Справа № 559/4731/25
Провадження № 1-кп/559/340/2025
05 листопада 2025 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за №12025181040000480 від 02.10.2025 на підставі обвинувального акту та угоди про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним (нині обвинуваченим) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Острог, Рівненського району, Рівненської області, який є громадянином України, з середньою спеціальною освітою, одруженим, має двох дітей, не працює, несудимий, ветеран війни, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
з участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисниці ОСОБА_5 , -
ОСОБА_3 постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.10.2024 в справі №682/2411/24 (провадження №3/682/997/2024) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вказана постанова набрала законної сили 04.11.2024.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.298 КУпАП судові рішення, яким є постанова судді про накладення адміністративного стягнення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Однак ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи ознайомленим із нею, з метою її невиконання в частині позбавлення права керування транспортними засобами, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення наведених вимог законодавства України, 02 жовтня 2025 року приблизно о 09 годині 30 хвилин по вул. Центральна, що знаходиться в с. Іваннє, Дубенського району, Рівненської області, керував автомобілем марки «Volkswagen» модель «Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, де був виявлений поліцейськими батальйону №3 (з обслуговування Дубенського району) управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, а саме: в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
29.10.2025 між прокурором Дубенської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_4 та підозрюваним, а зараз обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю та в присутності захисниці ОСОБА_5 , в кримінальному провадженні №12025181040000480 від 02.10.2025 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої обвинувачений зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в судовому провадженні та в подальшому подібного не вчиняти, розкаюється в скоєному. Сторони узгодили покарання за ч.3 ст.382 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав вину за ч.1 ст. 382 КК України, фактичні обставини справи визнає, він дійсно керував транспортним засобом 02.10.2025, хоча був позбавлений такого права, зараз щиро розкаюється у вчиненому, більше керувати транспортним засобом не буде допоки не отримає посвідчення водія. Угоду уклав добровільно, наслідки її укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просить розстрочити виплату штрафу на 10 місяців, бо він офіційно не працює, а неофіційно допомагає дружині, яка розвозить товар, а він його розвантажує-завантажує, разом вони отримують близько 25 тис. грн. на місяць, крім того він платить аліменти двом своїм дітям, а також у дружини ще є двоє її дітей, яких утримують разом, сам є учасником бойових дій і списаний в зв'язку зі здоров'ям та мусить витрачати частину коштів на лікування, тому просить дати можливість платити штраф частинами, що він зобов'язується виконати. Захисниця підтвердила добровільність укладення угоди і підтримує її. Прокурор також просить затвердити угоду і не заперечує проти розстрочення виплати штрафу ОСОБА_3 .
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду. Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких чи тяжких злочинів.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.
На підставі вищевикладеного суд робить висновок, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законів України, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація за ч.1 ст.382 КК України. Тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаної угоди та призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання, яка є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого (який несудимий, скарг на його поведінку не надходило за місцем проживання, має міцні соціальні зв'язки, на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є ветераном війни, обтяжуючі обставини відсутні, а наявні пом'якшуючі в виді щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення) й відповідає загальним засадам призначення покарання. Враховуючи матеріальне становище ОСОБА_3 , суд на підставі ч.4 ст. 53 КК України розстрочує виплату штрафу на 10 місяців.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовано. Судові витрати відсутні, долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України.
Керуючись ч.4 ст. 53, ч.1 ст.382 КК України, ст.100, 314, 370, 374, 475, ч.15 ст.615 КПК України, суд -
затвердити угоду про визнання винуватості від 29.10.2025, укладену між прокурором Дубенської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , захисницею ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №12025181040000480 від 02.10.2025.
Визнати винним ОСОБА_3 за ч.1 ст.382 КК України та призначити узгоджену міру покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Розстрочити ОСОБА_3 сплату штрафу на 10 (десять) місяців рівними частинами по 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень щомісячно.
Речовий доказ: оптичний диск з відеозаписами з нагрудних боді камер поліцейських УПП та відеореєстратора службового автомобіля.
На вирок може бути подано апеляцію до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Дубенський міськрайонний суд з підстав, передбачених ст. 394 КПК України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники мають право на отримання копії вироку. Прокурору, обвинуваченому та захисниці повний текст вироку вручається в день проголошення його резолютивної частини в умовах дії воєнного стану згідно ч.15 ст. 615 КПК України.
Суддя ОСОБА_1