30.09.2025, поданий представником Військово - медичного клінічного центру Західного регіону залишено без розгляду, оскільки такий був поданий з порушенням строку, встановленого нормами ЦПК України.
20.10.2025 сторони та інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.
Від представника позивача надійшло до суду клопотання, у якому він просив провести розгляд справи без нього та його довірителя.
Відповідачі: ОСОБА_3 , Військово - медичний клінічний центру Західного регіону, ОСОБА_2 , Шептицький відділ державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції причин неявки не повідомили, заяв чи клопотань не подавали.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Шептицька державна нотаріальна контора Львівської області також в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань не подавав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки повне рішення виготовлено 5 листопада 2025 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 20 жовтня 2025 року, датою ухвалення даного рішення є саме 5 листопада 2025 року, в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 та членам його сім'ї ОСОБА_6 , ОСОБА_1 в рівних частках кожному, що підтверджується копією свідоцтва на право власності на квартиру, виданого 23.01.1995 приватизаційним органом Червоноградського управління житлово-комунального господарства в/о «Укрзахідвугілля» (а. с. 7).
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (інформаційна довідка №400201400 від 21.10.2024) встановлено, що на частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 накладено обтяження (арешт), реєстраційний номер обтяження 4203618, зареєстровано 12.12.2006 за №4203618 реєстратором Червоноградською державною нотаріальною контрою на підставі постанови ВХ. 529 від 01.12.2003 (а. с. 8).
Згідно з вироком Військового місцевого суду Львівського гарнізону від 12.04.2002 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. Також даним вироком цивільні позови потерпілих було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь 1120 УВКТ ЗАХОК 6252 гривні; на користь ОСОБА_3 - 2500 гривень матеріальної та 15000 гривень моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 - 11568 гривень 30 копійок матеріальної та 2000 гривень моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 - 25000 гривень моральної шкоди. Крім того, суд поклав на обвинуваченого обов'язок сплатити судові витрати у сумі 244 гривні 80 копійок за проведення судових автотехнічних експертиз у дохід держави (а. с. 20-22).
На виконання вищевказаного вироку суду 02.07.2002 Військовим судом Львівської області було видано виконавчі листи №1-26
Постановою № 512-4 від 15 липня 2002 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Костіковим Віталієм Миколайовичем було відкрито виконавче провадження АСВП № 4810612 з примусового виконання виконавчого листа № 1-26, виданого 02 липня 2002 року Військовим судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 11 568,30 грн. (а. с. 24). Постановою державного виконавця від 01 лютого 2010 року виконавче провадження було закінчено у зв'язку зі стягненням коштів з боржника в повному обсязі (а. с. 14).
Постановою № 518-4 від 15 липня 2002 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Костіковим В. М. було відкрито виконавче провадження АСВП № 4810896 з примусового виконання виконавчого листа №1-26, виданого 02.07.2002 Військовим судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь 1120 ДВК ЗАХОК 6252,00 грн (на звороті а. с. 23). Постановою державного виконавця від 20.11.2011 року виконавче провадження було закінчено у зв'язку зі стягненням коштів з боржника в повному обсязі
Постановою № 517-4 від 15 липня 2002 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Костіковим В. М. було відкрито виконавче провадження АСВП № 4810842 з примусового виконання виконавчого листа №1-26, виданого 02.07.2002 Військовим судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2500,00 грн (а. с. 23). Постановою державного виконавця від 24.12.2007 року виконавче провадження було закінчено у зв'язку зі стягненням коштів з боржника в повному обсязі (на звороті а. с. 15).
Постановою № 515-4 від 15 липня 2002 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Костіковим В. М. було відкрито виконавче провадження АСВП № 4810676 з примусового виконання виконавчого листа №1-26, виданого 02.07.2002 Військовим судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 25000,00 грн. (на звороті а. с. 24). Постановою державного виконавця від 19.08.2011 виконавче провадження було закінчено у зв'язку зі стягненням коштів з боржника в повному обсязі (на звороті а. с. 14).
Постановою № 516-4 від 15 липня 2002 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Костіковим В. М. було відкрито виконавче провадження АСВП 4810765 з примусового виконання виконавчого листа №1-26, виданого 02.07.2002 Військовим судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 15000,00 грн. (а. с. 25). Постановою державного виконавця від 20.07.2011 виконавче провадження було закінчено у зв'язку зі стягненням коштів з боржника в повному обсязі (а. с. 15).
Постановою № 520-4 від 15 липня 2002 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Костіковим В. М. було відкрито виконавче провадження АСВП № 4810952 з примусового виконання виконавчого листа №1-26, виданого 02.07.2002 Військовим судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2000,00 грн. (на звороті а. с. 25). Постановою державного виконавця від 24.12.2007 виконавче провадження було закінчено у зв'язку зі стягненням коштів з боржника в повному обсязі (а. с. 16).
Постановою № 519-4 від 15 липня 2002 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Костіковим В. М. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимог виконавчого листа №1-26, виданого 02.07.2002 Військовим судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 244,8 грн (а. с. 26). Постановою державного виконавця від 18.01.2006 виконавче провадження було закінчено у зв'язку зі стягненням коштів з боржника в повному обсязі (а. с. 17).
Постановою державного виконавця Червоноградського міського управління юстиції Костікова В. М. №2-4 від 14 листопада 2003 року у порядку виконання виконавчого листа №1/26 від 02.07.2002, виданого Військовим місцевим судом Львівського гарнізону накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 . Також в постанові вказано, що арешт накладено з метою виконання рішення суду від 02.07.2002, сума боргу за виконавчим листом становить 65693,35 грн. (а. с. 9).
Із листа Червоноградського ВДВС № 4/14363 від 13.02.2024, адресованого ОСОБА_1 встановлено, що в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні відомості щодо постанови № ВХ 529 від 01.12.2003, на підставі якої накладено арешт на майно боржника, оскільки система, у якій реєструються виконавчі провадження, почала функціонувати лише у 2008 році. Тому підстави для зняття арешту відсутні, оскільки невідомо в рамках якого виконавчого провадження винесено постанову №ВХ 529 від 01.12.2003, яка була підставою накладення арешту (а. с. 18 - 19).
Окрім цього, із листа Шептицького ВДВС у Шептицькому районі Львівської області №4/22760 від 05.05.2025, адресованого адвокату Бруху А. О., вбачається, що у ВДВС на виконанні перебували виконавчі провадження АСВП №4810612, АСВП № 4810676, АСВП № 4810765, АСВП №4810842, АСВП №4810896, АСВП №4810952. Також зазначено, що у Автоматизованій системі виконавчих проваджень (АСВП) відсутні відомості щодо постанови № ВХ 529, виданої 01.12.2003, яка є підставою накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, оскільки система, у якій реєструються виконавчі провадження, була створена та почала працювати в повному обсязі у 2008 році. Тому невідомо в рамках якого виконавчого провадження винесено постанову № ВХ 529 від 01.12.2003 року, яка є підставою накладення арешту на майно боржника (а. с. 12-13).
Також у матеріалах справи міститься лист Відокремленого підрозділу «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» № 56/1 від 05.08.2024 у якому зазначено, що заборгованість щодо утримань по виконавчих провадженнях та виконавчих листах з працівника ОСОБА_1 в користь військової частини № НОМЕР_1 та утримання матеріальної шкоди в користь потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 утриманні із зарплати в повному розмірі та перераховані згядно платіжних доручень. Заборгованості щодо утримань по виконавчих провадженнях та виконавчих листах немає (а. с. 27).
Окрім цього, а матеріалах справи містяться довідки Відокремленого підрозділу «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля», які надсилалися до Відділу державної виконавчої служби з інформацією про стягнуті та перераховані кошти з боржника ОСОБА_1 (а. с. 27 (на звороті) - 29).
Представник позивача просить скасувати арешт, накладений на вищевказану квартиру, що належить позивачу на праві власності, оскільки такий позбавляє його можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися нерухомим майном.
При ухваленні рішення суд керується наступним.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може протиправно позбавити права власності.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно з ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
В силу ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є співвласником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 та членам його сім'ї ОСОБА_6 , ОСОБА_1 в рівних частках кожному, що підтверджується копією свідоцтва на право власності на квартиру, виданого 23.01.1995 приватизаційним органом Червоноградського управління житлово-комунального господарства в/о «Укрзахідвугілля».
На частину вищевказаної квартири, яка належить ОСОБА_1 накладено обтяження (арешт) - реєстраційний номер обтяження 4203618, зареєстровано 12.12.2006 за №4203618 реєстратором Червоноградською державною нотаріальною контрою на підставі постанови ВХ. 529 від 01.12.2003, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (інформаційна довідка №400201400 від 21.10.2024).
Представник позивача вважає, що постанова ВХ. 529 від 01.12.2003, на підставі якої було накладено арешт, була винесена на виконання вироку Військового місцевого суду Львівського гарнізону від 12.04.2002, яким ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, задоволено цивільні позови потерпілих та стягнуто з ОСОБА_1 на користь 1120 УВКТ ЗАХОК 6252 гривні; на користь ОСОБА_3 - 2500 гривень матеріальної та 15000 гривень моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 - 11568 гривень 30 копійок матеріальної та 2000 гривень моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 - 25000 гривень моральної шкоди. Крім того, суд поклав на обвинуваченого обов'язок сплатити судові витрати у сумі 244 гривні 80 копійок за проведення судових автотехнічних експертиз у дохід держави.
На виконання даного вироку були видані виконавчі листи №1/26 від 02.07.2002 та скеровані на примусове виконання у ДВС. Копії виконавчих листів у матеріалах справи відсутні.
Разом з цим, у матеріалах справи містяться ряд постанов про відкриття виконавчих проваджень про примусове виконання виконавчих листів №1/26 від 02.07.2002, зокрема постанова №517-4 від 15.07.2002, №518-4 від 15.07.2002, №512-4 від 15.07.2002, №515-4 від 15.07.2002, №516-4 від 15.07.2002, №520-4 від 15.07.2002, №519-4 від 15.07.2002.
Окрім цього, судом встановлено, що постановою державного виконавця Червоноградського міського управління юстиції Костікова В. М. №2-4 від 14 листопада 2003 року у порядку виконання виконавчого листа №1/26 від 02.07.2002, виданого Військовим місцевим судом Львівського гарнізону було накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1 , зокрема на 1/3 вищевказаної квартири. Також в постанові вказано, що арешт накладено з метою виконання рішення суду, сума боргу за виконавчим листом становить 65693,35 грн., а сума боргу на день винесення постанови з врахуванням додаткових витрат становила 82116,69 грн.
Таким чином, дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку, що арешт на майно божника ОСОБА_1 на виконання виконавчих листів №1/26 від 02.07.2002, виданих на виконання вироку Військового місцевого суду Львівського гарнізону від 12.04.2002, був накладений постановою державного виконавця Червоноградського міського управління юстиції Костікова В. М. №2-4 від 14 листопада 2003 року, а не постановою ВХ. 529 від 01.12.2003.
Копії постанови ВХ. 529 від 01.12.2003, на підставі якої був накладений арешт, матеріали справи не містять.
У листах № 4/14363 від 13.02.2024 та №4/22760 від 05.05.2025 представники ВДВС зазначили, що в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні відомості щодо постанови № ВХ 529 від 01.12.2003, оскільки система, у якій реєструються виконавчі провадження почала функціонувати лише у 2008 році. Відтак, невідомо в рамках якого виконавчого провадження винесено постанову №ВХ 529 від 01.12.2003, яка була підставою накладення арешту.
Відтак, суд позбавлений можливості встановити зміст цієї постанови, перевірити, ким така винесена і на виконання якого рішення суду, а також чи таке рішення суду на даний час вже виконане та потреба у вищевказаному арешті майна відпала.
Представник позивача стверджує, що всі виконавчі провадження, які були наявні у боржника ОСОБА_1 , закінчено у зв'язку з повним погашенням заборгованості, посилаючись на постанови державних виконавців, винесені у період з 2007-2011 роки, а також на лист Відокремленого підрозділу «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» від 05.08.2024 року про відсутність утримань із доходів боржника.
Проте такі доводи представника позивача суд не може прийняти до уваги, оскільки не може перевірити чи постанова №ВХ 529 від 01.12.2003, яка була підставою для накладення арешту, взагалі стосується виконавчого провадження, на яке вказує представник позивача.
Посилання позивача на відсутність відомостей про виконавче провадження у відкритих реєстрах або на невідповідність окремих постанов вимогам закону не є належним доказом безпідставності арешту. Позивач не довів, що виконавче провадження, в рамках якого винесено постанову № ВХ 529 від 01.12.2003 року, закінчено та потреба у арешті відпала.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України ).
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях чи неповних даних, оскільки це суперечить принципам об'єктивності та повноти дослідження доказів (ст. 89 ЦПК України).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено законних чи фактичних підстав для скасування арешту майна. З огляду на це, суд не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 200, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 05.11.2025.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ),
Відповідач: ОСОБА_3 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 ),
Відповідач: Військово - медичний клінічний центр Західного регіону (Львівська обл., м. Львів, вул. Личаківська, буд. 26),
Відповідач: Шептицький відділ державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34992085, 80100, Львівська область, м. Шептицький, вул. Мазепи, 16),
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Шептицька державна нотаріальна контора Львівської області (ЄДРПОУ 02899571, адреса: Львівська область, м. Шептицький, вул. Шептицького, 12)
Суддя: М. В. Мельникович