04 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/10818/25
Провадження № 22-ц/820/2268/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Плінська І.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Колієва С.А. від 27 серпня 2025 року.
Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -
У квітні 2025 року позивач, звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, посилався на те, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року в справі № 2270/14181/11 зобов'язано Хмельницький міський відділ УМВСУ в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію в паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який йому видати на руки, однак вказана постанова залишається невиконаною, є триваючим в часі правопорушенням, явно і очевидно порушує принцип res judicata. Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України. Закінчення виконавчого провадження № 33223826 не є доказом виконання рішення суду, адже воно закінчено направленням подання до ГУНП в Хмельницькій області для порушення кримінального провадження за ч. 3 ст. 182 КК України.
Видача йому нового паспорта НОМЕР_1 не є фактичним виконанням постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року, оскільки фотографію у паспорт громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого 27.07.1999 року не вклеєно, а сам паспорт на руки позивачу не видано.
Невиконанням постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року в справі № 2270/14181/11 порушено право позивача на справедливий суд.
Право на відшкодування шкоди і стягнення шкоди з правопорушника є абсолютним. Очевидним є прямий, безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю УДМС в Хмельницькій області, яке не виконало постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року в справі № 2270/14181/11, і порушенням його права на справедливий суд та завданою йому моральною шкодою.
З врахуванням наведеного позивач просив стягнути з держави Україна на його користь центільйон гривень моральної шкоди, завданої йому бездіяльністю УДМС в Хмельницькій області невиконанням Постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року в справі № 2270/14181/11 з 05.08.2024 року по 12.08.2024 року.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 серпня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до держави Україна в особі Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та задовольнити позов. Вважає, що оскаржуване рішення винесено незаконно сформованим складом суду, оскільки склад суду визначений з порушенням вимог процесуального закону і ч. 2 ст. 19 Конституції України. Суд першої інстанції не врахував, що правопорушник вже встановлений рішеннями судів - Управління ДМС України в Хмельницькій області. Суд не витребував докази, які він просив витребувати, не надав оцінку доказам, які є в Єдиному державному реєстрі судових рішень, не виконав завдань підготовчого провадження, порушене право на судовий захист не відновив. Судом першої інстанції не враховано наявність підстав для відшкодування завданої йому моральної шкоди невиконанням постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року в справі №2270/14181/11 УДМС в Хмельницькій області шляхом триваючої бездіяльності, що є безумовним фактом. Не прийнято до уваги преюдиційні рішення Верховного суду у спорах, що виникли з тотожних правовідносин, а також судову практику ЄСПЛ. Вважає, що єдиним доказом виконання рішення суду та припинення триваючого правопорушення є вручення йому паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Хмельницьким УМВС України в Хмельницькій області 27 липня 1999 року.
При цьому суд допустив помилку в рішенні, неправильно вказавши його по батькові.
Сторони в засідання апеляційного суду не з'явилися, будучи належно повідомленими про розгляд справи.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.11.2011 року у справі №2270/14181/11, яка набрала законної сили, зобов'язано Хмельницький відділ УМВС України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію в паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки.
На підставі цього рішення 11.06.2012 року суд видав виконавчий лист №2270/14181/11, який перебував на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області (виконавче провадження №33223826).
Постановою державного виконавця від 28.12.2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2270/14181/11, виданого 11.06.2012 року Хмельницьким окружним адміністративним судом, закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В силу ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Отже, з врахуванням наведених норм права в деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.
При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов'язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).
У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім'ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.
У разі вирішення спору судом розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Моральна шкода відшкодовується потерпілому (позивачеві) одноразовим платежем. Якщо договором або законом не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах, то позови про таке відшкодування не підлягають задоволенню.
Такі правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.03.2020 року (справа № 641/8857/17).
Позивач просив стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну внаслідок невиконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11 і порушення його права на справедливий суд.
Постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року (справа № 2270/14181/11) про зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію у паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки, дійсно залишається невиконаною, і об'єктивно не може бути виконана у зв'язку з втратою паспорта ОСОБА_1 , в який зобов'язано вклеїти його фотографію.
В свою чергу порушене право позивача відновлено шляхом оформлення та видачі 22.11.2012 року ОСОБА_1 нового паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , який ним отриманий особисто.
При цьому чинною залишається постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП № 3322382 від 28.12.2018 року з примусового виконання виконавчого листа № 2270/14181/11, виданого 11.06.2012 року на підставі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року у справі № 2270/14181/11.
Вказані обставини встановлені рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.03.2022 року у справі № 686/1018/22, що набрало законної сили, за позовом ОСОБА_1 до держави Україна, представник - Управління ДМС у Хмельницькій області, про відшкодування моральної шкоди, і є преюдиційними відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України.
З врахуванням наведеного суд першої інстанції правильно констатував відсутність підстав для задоволення заявленого позову.
Суд також обґрунтовано врахував, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 05.10.2020 року в справі № 686/8422/20 вже стягнуто на користь позивача 10510 грн. моральної шкоди, завданої бездіяльністю посадових осіб Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.
Суд обґрунтовано на підставі ст. 84 ЦПК України відмовив у витребуванні письмових доказів, оскільки позивач не надав доказів неспроможності самостійно подати зазначені докази.
Твердження апелянта про ухвалення рішення незаконно сформованим складом суду є безпідставним - визначення судді для розгляду справи здійснено Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному статтею 14 ЦПК України.
Помилка в інформації, внесеній до паспорта громадянина України, на що посилається апелянт, є підставою для його обміну.
Апелянт у разі виявлення описки у зазначенні його персональних даних не позбавлений права ініціювати виправлення описки судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 05 листопада 2025 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк