Справа № 441/1953/25 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А. М.
Провадження № 33/811/1599/25 Доповідач: Партика І. В.
31 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Кравчука Дмитра Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу адвоката Кравчука Дмитра Вікторовича на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 16 жовтня 2025 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 07 вересня 2025 року о 07 год. 10 хв. на вул. Львівська, 557 в м. Городок Львівської області, керував автомобілем «Volkswagen passat», р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння і зокрема запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, в порушення п. 2.5 ПДР України, на вимогу поліцейського, від проходження у встановленому порядку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Кравчук Д.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, або у разі визнання його вини застосувати з аналогією ст. 69 КК України і не призначати йому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є неправомірною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Наголошує, що судом першої інстанції не переглянуто відеозапису, долученого до матеріалів справи, не надано належної оцінки всім доказам, безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Зазначає, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб безпідставно, спровоковано водія вчинити адміністративного правопорушення, а саме відмовитися від огляду на стан сп'яніння, не роз'яснено йому наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, не роз'яснено його процесуальних права та обов'язків, введено його в оману.
Зазначає, що огляд на стан сп'яніння було проведено не уповноваженою на те особою, оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, а його огляд мав проходити відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП.
Звертає увагу, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, не є безперервним, фіксація здійснювалася частково.
Повідомляє, що ОСОБА_1 є солдатом ЗС України, перебуває на посаді 2 автомобільного відділення ВЧ3002 НГУ, у зв'язку із чим, у випадку визнання його вини до нього необхідно застосувати покарання з урахування ст. 69 КК України, не накладати додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду призначене на 31 жовтня 2025 року не прибув, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, адвокат Кравчук Д.В. просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки він проходить військову службу в ЗС України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та клопотання адвоката Кравчука Д.В., який просив проводити розгляд справи у відсутності, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №446089 від 7 вересня 2025 року (а.с 2), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen passat», р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, у встановленому законом порядку - відмовився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння очей, тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота, у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820», від якого він відмовився;
- інформацією із направлення на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4), з якого встановлено, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з порожнини рота), у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі від якого він відмовився;
- розпискою ОСОБА_1 (а.с. 5), з якої вбачається, що він вживав алкогольні напої та керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції, ;від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, дана ситуація не повториться, автомобіль буде знаходитися на місці зупинки транспортного засобу;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який досліджений судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано, рух та зупинку транспортного засобу «Volkswagen passat», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , опитування водія, під час якого в нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі від якого він відмовився водію роз'яснено наслідки відмовив від проходження огляду на стан сп'яніння, ознайомлено його з протоколом про адміністративне правопорушення.
Доводи апелянта, що судом першої інстанції не переглянуто відеозапису, долученого до матеріалів справи, не надано належної оцінки всім доказам, апеляційний суд розцінює критично, оскільки відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як встановлено апеляційним судом з постанови Городоцького районного суду Львівської області від 16 жовтня 2025 року (а.с.16-17), судом першої інстанції надано оцінку доказам, повно і об'єктивно досліджено обставини справи, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
Аргументи апелянта, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, апеляційний суд відхиляє, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як встановлено апеляційний судом розгляд справи в суді першої інстанції призначався на 30 вересня 2025 року, 16 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 та його захисник Кравчук Д.М. будучи належним чином повідомлені в судові засідання не прибували, не подавали клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, подали клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із проходженням ОСОБА_1 служби в ЗС України, однак не долучили жодних даних, які б підтверджували даний факт.
Твердження апелянта, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб ОСОБА_1 безпідставно, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки на час скоєння адміністративного правопорушення, в країні діяв воєнний стан, у цей час обмежуються громадянські права, а працівники поліції наділені повноваженнями зупиняти транспортні засоби та перевіряти документи водіїв.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735., наказом КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» №172 від 12 грудня 2022 року «Про порядок проведення медичних оглядів для визначення у водія транспортного засобу ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Згідно із ч. 1,2,3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Пунктом 1 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 1 розділу Х «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі», затверджену наказом МВС від 7 листопада 2015 року №1395, передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису події, жодного упередженого ставлення чи тиску на водія в працівників поліції не було, всі дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 та ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», оскільки працівниками поліції було виявлено у воді ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладів, від якого водій відмовився, окрім того роз'яснено йому наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння також як встановлено з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №446089 від 7 вересня 2025 року (а.с 2) ОСОБА_1 було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що він підтвердив своїм підписом.
Доводи апеляційної скарги про порушення порядку огляду, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а огляд осіб які проходять військову службу повинен здійснюватись відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, тобто не працівниками поліції, а посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, на увагу не заслуговують, оскільки положення ст. 266-1 КУпАП не розповсюджуються на осіб, які керують транспортним засобом.
Положення ст. 266-1 КУпАП застосовуються для тих військовослужбовців, які виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Доказів виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби та перебування його на службі в ЗС України під час зупинки транспортного засобу матеріали справи не містять.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки такі спростовуються вимогами ст. 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення
За таких обставин, суд вважає, доводи апелянта неспроможними та такими, що не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , оскільки на відео в повному обсязі зафіксовано процес спілкування поліцейських при виконанні ними службових обов'язків із водієм з фіксацією обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №446089 від 7 вересня 2025 року, а саме опитування водія та його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Твердження апелянта, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати ст. 69 КК України, оскільки він є військовослужбовцем, а посвідчення водія йому потрібне для виконання бойових завдань, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки такі не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Оскільки, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне покарання у виді накладення штрафу на водія у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Кравчука Д.В. є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Городоцького районного суду Львівської області від 16 жовтня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Кравчука Дмитра Вікторовича - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.