Справа № 761/9778/25
Провадження № 2/761/5724/2025
(заочне)
28 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.,
з участю секретаря Яцишина А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
У березні 2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», згідно з якою позивач із урахваннням заяви про зменшення розміру позивних вимог просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 11.11.2021 року у розмірі 84838,31 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 11.11.2021 підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151. Відповідачем погоджено використання ОТР пароля в якості підпису та інших видів простого електронного підпису. У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Кредит готівкою», ознайомився із актуальними умовами кредитування та 05.07.2024 підписав Паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля. Після чого із відповідачем за допомогою ОТР пароля було підписано Кредитний договір б/н від 11.11.2021 про надання строкового кредиту у розмірі 200 000,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 12 міс. пролонгацією із встановленням річного відсоткової ставки у розмірі 40,8%. Додаткового із відповідачем за допомого ОТР пароля підписаний графік кредиту.
Також позивач, зазначає, що відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підпис відповідача у анкеті-заяві.
Разом з тим, позивач вказує, що в порушення умов кредитного договору та положень ст.ст. 509, 526, 1050, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 11.02.2025 року має заборгованість у розмірі 95538,31 грн., з яких: - 93233,90 грн. - заборгованість за тілом кредита; - 2304,41 грн. заборгованість за нарахованими відсотками.
За вказаних обставин, а також зв'язку з виникненням у відповідача заборгованості за договором, яку він в добровільному порядку не сплачує, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просить задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.03.2025 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
18.08.2025 до суду надійшла заява представника позивача АТ «КБ «ПриватБанк» про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за Договором №Б/Н від 11.11.2021 р., в розмірі 84838,31 грн. (82533,90 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2304,41 грн. заборгованість за простроченими відсотками), а також понесені позивачем судові витрати. Зазначену заяву прийнято судом.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не сповістила.
Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Cторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
11.11.2021 відповідачем ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 24-26).
Судом встановлено, що 11.11.2021 відповідач ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2021 року відповідач ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови:
1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (п.9.2. Договору);
2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна GOLD»;
3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.9.2. Договору);
4. Процентна ставка, відсотків річних: 40,8% - (для карт Універсальна), 42,0 % (для карт Універсальна Gold (п.9.3 Договору);
5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.9.4. Договору);
6. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.2.4. Договору);
7. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.9.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу. Використання OTP пароля в якості простого електронного підпису погоджено із відповідачкою у Анкеті опитувальнику від 20.09.2021 р., яка підписана відповідачкою власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент кредитну картку номер - НОМЕР_1 , що підтверджується випискою по рахунку.
Відповідачка користувалася кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку за договором № б/н за період 01.12.2021 - 11.02.2025 вчиняла операції, використовувала кредитні кошти.
Згідно п. 2.1.1.3.5. Договору Сторони узгодили, що в разі порушення Відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов'язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов'язання за Договором в повному обсязі. Тобто Сторони згідно до ст. 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань відповідача з погашення кредиту.
Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.9.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань відповідачки з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Зазначено, що відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Із долученого до справи розрахунку заборгованості, який долучено до заяви про зменшення розміру позовних вимог, вбачається, що отриманий кредит відповідач за умовами договору не сплачує, в результаті має заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» станом на 06.08.2025 в сумі 84 838,31 грн., яка складається з наступного: - 82 533,90 грн. - заборгованість за тілом кредита, - 2 304,41 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст.ст. 550, 624 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
В свою чергу, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, за змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Враховуючи, що АТ КБ «ПриватБанк» умови договору були виконав, шляхом надання відповідачу кредитних коштів, останній взяті на себе за договором зобов'язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 11 листопада 2021 року у розмірі заборгованості: по тілу кредиту - 82 533,90 грн.; за простроченими відсотками - 2 304,41 грн.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи наведене та керуючись 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 11 листопада 2021 року у розмірі по тілу кредиту - 82 533,90 грн.; за простроченими відсотками - 2 304,41 грн.
Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст заочного рішення складено 28.10.2025.
Суддя: