Постанова від 28.10.2025 по справі 686/33727/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/33727/24

Провадження № 22-ц/820/2237/25

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Продана Б.Г. від 27 серпня 2025 року.

Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року позивач ТОВ «ФК «Ейс», звертаючись в суд з цим позовом до відповідачки, вказував, що 29.09.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено кредитний договір №959247539. Договір підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Згідно умов договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 7000 грн., а позичальник зобов'язався повернути надані у кредит грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно до умов кредитного договору №959247539 від 29.09.2022 року орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту є датою закінчення дисконтного періоду - 29.10.2022 року. Процентна ставка до кінця дисконтного періоду становить 766,50 відсотків річних, що становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Після закінчення дисконтного періоду процента ставка становить 1087,70 відсотків річних, що становить 2,98 відсотків в день.

За користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання, позичальник зобов'язаний сплачувати 1087,70 відсотків річних.

Відповідачка взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконала. Заборгованість становить 33096,55 грн., з яких 6998,40 грн. - заборгованість по кредиту; 26098,15 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Вказана сума заборгованості нарахована первинним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. В подальшому рядом додаткових угод до вказаного договору, дію цього договору продовжено до 31.12.2024 року.

Договір факторингу №28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024 рр.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №218 від 28.02.2023 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало про вимоги до відповідачки на загальну суму 14952,70 грн.

23.02.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу №23/0224-01, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до відповідачки на суму 33096,55 грн.

07.11.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №0711/24/Е, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки. Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу №0711/24/Е від 07.11.2024 року до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на суму 33096,55 грн., що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за вказаним договором факторингу.

За наведених обставин просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором №959247539 від 29.09.2022 року в розмірі 33096,55 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 серпня 2025 року позовну заяву залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Ейс» просить скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне та задовольнити позов. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про недоведеність переходу до позивача права грошової вимоги до відповідачки на загальну суму 33096,55 грн.

Вказує, що згідно п. 4.1. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже, Право вимоги до Відповідачки перейшло до ТОВ “Таліон Плюс» 28.02.2023 року, тобто після укладання Кредитного договору № 959247539 від 29.09.2022 року. Відповідно до умов договору факторингу передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього.

23.02.2024 року відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 33096,55 грн.

07.11.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу №0711/24/Е. Згідно п.1.2 Договору перехід від Клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до Фактора (Позивач) Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2. Таким чином, згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки на загальну суму 33096,55 грн.

У відзиві ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Вказує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки кредитний договір між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладений 29.09.2022 року, а договір факторингу №28/1118-01 за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», укладений 28.11.2018 року, то на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та ОСОБА_1 .

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції не в повної мірі з'ясував обставини справи, допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, у зв'язку з цим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Так, судом встановлено, що 29.09.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №959247539 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит в сумі 7000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. 28.11.2018 року між ТОВ «ФК «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткові угоди до Договору факторингу №28/1118-01, згідно з якими строк дії договору продовжено до 31.12.2024 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено, що під правом вимоги розуміються всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 218 від 28.02.2023 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки за кредитним договором №959247539 від 29.09.2022 року на загальну суму 14 952,70 грн.

23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №23/0224-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 року до Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 33096,55 грн.

07.11.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали Договір факторингу №0711/24Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 33 096,55 грн.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що кредитний договір №959247539 укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 29.09.2022 року, натомість договір факторингу №28/11180-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», укладений 28.11.2018 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , відтак у первісного кредитора ще не виникло право вимоги за зобов'язанням, які він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018 року.

Проте з цим висновком не можна погодитися, зважаючи на таке.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки умовам Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», і не врахував, що за пунктом 2.1 згідно умов договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Згідно п. 4.1. цього договору право вимоги переходить до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку.

28.02.2023 року на виконання п. 2.1 договору факторингу №28/1118-01 складено та підписано Реєстр прав вимоги №218, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідачки за кредитним договором.

Тобто, реєстр передачі прав вимоги підписано ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» після укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , що передбачено договором факторингу. Отже, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до боржника, яке йому належало.

Тому висновок суду першої інстанції про недоведеність укладення договору факторингу 28.11.2018 року до виникнення права вимоги за кредитним договором від 29.09.2022 року є помилковим.

Право вимоги за кредитним договором №959247539 від 29.09.2022 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанси» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №959247539 від 29.09.2022 року.

Згідно п. 4.1 вказаного договору право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому у відповідному додатку до договору.

Вказані обставини підтверджуються витягом з реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 року до договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 року.

Реєстр прав вимог підписаний ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 23.02.2024 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимог №1 від 23.02.2024 року, після укладення кредитного договору №959247539 від 29.09.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою.

07.11.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу №0711/24/Е, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором.

Згідно до п.1.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №0711/24/Е від 07.11.2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 33096,55 грн.

Отже, хибним є висновок суду, що до позивача не перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором, - позивач є належним кредитором та отримав дійсне право вимоги за кредитним договором №959247539 від 29.09.2022 року.

Наявними в матеріалах справи договорами факторингу, витягами з реєстру боржників і прав вимоги, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до позивача та спростовується висновок суду про те, що позивач не набув права вимоги до відповідачки.

Оскільки відповідачка не оспорювала інші обставини, на які посилався позивач, факт укладення кредитного договору, отримання кредиту та розрахунок боргу за кредитним договором, то наявні підстави для задоволення цього позову.

Тож рішення суду слід скасувати і ухвалити нове судове рішенням, яким стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №959247539 від 29.09.2022 року в розмірі 33096,55 грн., з яких 6998,40 грн. - заборгованість по кредиту; 26098,15 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Відповідно до ч.ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України у зв'язку з задоволенням позову та апеляційної скарги слід стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 6056 грн. (2422,40 грн. та 3633,60 грн.), а також витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 33096,55 грн. заборгованості за кредитним договором №959247539 від 29.09.2022 року та 12056 грн. понесених судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 05 листопада 2025 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк

Попередній документ
131566245
Наступний документ
131566247
Інформація про рішення:
№ рішення: 131566246
№ справи: 686/33727/24
Дата рішення: 28.10.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хмельницький апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (19.09.2025)
Дата надходження: 18.12.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
14.02.2025 11:20 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
24.03.2025 15:30 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
01.05.2025 15:00 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
05.06.2025 09:45 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
27.08.2025 11:30 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області