Справа № 461/7627/25 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н. Б.
Провадження № 33/811/1564/25 Доповідач: Партика І. В.
31 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Михалевського Юрія Романовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Михалевського Юрія Романовича на постанову Галицького районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 08 вересня 2025 року о 02:00 год., на вул. Городоцька, 20 у м. Львові, керував автомобілем марки «BMW 536», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Михалевський Ю.Р., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою.
Наголошує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, своїми діями не намагався ухилитися від такого огляду, неодноразово повідомляв працівників поліції, що хоче пройти такий огляд, заявляв про намір реалізувати своє право на правову допомогу, повідомляв працівників поліції, що не вживав алкогольних напоїв.
Зазначає, що у водія не було ознак сп'яніння, він пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, а саме здав самостійно кров 8 вересня 2025 року о 5 год. 52 хв., та в результаті дослідження зразків крові у водії не виявлено стану сп'яніння, у зв'язку із чим пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння була висловлена працівниками поліції незаконно.
Звертає увагу, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 незаконно, жодних порушень ПДР України водій не вчиняв, у зв'язку із чим усі подальші дії патрульних та здобуті докази є незаконними.
Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА №109630 від 8 вересня 2025 року (а.с 1), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 535», р.н. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, у встановленому законом порядку - відмовився;
- інформацією із направлення на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4), з якого встановлено, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нестійка хода), у зв'язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі від якого він відмовився;
- рапортом старшого лейтенанта поліції Р. Троця (а.с. 5), з якого вбачається, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб «BMW 535», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , у період дії комендантської години, під час опитування у водія було виявлено ознаки сп'яніння, у зв'язку із чим запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, від якого він відмовився;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який досліджений судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано, опитування водія ОСОБА_1 , який перебуває за кермом транспортного засобу «BMW 535», р.н. НОМЕР_2 , з ввімкненим двигуном та фарами, у період дії комендантської години, під час якого йому повідомлено причину зупинки транспортного засобу, виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, після чого надано прилад «Драгер» та герметично запаковану трубочку, перевірено газоаналізатор, прилад чистий, вподальшому водій намагався ухилитися від огляду, затягував час, не виконував законних вимог працівників поліції, відмовився від проходження огляду, просив залучити йому свідків для проходження огляду. Після залучення працівниками поліції двох свідків, водій продовжив вчиняти дії які свідчили про його відмову від огляду на стан сп'яніння, окрім того пасажирка автомобіля «BMW 535», р.н. НОМЕР_2 поводила себе агресивно, намагалася спровокувати працівників поліції на конфлікт, через деякий час на місце події прибули невідомі особи, які спершу намагалися домовитися з патрульними, погрожували свідкам, пропонували патрульним неправомірну вигоду, після чого вчинили бійку з ними. Працівниками поліції складено на ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, ознайомлено його з адміністративними матеріалами.
Твердження апелянта, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння та не намагався ухилитися від огляду на стан сп'яніння, не відповідає фактичним обставинам справи.
З відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що працівниками поліції неодноразово було запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, із застосуванням спеціального технічного засобу, так і в медичному закладі, однак ОСОБА_1 вчиняв дії, які свідчили про його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, після чого зазначив, що нічого проходити не буде, чим фактично ухилився від проходження огляду.
Покликання водія на необхідність отримання правової допомогу не могли розцінюватися патрульними, як підстава зволікання з проведенням огляду, оскільки відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться невідкладно після виявлення ознак сп'яніння.
Також відсутні будь-які об'єктивні докази, що підтверджують твердження апелянта про готовність ОСОБА_1 пройти огляд, оскільки в його діях вбачаються ознаки ухилення від виконання законної вимоги поліцейських.
Аргументи апелянта, що у водія не було ознак сп'яніння, спростовуються інформацією із направлення на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4) та іншими матеріалами справи, які описані вище за текстом.
Твердження апелянта, що в ОСОБА_1 , не було ознак алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатами зразків біологічного середовища, які було перевірено у лабораторії та не виявлено в них алкоголю, апеляційний суд розцінює критично, адже такий отриманий з порушенням вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, та ст. 266 КУпАП.
Доводи апелянта, що працівниками поліції безпідставно зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Наказом голови М. Козицького від 25 лютого 2022 року, зі змінами, запроваджено комендантську годину на території Львівської області з 24 до 5 год..
Під час комендантської години забороняється всім громадянам, на яких це правило поширюється, перебувати в громадських місцях протягом певного періоду часу (як правило, уночі).
Як вбачається, з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівниками поліції зупинено транспортний засіб «BMW 535», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , у зв'язку із порушенням комендантської години.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Михалевського Ю.Р. є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Галицького районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Михалевського Юрія Романовича - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.