Справа № 761/26765/25
Провадження № 2/761/8413/2025
(заочне)
22 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.
за участю секретаря Яцишин А.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У червні 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва через підсистему ЄСІТС систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого позивач просив суд: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за Кредитним договором № 7273 від 19.03.2024 року у розмірі 70875,00 грн., яка складається з: - 7000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 63875,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 19.03.2024 року по 19.03.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів, а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.03.2024 між відповідачем та ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» був укладений кредитний договір № 7273, згідно якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 7 000 грн. Строком на 365 днів (до 19.03.2025) шляхом переказу на його платіжну картку. Відповідач ознайомлений із ставкою відсотків за користування кредитними коштами. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису.
ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» умови кредиту виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит. Відповідач з свого боку не виконав умови кредитного договору.
На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 7273 від 19.03.2024 року у розмірі 70 875,00 грн. за період з 19.03.2024 року по 19.03.2025 року, а також судові витрати: 3 028,00 судового збору та 10 000 грн. витрати на правову допомогу.
У зв'язку із чим позивач просить позов задовольнити з підстав викладених ньому.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.08.2025 було відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
26.09.2025 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №7273 від 19.03.2024, а саме заборгованості за нарахованими процентами за період з 19.03.2024 по 19.03.2025 за кожен день користування кредитом у розмірі 63875,00 грн. За змістом вказаного відзиву відповідача підтвердив, що дійсно 19.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» та ним укладено договір позики №7273 на суму 7000 грн., а тому визнає вимоги позову лише в частині розміру кредиту. При цьому, вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з нього заборгованості у розмірі 63875,00 грн. за нарахованими процентами за період з 19.03.2024 року по 19.03.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів, безпідставними та незаконними.
Окрім того, у відзиві викладено заперечування відповідача щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.
В судовому засіданні 22.10.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надійшло клопотання представника позивача - Руденка К.В. в якому останній простив провести розгляд справи у всіх судових засідання за відсутності представника ТОВ «КЛТ КРЕДИТ»..
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причинити своєї неявки суд не сповістив.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що і визнається відповідачем, що 19.03.2024 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» був укладений кредитний договір № 7273, згідно якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 7 000,00 грн. шляхом переказу на його платіжну картку НОМЕР_1 . Відповідач ознайомлений із ставкою відсотків за користування кредитними коштами. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису.
Кредитний договір підписано шляхом накладання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Товариство зобов'язується надати позичальнику грошові кошти, а останній зобов'язався повернути його та сплатити відсотки за користування ним (п.1.1. договору):
- сторони погодили суму кредиту 7 000 грн. (п.1.1);
- процентна ставка - 2,5 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (п.1.2).
- строк кредитування 365 днів (п.1.3);
- кредитні кошти надаються позичальнику на електронний платіж НОМЕР_1 (п.1.7). Переказ суми Кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс FONDY (ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків, веб-сайт https://fondy.ua) або іншим способом.
Розмір та строки сплати позичальником платежів за договором погоджений сторонами в Додатку до договору №1.
Судом досліджено анкету клієнта, де зазначені паспортні дані відповідача, суму кредиту (7000,00 грн.), дату отримання кредиту (19.03.2024), строк кредиту (365 днів), процентна ставка (2,5%), та платіжна картка позичальника, на яку має бути перерахована сума кредиту.
Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 231519 направлявся відповідачу 19.03.2024 об 12:08:14 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений ним у кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний 19.03.2024 об 12:08:24 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 231519 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://kltcredit.com.ua/. Електронна ідентифікація ОСОБА_1 , як споживача здійснювалася при вході в особистий кабінет у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки товариством правильності введеного коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача.
Цього ж дня ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту / інформація, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графік платежів та реальну процентну ставку за кредитним договором, що є черговим свідченням його належної обізнаності з умовами кредитування.
Кредитні кошти у сумі 7000,00 грн. були відправлені ОСОБА_1 19.03.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_3 емітовану АТ «Універсал Банк» (MONOBANK), що підтверджується довідко про проведення переказу ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» від 11.06.2025, номер в систему FONDY: 767285876, номер операції 76735=77f03f51-f036-46ec-9a17-2ffd7655dd06=56835.
Відповідачем у відзиві визнаються обставини укладання кредитного договору № 7273 від 19.03.2024 та отримання 7000,00 грн. кредитних коштів.
Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 11.06.2025 заборгованість відповідача не погашена та становить 70875,00 грн., яка складається з: - 7000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 63875,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 19.03.2024 року по 19.03.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів, а також судові витрати.
Надаючи оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами та наявним у справі доказам, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.ч.1, 2 ст.1047 ЦК України).
Механізм укладення електронного договору, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис» (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору). Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015, що набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3, ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").
Враховуючи наведене, кредитний договір між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений сторонами правочину в електронній формі шляхом підписання його умов кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».
Крім того, з наданих суду позивачем доказів вбачається, що відповідач вчинив певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту від ТОВ «КЛТ КРЕДИТ», а саме, зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримав повідомлення від суб'єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ «КЛТ КРЕДИТ») із одноразовим ідентифікатором, та прийняв пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого кредитором одноразового ідентифікатора. У день укладення договору позичальник також підписав паспорт споживчого кредиту. Хронологія дія позичальника щодо укладення кредитного договору №7273 від 19.03.2024 підтверджується Витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи https://kltcredit.com.ua/.
Судовим розглядом також встановлено, що кредитодавець ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі - 7 000 грн. 00 коп. шляхом перерахування коштів на вказану ОСОБА_1 картку № НОМЕР_3 ., що також визначається відповідачем.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов'язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.
Як визначено у ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Таким чином, суд вважає, що надані ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст.ст.76-81 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач відповідно до розрахунку, користувався кредитними коштами, наданими ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» за кредитним договором №7273 від 19.03.2024 у вигляді кредиту, у зв'язку з чим має зобов'язання перед позивачем з повернення кредитних коштів, виходячи з фактичного використання позичальником кредитних коштів, які не повернуто станом на час звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно з детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором №7273 від 19.03.2024 за період з 19.03.2024 до 19.03.2025, заборгованість ОСОБА_1 складає 70 875,00 грн. та включає: заборгованість за основним боргом (за кредитом) - 7000,00 грн. 00 коп., заборгованість по процентам - 63875,00. Доказів на спростування цьому відповідач суду не надав, власний контррозрахунок, у випадку незгоди із заявленим боргом, не навів, в той час як заявлений розмір заборгованості визначений позивачем арифметично вірно, а заборгованість по процентам нарахована в межах строку кредитування та із застосуванням узгодженої сторонами процентної ставки. У відзиві відповідачем викладено виключно заперечення щодо стягнення розміру процентів та заперечення щодо розміру визначеної процентної ставки, без надання відповідного контррозрахунку, а також зазначені заперечення не спростовують наданий позивачем розрахунок заборгованості.
Отже, судом встановлено, що відповідач взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту не виконав в повному обсязі, в строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит не сплатив, чим порушив вимоги кредитного договору, враховуючи часткове визнання позовних вимог у розмірі тіла кредиту, суд вважає необхідним стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №7273 від 19.03.2024 у загальному розмірі 70 875,00 грн. Оскільки матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би стверджував про сплату відповідачем заявленої заборгованості, а обґрунтування відзиві не спростовують зазначений висновок, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
Приходячи до такого висновку суд вважає за доречне зауважити, що обираючи варіант поведінки, позичальник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими, а його поведінка повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний позичальник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов'язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. необхідно зазначити наступне.
У відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).
На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» у зв'язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду:
- договір про надання юридичних послуг №16/09/2024 від 16.09.2024 р., укладений між ТОВ «КЛТ Кредит» та ФОП ОСОБА_2 , який здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва №2412 від 23.10.2018р. .
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Руденка К.В.;
- довіреність від 16.09.2024 р. видану ТОВ «КЛТ Кредит» адвокату Руденку К.В. на представлення інтересів;
- витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг від 16.09.2024 р., де визначено обсяг послуг, наданих адвокатом, а саме: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 7273 від 19.03.2024, клопотання про витребування доказів, складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику, вартістю 10 000,00 грн.;
- платіжну інструкцію №554 від 27.09.2024 р. про сплату юридичних послуг.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суд у справі 910/9714/22 від 02 лютого 2024 року вказано, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, а саме, що справа незначної складності, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання.
Відповідачем у відзиві викладено заперечення щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, що фактично є клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Перевіривши надані представником позивача докази на підтвердження понесених судових витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу - 10 000,00 грн. не є співмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним і не є розумним з урахуванням складності справи і наданих послуг.
Більш того, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Отже, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на правничу допомогу до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, та з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе зменшити розмірі витрат позивача на професійну правничу допомогу та у відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнути з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610,612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України; ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №7273 від 19.03.2024 у загальному розмірі 70 875,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ», зареєстроване місце знаходження: 03035, площа Солом'янська, буд. 2, прим.4, м. Київ, код ЄДРПОУ: 40076206.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 22.10.2025 року.
Суддя: