Справа №: 953/10819/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-сс/818/1371/25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: арешт майна
04 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме самого заявника ОСОБА_6 , належним чином повідомлених про розгляд справи, від яких надійшли заяви про розгляд справи без них, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 21.10.2025, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12025220000001191 від 11.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, та серед іншого майна, докладно переліченого в ухвалі слідчого судді, було накладено арешт на:
-майно, вилучене у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 13 доларів США (купюрами номіналом 10, 2, 1); пакет чорного кольору з грошовими коштами у сумі 59600 доларів США (номіналом по 100 доларів США - 596 купюр), грошові кошти у сумі 2450 євро (49 купюр номіналом по 50 євро кожна);
-майно, вилучене у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: грошові кошти в сумі 2400 євро (номіналом по 50 євро - 48 купюр);
-майно, вилучене у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: грошові кошти у загальній сумі 4850 євро (97 купюр номіналом по 50 євро) та грошові кошти у загальній сумі 91700 грн (23 купюри номіналом по 1000 грн., 137 купюр номіналом по 500 грн., 2 купюри номіналом по 100 грн.);
-майно, вилучене у ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: грошові кошти загальною сумою 25 150 доларів США, - до скасування арешту у порядку, передбаченому КПК України.
Майно, на яке накладено арешт, вказано зберігати у встановленому законодавством порядку.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись зі вказаним рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, в частині визначення місця зберігання грошових коштів. Постановити нову ухвалу із зазначенням місця зберігання належних йому грошових коштів. Зобов'язати слідчих СУ ГУНП в Харківській області, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12025220000001191 від 11.10.2025, повернути йому як законному власнику на відповідальне зберігання вилучені грошові кошти у сумі 9700 євро (купюрами номіналом 50 євро) та у сумі 83 600 доларів США (купюрами номіналом 100 доларів США).
В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що відповідно до обставин зазначеного кримінального правопорушення, вчиненого стосовно нього, підозрювані ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 викрали його, здійснили розбійний напад, заволодівши належними йому грошовими коштами в сумі 14 600 євро, які він отримав у пункту обміну валют безпосередньо перед нападом, а в подальшому, застосовуючи погрози насильства, небезпечного для його життя, і використовуючи для цього вогнепальну зброю, змусили його переказати криптовалюту на наданий ними криптогаманець в сумі 83 620 USDT, що є еквівалентом 83 620 доларів США.
Пояснює, що більшу частину зазначеної суми він був змушений позичати у своїх знайомих під час свого незаконного позбавлення волі та погроз застосування щодо нього вогнепальної зброї.
Вказує, що запис із камери відеоспостереження у пункті обміну валют підтверджує отримання ним готівки в сумі 14 600 євро купюрами номіналом по 50 євро.
Наголошує на тому, що згідно з матеріалами, доданими до клопотання, достовірно встановлено рух грошових коштів через криптовалюту та задокументовано факт отримання підозрюваними належних йому грошових коштів, якими вони заволоділи під час розбійного нападу, у зв'язку з чим просить врахувати, що зазначені кошти належать йому, їх походження та рух підтверджені матеріалами кримінального провадження, але місцем їхнього зберігання визначено банківську установу.
Проте апелянт вважає, що в умовах повномасштабного вторгнення адміністративні будівлі, зокрема банківські установи, регулярно перебувають під ворожими обстрілами, тому гарантувати збереження належних йому грошових коштів у повному обсязі неможливо, що прямо порушує принципи справедливості та його право власності.
Просить врахувати, що у разі визначення місця зберігання грошових коштів за ним, як за потерпілим, він зможе в повній мірі забезпечити збереження зазначених речових доказів та надавати їх на першу вимогу органу досудового розслідування або суду відповідно до ст.388 КК України.
У зв'язку з цим апелянт вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині визначення місця зберігання грошових коштів, а зазначене майно має бути негайно повернуто на відповідальне зберігання йому як законному власнику.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Власник майна та прокурор про дату та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, проте у судове засідання не з'явилися. Перед початком судового засідання від власника майна ОСОБА_6 надійшла заява з проханням розгляд апеляційної скарги проводити без його участі. Від прокурора ОСОБА_7 жодних клопотань не надходило, на особистій участі він також не наполягав.
Беручи до уваги те, що останні про дату та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, але на особистій участі не наполягали, враховуючи вимоги ч.4 ст.405, ч.2 ст.422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності власника майна та прокурора.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відділом розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220000001191 від 11.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України (а.с.9-10).
За даними досудового розслідування, 11.10.2025 під час огляду місця події з участю ОСОБА_6 виявлено та вилучено майно, яке було добровільно видано ним органу досудового розслідування.
Крім того, 12.10.2025 в період з 13 год. 07 хв. по 14 год. 41 хв. під час затримання ОСОБА_10 було проведено особистий обшук, виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено у протоколі затримання особи від 12.10.2025 (а.с.30-33).
Крім того, 12.10.2025 в період з 17 год. 30 хв. по 17 год. 48 хв. під час проведення огляду автомобіля марки Audi, модель Q7, р.н. НОМЕР_1 , який був наданий за добровільною згодою ОСОБА_12 , було виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено у протоколі огляду від 12.10.2025 (а.с.35-38).
Крім того, 12.10.2025 в період з 14 год. 50 хв. по 19 год. 31 хв. під час проведення огляду автомобіля марки BMW, модель 3301, р.н. НОМЕР_2 , який був наданий за добровільною згодою ОСОБА_12 , було виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено у протоколі огляду від 12.10.2025 (а.с.39-41).
Також, 12.10.2025 в період з 13 год. 15 хв. по 15 год. 29 хв. під час затримання ОСОБА_8 було проведено особистий обшук, виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено у протоколі затримання особи від 12.10.2025 (а.с.42-45).
Крім того, 12.10.2025 в період з 15 год. 52 хв. по 16 год. 46 хв. під час затримання ОСОБА_9 було проведено особистий обшук, виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено у протоколі затримання особи від 12.10.2025 (а.с.47-50).
Також, 13.10.2025 в період з 13 год. 49 хв. по 14 год. 03 хв. під час огляду місця події з участю свідка ОСОБА_11 виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 25 150 доларів США, які були добровільно видані ним (а.с.80-81).
Постановою слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 від 12.10.2025 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025220000001191 від 11.10.2025.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
У зв'язку з вищевикладеним, 13.10.2025 о 14 год. 23 хв. до Київського районного суду м.Харкова надійшло клопотання про арешт майна (а.с.1, справа №953/10819/25, н/п 1-кс/953/6850/25).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 13.10.2025 вищевказане клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 повернуто для усунення недоліків, встановлено строк, що становить сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали (а.с.74, справа №953/10819/25, н/п 1-кс/953/6850/25).
Крім того, клопотання про арешт майна подано до поштового відділення 14.10.2025 (а.с.40, справа №953/10819/25, н/п 1-кс/953/6931/25), та надійшло до суду 16.10.2025 о 15 год. 02 хв. (а.с.1, справа №953/10819/25, н/п 1-кс/953/6931/25).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17.10.2025 вищевказане клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 повернуто для усунення недоліків, встановлено строк, що становить сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали (а.с.42, справа №953/10819/25, н/п 1-кс/953/6931/25).
Копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 13.10.2025 про повернення клопотання отримано прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 17.10.2025 о 16 год. 00 хв. (а.с.76, справа №953/10819/25, н/п 1-кс/953/6850/25).
Також, копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17.10.2025 про повернення клопотання отримано прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 17.10.2025 о 18 год. 00 хв. (а.с.44, справа №953/10819/25, н/п 1- кс/953/6931/25).
Так, клопотання про арешт майна після усунення недоліків прокурором надійшло до канцелярії суду 20.10.2025 о 11 год. 43 хв. (а.с.1).
З урахуванням викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурор звернувся з клопотанням про арешт майна з дотриманням встановленого законом строку. Так, зазначене клопотання було прийняте слідчим суддею до розгляду як таке, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Так, 20 жовтня 2025 року до Київського районного суду м.Харкова надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025220000001191 від 11.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України.
Прокурор у поданому клопотанні зазначає, що у даному випадку арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, як це передбачено п.п.1, 2 ч.2 ст.170 КПК України. Прокурор вказує, що під час проведення зазначених слідчих дій було відшукано та тимчасово вилучено майно, яке відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України та зберегло на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, а також є об'єктом кримінально протиправних дій, може бути використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор довів, що тимчасово вилучене майно, зокрема: 13 доларів США (купюрами номіналом 10, 2, 1); пакет чорного кольору з грошовими коштами у сумі 59600 доларів США (номіналом по 100 доларів США - 596 купюр), грошові кошти у сумі 2450 євро (49 купюр номіналом по 50 євро кожна); грошові кошти в сумі 2400 євро (номіналом по 50 євро - 48 купюр); грошові кошти у загальній сумі 4850 євро (97 купюр номіналом по 50 євро) та грошові кошти у загальній сумі 91700 грн (23 купюри номіналом по 1000 грн., 137 купюр номіналом по 500 грн., 2 купюри номіналом по 100 грн.); грошові кошти загальною сумою 25 150 доларів США, яке є предметом розгляду апеляційної скарги, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Отже, відповідно до ст.91 КПК України, вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
Так, відповідно до абз.1 ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частинами 3 та 4 статті 170 КПК України регламентовано, що у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У випадку, передбаченому п.2 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Абзацом 2 частини 10 статті 170 КПК України встановлено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у слідчого судді були достатні підстави вважати, що вищевказане майно може відповідати критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника ОСОБА_6 для можливого використання вилученого майна як доказів у кримінальному провадженні №12025220000001191 від 11.10.2025.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, особою, яка є власником майна, не надано, та колегією суддів не встановлено.
Метою накладення арешту у поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначив забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, як це передбачено п.п.1, 2 ч.2 ст.170 КПК України.
Як регламентовано статтею 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст.170-174 КПК України, та згідно з ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст.98 КПК України.
Отже, з огляду на положення ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того, арешт майна з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
При цьому колегія суддів наголошує, що згідно з ч.9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. До набрання рішенням законної сили такі докази повинні зберігатися, а не повертатися будь-якій стороні. У разі закриття кримінального провадження це питання також вирішується ухвалою суду, відповідно до статей 171-174 КПК України.
Отже, вказаний захід є тимчасовим, а тому у подальшому його власник чи володілець має право звернутися із клопотанням про скасування даного арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно з положеннями ст.174 КПК України.
Таким чином, власником майна в апеляційній скарзі не наведено жодних доводів, які б слугували підставою для скасування ухвали слідчого судді та не спростовано те, що вилучене майно може бути використане як доказ у даному кримінальному провадженні.
Крім того, доводи апелянта про те, що більшу частину зазначених коштів він був змушений позичати у знайомих, а також про неможливість гарантування їх збереження у банківській установі через воєнний стан, не можуть бути підставою для скасування ухвали про арешт майна.
По-перше, відповідно до вимог ст.ст.98, 100, 170 КПК України, арешт майна є процесуальним заходом, який у даному випадку спрямований на забезпечення збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації. Питання походження чи належності коштів не є визначальними на цьому етапі, якщо наявні підстави вважати, що майно може бути доказом у кримінальному провадженні.
По-друге, твердження апелянта про ризики знищення чи пошкодження майна через обстріли не стосуються предмета судового розгляду при вирішенні питання про арешт. Фактичне місце зберігання коштів у банківській установі визначається органом досудового розслідування відповідно до встановленого законодавством порядку з метою забезпечення їх цілісності, що, навпаки, гарантує більшу безпеку порівняно з особистим зберіганням.
Крім того, сам факт того, що кошти могли належати апелянту, не усуває потреби у збереженні цього майна до завершення досудового розслідування та встановлення всіх обставин злочинів.
Колегія суддів констатує, що всі інші доводи апеляційної скарги також не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновків слідчого судді щодо необхідності накладення арешту на зазначене апелянтом майно, а ґрунтуються лише на суб'єктивних оціночних судженнях з ігноруванням об'єктивних відомостей.
Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (вмотивованості) судових рішень.
До того ж у пункті 34 рішення у справі «Шкіря проти України» (заява №30850/11) ЄСПЛ повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов'язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а питання дотримання цього зобов'язання має вирішуватися виключно з огляду на обставини справи (див., наприклад, рішення у справах «Гарсія Руіз проти Іспанії» [ВП] (Garcia Ruiz v. Spain) [GC], заява №30544/96, пункт 26, ЄСПЛ 1999-I, «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, пункт 25, від 18 липня 2006 року, «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява №22750/02, пункти 42-47, від 15 листопада 2007 року, та «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, пункти 18 і 19, від 07 жовтня 2010 року).
Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, застосував арешт на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги власника майна стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними і не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст.170-175, ст.ст.392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 21.10.2025 про задоволення клопотання прокурора щодо накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025220000001191 від 11.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.146, ч.4 ст.187 КК України, перелік якого докладно викладено в клопотанні прокурора та в ухвалі слідчого судді, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу власника майна, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст. 424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді
____________ _____________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4