Справа № 643/15512/15-ц
Провадження № 6/643/321/25
04.11.2025
04 листопада 2025 року місто Харків
Салтівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Сугачової О.О.,
за участю секретаря Мовчан К.О.,
представника заявника Сільченко Т.І.,
представника стягувача Ткаченко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за заявою представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Сільченко Тетяни Іванівни, стягувач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», заінтересована особа - Приватний виконавець виконавчого округу Харківській області Цимбал Сергій Володимировича, про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню,
Заявник звернувся до суду із заявою, якою просить визнати виконавчий лист у справі № 643/15512/15-ц від 23.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 4 949,32 доларів США, з яких 2 958,88 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 1 685,58 доларів США - заборгованість за процентами, 304,86 долари США - пеня, таким, що не підлягає виконанню. 3. Визнати виконавчий лист у справі № 643/15512/15-ц від 23.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судового збору у розмірі 717,65 грн, таким, що не підлягає виконанню. 4. Витребувати у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича без виконання виконавчий лист у справі № 643/15512/15-ц від 23.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 4 949,32 доларів США, з яких 2 958,88 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 1 685,58 доларів США - заборгованість за процентами, 304,86 долари США - пеня, за яким відкрито виконавче провадження № 67435341.
Доводи заяви мотивовані тим, що рішенням від 22.05.2018 (суддя - Букрєєва І.А.) у справі № 643/15512/15-ц позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» частково задоволені, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № НАН2G10000006646 від 28.03.2008 станом на 04.08.2015 року в загальному розмірі 520839,40грн, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 21588,34 доларів США, 1737,17 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 360,40 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 304,86 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Загалом 23990,76 доларів США, що за курсом 21,71 грн., відповідно до службового розпорядження НБУ від 04.08.2015 року складає - 520839,40 грн. Оскільки відповідач не встиг вчасно подати апеляційну скаргу на вищезазначене рішення, то воно набрало законної сили 29.08.2018 і Московський районний суд м. Харкова видав 22.11.2018 виконавчий лист на примусове виконання вищезазначеного рішення. Стягувач 26.11.2018 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Г.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання вищезазначеного рішення. Приватний виконавець Родін Г.В. 26.11.2018 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 57789785 на примусове виконання рішення Московського районного суду м. Харкова у справі № 643/15512/15-ц на підставі виконавчого листа, виданого Московським районним судом м. Харкова 22.11.2018. Пізніше ОСОБА_1 подала до Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу на вищезазначене рішення. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019 було відкрите апеляційне провадження за її скаргою на рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.05.2018 у справі № 643/15512/15-ц. На підставі цієї ухвали приватний виконавець Родін Г.В. виніс постанову від 15.05.2019 про зупинення виконавчого провадження № 57789785. Постановою Харківського апеляційного суду від 27.05.2021 у справі № 643/15512/15-ц частково задоволено апеляційну скаргу відповідача, рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.05.2018 змінено в частині суми стягнутої заборгованості та судового збору, а саме: 1) зменшено розмір заборгованості за кредитним договором від 28.03.2008 № НАHG10000006646, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» до 4 949,32 (чотирьох тисяч дев'ятисот сорока дев'яти доларів США 32 центів), з яких 2958,88 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім доларів США 88 центів) заборгованість за тілом кредиту; 1685,58 (одна тисяча шістсот вісімдесят п'ять доларів США 58 центів) - заборгованість за процентами; 304,86 (триста чотири долари США 86 центів) - пеня; 2) зменшено суму судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» до 717,65 грн (семисот сімнадцяти гривень 65 копійок). Отримавши копію вищезазначеної постанови Харківського апеляційного суду, приватний виконавець Родін Г.В. виніс наступні постанови: - від 11.09.2023 про поновлення виконавчого провадження № 57789785; - від 11.09.2023 про зміну (доповнення) реєстраційних даних виконавчого провадження № 57789785, якою внесені зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: «замість Сума коштів до стягнення за ВД: 520839,40 грн зазначити Сума коштів до стягнення за ВД: 180989,70 грн.» Виконавче провадження № 57789785 не закінчене на момент подання цієї заяви, приватний виконавець Родін Г.В. продовжує здійснювати виконавчі дії на виконання виконавчого листа від 22.11.2018, виданого Московським районним судом м. Харкова на виконання зміненого рішення суду від 22.05.2018 у справі № 643/15512/15-ц. В подальшому з'ясувалося, що Московський районний суд м. Харкова 23.09.2021 р. повторно видав на виконання рішення суду від 22.11.2018 у справі № 643/15512/15-ц ще наступні виконавчі листи: - від 23.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 4949,32 доларів США, з яких 2958,88 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 1685,58 доларів США - заборгованість за процентами, 304,86 долари США - пеня; - від 23.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судового збору у розмірі 717,65 грн., який боржник не може надати разом з цією заявою, оскільки він був виконаний у 2024 році та направлений до Салтівського районного суду м. Харкова з відміткою про повне виконання. Далі, стягувач 05.11.2021 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. із заявами про відкриття виконавчих проваджень на примусове виконання вищезазначених виконавчих листів. 08.11.2021 приватний виконавець Бабенко Д.А. виніс такі постанови: - постанову про відкриття виконавчого провадження № 67435341 на примусове виконання виконавчого листа № 1; - постанову про відкриття виконавчого провадження № 67437632 на примусове виконання виконавчого листа № 2. У 2024 році приватний виконавець Бабенко Д.А. призупинив свою діяльність, і його став заміщувати приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал С.В., що підтверджується інформацією про виконавчі провадження № 67435341 та № 67437632 з АСВП. 20.05.2024 приватний виконавець Цимбал С.В. виконав виконавчий лист № 2 та прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження № 67437632. Боржник зазначає, що постановою Харківського апеляційного суду від 27.05.2021 у справі № 643/15512/15-ц не вирішувалося питання про визнання виконавчого листа від 22.11.2018 таким, що не підлягає виконанню, та не було вирішено видати нові виконавчі листи. Таким чином, у справі № 643/15512/15-ц Салтівським районним судом м. Харкова було видано три виконавчих листи, на виконання одного і того ж рішення суду, що призвело до ситуації, де стягувач стягує з боржника один і той самий борг за одним і тим самим рішенням суду (хоча і зміненим) двічі. Враховуючи той факт, що на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.05.2018 у справі № 643/15512/15-ц вже був у 2018 році виданий виконавчий лист та відкрите виконавче провадження приватним виконавцем Родіним Г.В., то суд помилково видав виконавчі листи від 23.09.2021.
Представником стягувача в свою чергу подано письмові пояснення щодо вимог заяви, із змісту яких вбачається, що у заяві ОСОБА_1 слід відмовити.
Заперечення мотивовані тим, що рішенням від 22.05.2018 у справі № 643/15512/15-ц позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь Банку заборгованість за кредитним договором № НАН2G10000006646 від 28.03.2008 станом на 04.08.2015 в загальному розмірі 520839, 40грн, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 21588,34 доларів США, 1737,17 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 360,40 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 304,86 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Загалом 23990,76 доларів США, що за курсом 21,71 грн., відповідно до службового розпорядження НБУ від 04.08.2015 року складає - 520839,40 грн. На виконання вказаного рішення судом видано виконавчі листи від 22.11.2018 щодо стягнення тіла кредиту, відсотків та пені та окремо щодо стягнення судового збору. Виконавчий лист від 22.11.2018 щодо стягнення тіла кредиту, відсотків та пені банком було пред'явлено до примусового виконання, ВП №57789785. Виконавчий лист від 22.11.2018 щодо стягнення судового збору банком до виконання не пред'являвся. В подальшому постановою Харківського апеляційного суду від 27.05.2021 у справі № 643/15512/15-ц частково задоволено апеляційну скаргу відповідача, рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.05.2018 змінено в частині суми стягнутої заборгованості та судового збору, а саме: зменшено розмір заборгованості за кредитним договором від 28.03.2008 № НАHG10000006646, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» до 4949,32 доларів США, з яких 2958,88 доларів США заборгованість за тілом кредиту; 1685,58 доларів США заборгованість за процентами; 304,86 долари США пеня; зменшено суму судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» до 717,65 грн. Тобто фактично рішення першої інстанції скасовано/змінено в частині стягнутої суми на користь банку. Відповідно накази, видані на виконання рішення суд від 22.05.2018, втратили свою актуальність в частині стягнутих сум. Оскільки остаточним рішенням в даній справі є постанова суду від 27.05.2021, яка містить зовсім інші суми, що підлягають сплаті на користь банку та присуджені до стягнення з відповідача, судом першої інстанції на виконання такої постанови 23.09.2021 було видано виконавчі листи, які банком було пред'явлено до виконання. Доказів виконання постанови апеляційного суду в частині сплати сум основного боргу, пені та відсотків, на виконання якої видано відповідний виконавчий лист, який заявник просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, останнім не надано. Не надано заявником також належних та допустимих доказів, які б свідчили про помилковість видачі виконавчих листів від 23.09.2021 з огляду на чинність постанови апеляційного суду від 27.05.2021. Щодо виконавчого листа від 23.09.2021 про стягнення з відповідача на користь банку судового збору, Банк зауважує про неможливість визнання останнього таким, що не підлягає виконанню з підстав, вказаних заявником, тобто з підстав помилковості його видачі з огляду на наведені банком вище висновків. При цьому обставина сплати відповідачем стягнутої суми судового збору, що мало наслідком закінчення виконавчого провадження № 67437632 на підставі п.9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», також не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки, по-перше, заявником такої підстави не зазначено, по-друге, відповідний лист не підлягає повторному пред'явленню у зв'язку із його виконанням в повному обсязі та фактично можливістю визнання наказу таким, що не підлягає виконанню на стадії примусового виконання тобто до моменту закінчення провадження. В даному випадку оскільки зміст рішення був змінений саме після виданих 22.11.2018 виконавчих листів (зміст яких наразі не відповідає сумам, що присуджені до стягнення), останні є такими, що можуть бути визнані судом такими, що не підлягають виконанню. Однак такі виконавчі листи не є предметом розгляду даної заяви. Також представник зауважує, що скасування (зміна) рішення суд відповідно до положень ЗУ "Про виконавче провадження" є підставою для закінчення виконавчого провадження. Натомість виконавцем із посиланням на положення п.14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, які визначають дії виконавця у разі зміни найменування сторони виконавчого провадження, встановлення даних, які ідентифікують стягувача та боржника, виявлення технічної помилки, описки в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, або встановлення нових даних, які ідентифікують боржника - фізичну особу, змінено суму стягнення, що суперечить положенням Закону та Інструкції та є підставою для оскарження вказаних дій виконавця та фактичної бездіяльності в частині вчинення дій щодо закінчення виконавчого провадження. За таких обставин, за відсутності визначених процесуальним законом підстав для визнання виконавчих листів від 23.09.2021 таким, що не підлягає виконанню, подана ОСОБА_1 заява задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги заяви та просить заяву задовольнити. Додавши те, що суд апеляційної інстанції не доручав видати новий виконавчий лист, між тим банк звернувся повторно та отримав новий виконавчий лист, пред'явивши його приватному виконавцю. Крім того, банк звернувся і до нотаріуса вчинити виконавчий напис. Оскільки є один договір кредиту, один боржник, то повинно бути й одне стягнення. Просить заяву задовольнити.
Представник стягувача в судовому засіданні підтримав письмові пояснення щодо вимог заяви. Додавши, що дійсно склалася така ситуація, що видано два виконавчих листа, між тим постанова суду не скасована та не має значення, що у неї не вказано про видачу нового виконавчого листа. Просить у задоволені заяви відмовити.
Приватний виконавець в судове засідання не з'явився, що не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд, вивчивши доводи заяви, заперечення стягувача, надані докази та матеріали цивільної справи №643/15512/15-ц, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи із такого.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до правил ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, судом встановлено, що рішенням Московського районного суду від 22.05.2018 позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь вимоги АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № НАН2G10000006646 від 28.03.2008 в загальному розмірі 520839,40грн, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 21588,34 доларів США, 1737,17 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 360,40 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 304,86 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, загалом 23990,76 доларів США, що за курсом 21,71 грн., відповідно до службового розпорядження НБУ від 04.08.2015 складає - 520839,40 грн.
На виконання рішення суду видано виконавчі листи від 22.11.2018 щодо стягнення тіла кредиту, відсотків та пені та окремо щодо стягнення судового збору.
Виконавчий лист №643/15512/15-ц від 22.11.2018 щодо стягнення тіла кредиту, відсотків та пені стягувачем пред'явлено до примусового виконання.
26.11.2018 відкрито виконавче провадження №57789785.
26.04.2019 ухвалою Харківського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження.
Постановою приватного виконавця від 15.05.2019 зупинене виконавче провадження №57789785 за виконавчим листом №643/15512/15-ц від 22.11.2018.
Постановою Харківського апеляційного суду від 27.05.2021 рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.05.2018 змінено в частині суми стягнутої заборгованості та судового збору, зменшено розмір заборгованості за кредитним договором від 28.03.2008 № НАHG10000006646, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» до 4949,32 доларів США, з яких 2958,88 доларів США заборгованість за тілом кредиту; 1685,58 доларів США заборгованість за процентами; 304,86 долари США пеня; зменшено суму судового збору до 717,65 грн.
Постановою приватного виконавця від 11.09.2023 поновлено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №57789785 за виконавчим листом №643/15512/15-ц від 22.11.2018.
23.09.2021 Московський районний суд м. Харкова видав виконавчий лист №643/15512/15-ц від 22.05.2018.
05.11.2021 стягувач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до приватного виконавця із заявами про відкриття виконавчих проваджень на примусове виконання виконавчих листів.
08.11.2021 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67435341 на примусове виконання виконавчого листа № 643/15512/15-ц від 23.09.2021 та виконавчого провадження №67437632 на примусове виконання виконавчого листа № 643/15512/15-ц від 23.09.2021.
20.05.2024 приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №67437632 за виконавчим листом №643/15512/15-ц від 23.09.2021 на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження».
Такі обставини підтверджено копіями виконавчого листа №643/5512/15-ц від 22.05.2018, заяви про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2018, постанови про відкриття виконавчого провадження №57789785 від 26.11.2018, ухвали Харківського апеляційного суду від 26.04.2019, постанови про зупинення виконавчого провадження №57789785 від 15.05.2019, постанови Харківського апеляційного суду від 27.05.2021, постанови про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №57789785 від 11.09.2023, виконавчого листа №643/5512/15-ц від 22.05.2018, заяви про відкриття виконавчого провадження від 08.11.2021, постанови про відкриття виконавчого провадження №67435341 від 08.11.2021 за виконавчим листом №643/5512/15-ц, інформація про виконавчі провадження № 67435341 та № 67437632 Автоматизованої системи виконавчого провадження, постанови про закінчення виконавчого провадження №67437632 від 20.05.2024 (т.3 а.с.56-87).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень (інших) органів - сукупність дій, визначених у цьому Закону органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовим актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають виконанню.
Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Виконанню підлягають рішення суду, що набрали законної сили (ст. 431 ЦПК України).
Далі, відповідно до правил ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
В пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» зазначено, що…… словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
21.12.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 824/2/22, провадження № 61-11769ав23 (ЄДРСРУ № 115860052) досліджував питання щодо підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Разом з цим законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпними, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22, які підтримані в постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 824/85/21.
Відтак, у зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Судом встановлено, що з виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.05.2018 у справі № 643/15512/15-ц вже був виданий виконавчий лист та відкрите виконавче провадження №57789785 приватним виконавцем Родіним Г.В., через апеляційний розгляд 15.05.2019 виконавче провадження зупинене, а 11.09.2023 - поновлено у вчинені виконавчих дій. При цьому, 23.09.2021 Московським районним судом повторно виданий виконавчий лист №643/15512/15-ц від 22.05.2018, а 08.11.2021 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67435341 на примусове виконання виконавчого листа № 643/15512/15-ц від 23.09.2021 та виконавчого провадження №67437632 на примусове виконання виконавчого листа № 643/15512/15-ц від 23.09.2021.
Так, після зміни судового рішення, необхідно отримувати новий виконавчий лист для його примусового в виконання. Якщо зміна стосується виправлення помилки, суд може внести зміни до старого виконавчого лита або видати новий, залежно від обставин. У випадку заміни сторони, також слід оформити відповідні документи.
Новий виконавчий лист видається у разі втрати оригінального документу або якщо рішення вимагає виконання в кількох боржників/стягувачів.
Також його можуть видати повторно, якщо суд визнає попередній лист таким, що не підлягає виконанню, але при цьому обов'язок боржника не припинився повністю
Якщо стягувач втратив виконавчий лист, він може звернутися до суду, який його видав, з відповідною заявою про видачу дублікату.
Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що перелічених підстав у даному випадку для видачі нового виконавчого листа № 643/15512/15-ц від 23.09.2021 не мало місця, а тому є підстави для визнання виконавчого листа № 643/15512/15-ц від 23.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 4 949,32 доларів США, з яких 2 958,88 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 1 685,58 доларів США - заборгованість за процентами, 304,86 долари США - пеня, таким, що не підлягає виконанню.
Між тим, встановлено, що виконавчий лист від 22.11.2018 щодо стягнення судового збору стягувачем до виконання не пред'являвся.
Отже, виконавчий лист № 643/15512/15-ц від 23.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судового збору у розмірі 717,65 грн., незалежно від того, що виконавче провадження №67437632 за виконавчим листом №643/15512/15-ц від 23.09.2021 на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження» закінчено від 20.05.2024, автоматично не означає, що є підстави для визнання такого виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а тому об'єктивних підстав для визнання виконавчого листа № 643/15512/15-ц від 23.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судового збору у розмірі 717,65 грн., не вбачається.
Далі, що стосується вимоги про витребування у приватного виконавця без виконання виконавчий лист у справі № 643/15512/15-ц від 23.09.2021, то суд вважає, що така вимога задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень ст.13 ЦПК України зокрема, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Таким чином, суд вважає, що у розумінні положень ст.13 ЦПК України відсутні додаткові підстави для витребування у приватного виконавця виконавчого листа, який судом визнається таким, що не підлягає виконанню.
Статтею 5 ЦПК України передбачено способи захисту, які застосовуються судом. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Отже, аналізуючи вищевикладене, встановивши фактичні обставини, суд дійшов висновку, що вимоги заяви в частині визнання виконавчого листа у справі № 643/15512/15-ц від 23.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» основного боргу, обґрунтовані, тому у суду є підстави для її задоволення в частині визнання вказаного вище виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 18, 81, 83, 258-261, 263-265, 432 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження»
Задовольнити заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Сільченко Тетяни Іванівни, стягувач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», заінтересована особа - Приватний виконавець виконавчого округу Харківській області Цимбал Сергій Володимирович, про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, частково.
Визнати виконавчий лист у справі № 643/15512/15-ц від 23.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 4 949,32 доларів США, з яких 2 958,88 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 1 685,58 доларів США - заборгованість за процентами, 304,86 долари США - пеня, таким, що не підлягає виконанню.
В іншої частині вимог заяви відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Салтівський районний суд міста Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя О.О. Сугачова