Справа № 461/9086/25
про залишення позовної заяви без руху
"06" листопада 2025 р. суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Вивчивши позовну заяву, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч наведеному, встановлено, що позивачем не долучено до матеріалів справи документ про сплату судового збору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 визначено правову позицію, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи таку правову позицію Верховного Суду, приходжу до висновку, що у даній справі відсутня пільга щодо сплати судового збору за подання позовної заяви.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
При цьому, у п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду позову справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
У частині 5 статті 4 Закону України "Про судовий збір", яка відповідно до вказаної вище постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 підлягає застосуванню при поданні позовів у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, визначено, що ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році з 01 січня встановлений у розмірі 3028 грн.
Таким чином, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 605,6 грн (0,2х3028=605,6).
Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви складає 605,6 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків, зазначених вище.
Керуючись ч. 6 ст. 7, ч. 1 ст. 169 КАС України, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк, який обчислюється з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.
Копію ухвали надіслати позивачу, роз'яснивши, що у разі якщо недоліки позовної заяви вказані судом, не будуть усунені у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатися не поданою та буде повернена позивачеві.
Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя І.Р. Волоско