Справа № 303/7203/17
Закарпатський апеляційний суд
09.10.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/672/25 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.09.2025.
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 24.10.2025 включно з визначенням застави 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 (триста дві тисячі вісімсот) грн, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , із повною середньою освітою, громадянина України, українця, неодруженого, непрацюючого, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 та ч. 2 ст. 345 КК України, у кримінальному провадженні № 12017071040003121 від 12.12.2017.
Цією ж ухвалою, у разі внесення застави на ОСОБА_6 покладено обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за кожним викликом; цілодобово не відлучатися із міста фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання слідчого мотивовано тим, що у провадженні СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені 12.12.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017071040003121, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.12.2017 о 10 год в АДРЕСА_1 , під час виконання ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.12.2017 про дозвіл на проведення обшуку у вищевказаному будинку, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків від вчинюваних ним дій та бажаючи їх настання, з метою спричинити тілесні ушкодження працівнику правоохоронного органу, знаходячись у приміщені даного будинку, тримаючи у руках предмет з виду схожий на ніж, не виконуючи законну вимогу
-2-
працівників поліції покласти ніж на підлогу, заподіяв оперуповноваженому Управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Закарпатській області лейтенанту поліції ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження у вигляді порізу долоні правої руки, після чого втік через вікно вищевказаного будинку, у невідомому напрямку.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у період 2017 року ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , посіяли та виростили у спеціально побудованому парнику на городній ділянці, за адресою АДРЕСА_1 , сорок п'ять рослин коноплі, які, зібравши та висушивши у приміщенні вищевказаного будинку, умисно, переслідуючи користь, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, незаконно зберігали у своєму будинку з метою збуту до моменту її виявлення та вилучення працівниками поліції, за наступних обставин.
Близько 10 год 20 хв 02.12.2017, під час проведення обшуку будинку АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.12.2017, у приміщенні даного будинку та на території господарства, було виявлено та вилучено суху подрібнену речовину рослинного походження, зеленого кольору, яка згідно висновку судового експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України № 6/861 від 02.12.2017 є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, загальна маса якого у перерахунку на суху речовину, становить 3500,32 г.
Про корисливий умисел спрямований на збут особливо небезпечних наркотичних речовин ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , свідчить спосіб упакування та розфасування виявлених у ОСОБА_6 та ОСОБА_9 наркотичної речовини (низка поліетиленових пакетів, всередині яких знаходилася наркотична речовина, які в сукупності становлять особливо великі розміри).
06.09.2025 ОСОБА_6 затриманий на підставі ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлений про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 345 КК України.
Необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий мотивував тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні в тому числі особливо тяжкого кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 307 КК), за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 08 до 12 років, а також наявністю ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, може знищити або спотворити докази своєї злочинної діяльності, а тому більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам.
При вирішенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя врахувала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 345 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а саме позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому, врахувавши дані про особу підозрюваного, який не має постійного доходу, міцних соціальних зв'язків, тривалий час переховувався від органу досудового слідства, слідчий суддя дійшла висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначила ОСОБА_6 розмір застави у межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка у разі її внесення, є необхідною і достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
-3-
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід. Стверджує про відсутність заявлених прокурором ризиків, з числа передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому слідчим суддею не враховано дані про особу підозрюваного, який не судимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного та захисника, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін. Також приймається до уваги заява прокурора про розгляд апеляційної скарги без його участі, а також захисника-адвоката ОСОБА_5 про припинення повноважень захисника в даному провадженні.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_5 не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів
-4-
зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд уважає, що слідчий суддя повною мірою дотрималася вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідила та перевірила наведені у ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені 12.12.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017071040003121, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 345 КК України.
06.09.2025 ОСОБА_6 затриманий на підставі ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлений про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 345 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 08.09.2025 за клопотанням слідчого СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 24.10.2025 включно з визначенням застави 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 (триста дві тисячі вісімсот) грн.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
-5-
Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_6 відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховуванню від органів досудового розслідування або суду, незаконного впливу на свідків та очевидців даної події в даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як встановила слідчий суддя, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється, в тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, а тому з огляду на тяжкість та характер вказаного кримінального правопорушення це свідчить про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( рішення «Летельє проти Франції»).
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 345 КК України, доведена слідчим та прокурором, та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Згідно до вимог ст. 177 КПК України правовою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність зазначених в законі ризиків. Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 345 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою. В ході кримінального провадження обставини, які мають бути достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_6 у вчиненні цих кримінальних правопорушень на момент вручення були наявними і підтверджуються доказами, зібраними у ході досудового розслідування, а саме: протоколом допиту свідка від 07.12.2017, протоколом обшуку від 02.12.2017, постановою про визнання речовими доказами від 03.12.2017, протоколом допиту потерпілого від 02.12.2017, висновком експерта № 840/2017 від 04.12.2017, протоколом допиту потерпілої від 02.12.2017, висновку експерта № 839/17 від 04.12.2017 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
-6-
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_6 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування, про що обґрунтовано зазначено в ухвалі слідчого судді.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд уважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження такі існують та доводяться відповідними доказами.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя дослідила обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, врахувала наявність обґрунтованої підозри та доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, за одне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років із конфіскацією майна, дані про особу підозрюваного і обґрунтовано прийшла до висновку про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та належним чином мотивувала свої висновки про відсутність обставин до обрання менш суворого запобіжного заходу.
Застосований ОСОБА_6 вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про його особу та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всупереч доводам захисника-адвоката ОСОБА_5 , ухвала слідчого судді не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Наведені в апеляційній скарзі захисника-адвоката ОСОБА_5 доводи на захист підозрюваного ОСОБА_6 , в тому числі міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, відсутність судимості, були предметом перевірки та розгляду судом першої інстанції і підстав для їх задоволення не встановлено. Зазначені в апеляційній скарзі мотиви також не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою колегією суддів під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги і те, що у матеріалах судового провадження відсутні й стороною захисту не надано доказів про наявність у підозрюваного ОСОБА_6 будь-яких захворювань, які б свідчили про неможливість тримання його під вартою в умовах ізоляції від суспільства.
-7-
За таких обставин, суд апеляційної інстанції уважає рішення слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_5 в цій частині безпідставними і такі відхиляє.
Крім того, всупереч доводів апеляційної скарги, визначений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави - 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є таким, що співвідноситься з обставинами кримінального провадження та даними про особу підозрюваного ОСОБА_6 , а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ст. 182 КПК України.
Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
При цьому колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
В той же час в апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих даних про необхідність застосування застави у меншому розмірі.
З огляду на викладене вимоги апеляційної скарги захисника щодо скасування ухвали слідчого судді про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задоволенню не підлягають.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог ст. 177, 178, 182, 183 КПК України, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.09.2025 щодо ОСОБА_10 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді