іменем України
Справа №377/602/25
Провадження №2/377/406/25
05 листопада 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2025 року позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», від імені якого діяв представник-адвокат Усенко М.І., в підсистемі «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на статті 526, 1054, 1050, 1054, 625, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України, просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 5150562 від 20 липня 2021 року в розмірі 85 000, 00 грн; судові витрати з оплати судового збору в сумі 2 422,40 грн та на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що 20 липня 2021 року ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» уклали договір про споживчий кредит № 5150562 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язалась повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Згідно п. 7.1. кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього договору. Строк дії договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. Відповідач не виконала зобов'язання на виконання умов кредитного договору, тому утворилась заборгованість. 18 жовтня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №77-МЛ, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №5150562 від 20.07.2021. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погашена, у зв'язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з цим позовом, станом на дату подання якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 85 000,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 20 000,00 грн; заборгованість за процентами - 63 000 грн; заборгованість за комісією - 2 000 грн ( а.с. 3-6).
Ухвалою судді від 18 липня 2025 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 04 вересня 2025 року. Цією ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів, зобов'язано АТ КБ «ПриватБанк» надати суду завірену належним чином інформацію: чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); чи була успішною транзакція, здійснена 20.07.2021 на банківську картку НОМЕР_1 в сумі 20 000,00 грн з призначенням платежу «кошти згідно договору 5150562», якщо так, чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) ( а.с.81-83).
У період з 05.08.2025 по 01.09.2025 головуюча у справі суддя Бабич Н.С. перебувала у щорічній відпустці.
04 вересня 2025 року у судовому засіданні оголошено перерву до 29 вересня 2025 року на підставі частини другої статті 240 ЦПК України за клопотанням відповідача ( а.с.103-104).
17 вересня 2025 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачки- адвокат Лук'янець Д.М. просив відмовити в задоволенні позову. Послався на те, що відповідачка не укладала кредитний договір № 5150562 від 20.07.2021. Невідомі особи використали її персональні дані, незаконно оформили кредит та зняли кошти з її банківської картки. 02 вересня 2025 року відповідачка звернулась із заявою до поліції про вчинення щодо неї шахрайських дій. Відомості про вчинене правопорушення внесені до ЄРДР за № 12025116270000043 від 03.09.2025 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 1 статті 182 КК України. Звертав увагу, що відповідно до анкети-заяви на кредит № 5150562, яка додана до позовної заяви, IP адреса, з якої подано заяву: 46.211.55.44 - регіон Львів відповідно до даних сайту www.nordvpn.com або аналогічні сервіси. Відповідно до виписки по карті відповідачки за період з 20.07.2021 по 01.08.2021: сума витрат - 20 053,46 грн; сума надходжень - 21 200,00 грн (20 000,00 з них кредитні), тобто відповідачка об'єктивно могла не зафіксувати рух коштів, якщо мали місце шахрайські дії. Виходячи з вимог статті 1054 ЦК України, кредитний договір породжує права та обов'язки лише для сторін, які його уклали, а оскільки відповідачка договору не укладала і не отримувала коштів, обов'язок їх повертати у неї не виник. Очевидно, що визначений розмір процентів 65 000,00 грн є непропорційно великою сумою компенсації (понад триста відсотків вартості кредиту), не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Правильність застосування положень пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до зменшення заборгованості саме за процентами від суми позики, а не лише до неустойки, підтверджується постановою Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19. Тобто розумним та добросовісним розміром нарахованих відсотків відносно до тіла кредиту 20 000,00 грн становило би 20 000,00 грн відсотків, якби відповідачка укладала кредитний договір ( а.с.119-122).
Крім того, 17 вересня 2025 року представник відповідача- адвокат Лук'янець Д.М. звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України ( а.с. 132-133).
18 вересня 2025 року від представника позивача-адвоката Усенка М.І. надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі ( а.с.135-136).
22 вересня 2025 року надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача- адвокат Усенко М.І. просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Щодо доводів про відсутність цивільно-правової відповідальності відповідачки, вказував на те, що на підтвердження укладення кредитного договору № 5150562 представником Товариства до позовної заяви додано копію кредитного договору №5150562 від 20.07.2021, додатку до договору -графік платежів до кредитного договору, які підписані електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 , та копію анкети-заяви на кредит, паспорт споживчого кредиту. Посилаючись частини першу, другу статті 205 ЦК України, Закон України « Про електронну комерцію», Закон України « Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», постанови Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, п.6.2., п.6.4. кредитного договору зазначав, що заперечення відповідача щодо неукладення договору через нібито відсутність електронного підпису на паперовій копії не відповідають вимогам чинного законодавства та суперечать фактичним обставинам справи. Вказував, що відповідачка була ідентифікована належним чином, отримала одноразовий ідентифікатор та використала його для підтвердження своєї згоди на умови договору. Щодо доводів відповідачки в частині нарахування відсотків за користування кредитом посилався на частину першу статті 1048, статтю 1049 ЦК, статтю 1056-1 ЦК України п.1.4., п.2.3., п.2.4.1. кредитного договору та вказував, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредитування та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором, тобто до 04.08.2021. Відповідно ОСОБА_1 продовжила користуватись кредитними коштами, а тому пролонгація дії кредитного договору відбувалась автоматично, що відповідає п.2.3. договору. Таким чином, у період з 20 липня 2021 року по 04 серпня 2021 року, що є строком кредитування, нарахування процентів на залишок кредиту здійснювалось кредитором за ставкою 1 % ( сума процентів за користування кредитом у визначений договором строк кредитування становить 3 000,00 грн, що відповідає п.1.5.2. та відомості про щоденні нарахування). У зв'язку з продовженням користування відповідачем кредитними коштами, строк кредитування продовжився на підставі п.2.3.1.2. договору у період з 05 серпня 2021 року по 03 жовтня 2021 року і нарахування процентів могло здійснюватися кредитором за стандартною ( базовою) процентною ставкою 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом). Згідно з відомостями про щоденні нарахування кредитор нараховував відповідачці проценти за користування кредитом із застосуванням стандартної ставки з 05 серпня 2021 року по 03 жовтня 2021 року ( 60 днів, 5 % (1000 грн) на день ; 60 000,00 грн). Після 03 жовтня 2021 року кредитор не застосовував до відповідачки стандартну проценту ставку в порядку, визначеному п.4.2. договору, і вимоги про стягнення процентів, нарахованих понад 90 денний строк ( 30 днів строк кредитування, 60 днів пролонгація строку кредитування) у порядку, передбаченому частиною другою статті 625 ЦК України, позивач не заявляв. Відсутні докази, які б підтверджували, що на момент укладення кредитного договору відповідачка зверталась до первісного кредитора із заявою про надання роз'яснень незрозумілих умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також за інформацією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодилась із всіма умовами такого договору, в тому числі тими, що на даний час оспорює. Отже, твердження відповідачки у відзиві є необґрунтованими та не спростовують факти щодо укладення нею кредитного договору. Відповідачка мала можливість не вступати у кредитні відносини з кредитором, якщо дійсно нарахування відсотків за кредитним договором є несправедливою умовою, натомість відповідачка погодила зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень ( а.с. 141-145).
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі ( а.с.149-152).
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року відкладено судовий розгляд справи на 16 жовтня 2025 року на підставі пункту 5 частини другої статті 223 ЦПК України (а. с. 154-155).
Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника ОСОБА_2 , що підтверджується довідками про доставку електронного документу ( а.с. 165, 167-168). Представник позивача -адвокат Усенко М.І. подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», просив задовольнити позовні вимоги (а.с.170-171).
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Лук'янець Д.М. у призначене судове засідання не прибули, про дату, час і місце якого повідомлені належним чином шляхом направлення відповідачці судової повістки за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернуто до суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою» та доставлення її представнику судової повістки до зареєстрованого електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу ( а.с. 156, 164).
Оскільки в судове засідання не з'явились всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає приписам частини другої статті 247 ЦПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( частина п'ята статті 268 ЦПК України).
Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з'явились у судове засідання, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 20 липня 2021 року ОСОБА_1 на сайті miloan.ua створила та заповнила анкету-заяву на кредит № 5150562, в якій зазначила свої особисті дані: прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер, дату народження, номер мобільного телефону та електронної пошти, паспортні дані, адресу зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання, інформацію про освіту, місце роботи та щомісячні доходи (а.с. 27-28).
З Анкети-заяви на кредит № 5150562 від 20.07.2021 вбачається, що відповідачці ОСОБА_1 погоджені наступні умови кредитування: сума кредиту - 20 000,00 грн; строк кредиту - 15 днів з 20.07.2021 , дата повернення кредиту - 04.08.2021; проценти - 3 000,00 грн, ставка процентів - 1 % за кожен день користування; комісія за надання кредиту - 2 000,00 грн нараховується одноразово за ставкою 10 % від суми кредиту за договором.
Анкета-заява на кредит № 5150562 від 20.07.2021 також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви № 5150562, зокрема про такі дії: 20.07.2021 03:23:15 заповнення заяви; 220.07.2021 03:27:07 автоматична перевірка; 20.07.2021 03:27 додавання картки; 20.07.2021 03:20:01автоматична перевірка; 20.07.2021 03:29:19 перевірка у базі кредитних історій; 20.07.2021 03:29:27 скоринг; 20.07.2021 03:29:28 заповнення заяви; 20.07.2021 03:31:03 автоматична перевірка; 20.07.2021 03:31:14 перевірка у базі кредитних історій; 20.07.2021 03:31:21 скоринг, 20.07.2021 03:31:22 перевірка у базі кредитних історій; 20.07.2020 03:33:23 скоринг; 20.07.2021 03:33:42 підтвердження зміни умов; 20.07.2021 03:33:42 обробляється; 20.07.2021 03:33:49 підписання договору; 20.07.2021 03:34:53 оброблено.
Отже, відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «Мілоан» подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав відповідачці за допомогою засобів зв'язку на вказаний нею у заяві номер телефону одноразовий ідентифікатор, який відповідачка використала для підтвердження підписання договору.
На підставі заповненої відповідачкою анкети-заяви на кредит ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №5150562 в електронній формі (а. с. 29-38).
Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п. 1.4. договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
В пункті 1.2. договору зазначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000,00 грн.
З п. 1.3.- п.1.4. кредитного договору №5150562 вбачається, що кредит надається загальним строком на 15 днів з 20.07.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 04.08.2021.
Відповідно до п.1. 5. договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 5000,00 грн в грошовому виразі та 22,711.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2. договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом, складає 25 000,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4. договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Як вбачається з п. 1.5.1., п.1.5.2. договору, комісія за надання кредиту: 2 000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 3 000,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктами 1.6 - 1.7 договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього договору.
Відповідно до п. 2.2.1. договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін (дату), вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3. договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною базовою ставкою, визначеною в п.1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3. договору.
Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3. договору.
Відповідно до п.2.2.3. договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, крім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо, визначена в п.1.5.2. процентна ставка протягом первісного строку кредитування, визначеного п.1.3., запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6. договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою, встановленою п.1.6. та процентною ставкою визначеною п.1.5.2. договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
Пункт 2.3. договору передбачає його пролонгацію як на пільгових, так і на стандартних умовах, зокрема, п. 2.3.1.2. визначено, що позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6 договору.
Відповідно до п. 2.4.1. договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4. договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов'язання позичальника за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь кредитодавця, встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна бути сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п.1.4. договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування, визначеного згідно з п.1.3 та п.2.3 цього договору, виконання зобов'язань зі сплати платежів вважається простроченим позичальником та передбачає настання наслідків, обумовлених розділом 4 , п.3.2.5 договору ( п.2.4.2. договору).
Як вбачається з графіку платежів, що є додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 5150562 від 20.07.2021, дата видачі кредиту - 20.07.2021; дата платежу по кредиту - 04.08.2021; загальна вартість кредиту - 25 000,00 грн, яка складається із: суми кредиту за договором - 20 000,00 грн; процентів за користування кредитом - 3 000,00 грн; комісії за надання кредиту - 2 000,00 грн (а. с. 38).
До позовної заяви додано Правила надання фінансових кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» ( в редакції від 13.07.2021) ( а.с. 10-26) та роздруківку паспорта споживчого кредиту № 5150562, який містить основні умови договору кредиту № 5150562 та відмітку про його підписання ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором ( а.с. 39-40).
Відповідно до довідки про ідентифікацію б/н ТОВ «Мілоан» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з якою укладено договір про споживчий кредит №5150562 від 20.07.2021, ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: одноразовий ідентифікатор - W10826, час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику - 20.07.2021 13:31; номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор - НОМЕР_3 (а. с. 41).
З платіжного доручення № 51699782 від 20.07.2021 видно, що 20.07.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 20 000,00 грн згідно з договором № 5150562 (а. с. 42).
Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250731/59845-БТ від 06.08.2025 на виконання вимог ухвали суду від 18 липня 2025 року клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 верифікована шляхом підписання анкети - заяви по ідентифікації клієнта від 18.11.2019. На ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ), на яку 20.07.2021 здійснено переказ коштів у сумі 20 000,00 грн від ТОВ «Мілоан» (а.с. 97).
З відомості про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 5150562 від 20.07.2021, вбачається, що 20.07.2021 надано кредит - 20 000,00 грн. 20.07.2021 нараховано комісію за надання кредиту в сумі 2 000,00 грн. За період з 21.07.2021 по 04.08.2021 (15 календарних днів) нараховано проценти згідно з п. 1.5.2 договору по 200,00 грн за день ( 200,00 грн х 15 днів = 3 000,00 грн). За період з 05.08.2021 по 03.10.2021 (60 календарних днів) нараховано проценти згідно з п. 1.6 та п. 2.3.1.2. договору по 1000,00 грн за день (1000,00 грн х 60 днів = 60 000,00 грн) ( а.с. 43-44).
18 жовтня 2021 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Мілоан» уклали договір відступлення прав вимоги №77-МЛ, відповідно до п. 1.1. якого на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитним договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (а. с. 45 - 53).
Згідно з п. 1.2. договору відступлення прав вимоги № 77-МЛ внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Пунктом 7.1. договору відступлення прав вимоги № 77-МЛ визначено, що в якості компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги, новий кредитор протягом п'яти робочих днів від дати підписання цього договору сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 3 104 629,65 грн.
Згідно з п. 13.1. договору відступлення прав вимоги № 77-МЛ договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2026 року, але у будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов'язань сторонами.
Відповідно до платіжної інструкції № 47756 від 19.10.2021 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало ТОВ «Мілоан» 3 104 629 гривень 65 копійок за відступлення права вимоги згідно з договором відступлення прав вимоги № 77-МЛ від 18.10.2021 (а. с. 56).
Як вбачається з пункту 1 акту приймання-передачі реєстру боржників від 18.10.2021 до договору відступлення прав вимоги № 77-МЛ від 18.10.2021, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ « ФК «Кредит-Капітал», кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредитора від 18.10.2021, складений за формою згідно з додатком № 1 до договору, кількість боржників: 5 690. Загальна сума заборгованості (кредитного портфелю): 82 523 710,17 грн (а. с. 55).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 77-МЛ від 18.10.2021, підписаного генеральним директором ТОВ «Мілоан» Вінніченко О.В. та представником за довіреністю ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Ломідзе Д.В., право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 5150562 від 20.07.2021 на загальну суму 85 000,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 63 000,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 000,00 гривень - заборгованість за комісією за надання кредиту, перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а. с. 54).
Доказів того, що договір про відступлення прав вимоги №77-МЛ від 18.10.2021 оскаржувався у судовому порядку або визнавався судом недійсним, у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що новому кредитору ТОВ «ФК « Кредит- Капітал», позивачу у справі, за правом відступлення вимоги передана заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №5150562 від 20.07.2021.
25 червня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачу ОСОБА_3 за її зареєстрованим місцем проживання досудову вимогу №21448628 від 23.06.2025 про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором № 5150562 від 20.07.2021 у розмірі 85 000,00 грн, що підтверджується копією такої вимоги та описом вкладення в цінний лист (а. с. 7-9, 57).
Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом ( стаття 205 ЦК України).
Згідно із статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах ( частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України « Про електронну комерцію» визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему первісного кредитора можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперову копію електронного договору про споживчий кредит №5150562 від 20.07.2021, довідку про ідентифікацію б/н ТОВ «Мілоан», якою підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з якою укладено договір про споживчий кредит № 5150562 від 20.07.2021, ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: одноразовий ідентифікатор - W10826, час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику - 20.07.2021 13:31; номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор - НОМЕР_3 (а. с. 41).
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України.
Тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між первісним кредитором та відповідачкою кредитного договору.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Суд відхиляє як необґрунтовані доводи представника відповідача про те, що відповідачка не укладала кредитного договору № 5150562 від 20.07.2021, оскільки відносно неї мали місце шахрайські дії, враховуючи наступне.
На підтвердження ідентифікації позичальника та укладення договору позики з ОСОБА_1 первісним кредитором ТОВ «Мілоан» надано довідку про ідентифікацію, у якій зазначено прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, РНОКПП позичальника, її номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор, час відправлення ідентифікатора, та яка свідчить про проходження позичальником повної ідентифікації.
В преамбулі договору зазначено особисті дані ОСОБА_1 , реквізити паспортного документу, адреса місця реєстрації, РНОКПП, адресу електронної пошти та номер телефону. Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначеному договорі матеріали справи не містять.
Окрім того, верифікацію клієнта ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , шляхом підписання анкети - заяви по ідентифікації клієнта від 18.11.2019 року підтверджено АТ КБ «Приватбанк», про що останнє зазначило у наданій до суду інформації № 20.1.0.0.0/7-250731/59845-БТ від 06.08.2025 на виконання вимог ухвали суду від (а.с. 97)
Отже, для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використала електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частин шостої та восьмої статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов та уклали кредитний договір.
Таким чином, вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
Доказом підтвердження отримання коштів відповідачем ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 5150562 від 20.07.2021 є платіжне доручення № 51699782 від 20.07.2021, зі змісту якого вбачається, що 20.07.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , 20 000,00 грн за призначенням платежу: кошти згідно з договором №5150562 ( а.с.42).
Відповідно до інформації АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-250731/59845-БТ від 06.08.2025 на ім'я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_6 (IBAN НОМЕР_5 ), на яку 20.07.2021 здійснено переказ коштів у сумі 20 000,00 грн. Інформація про платника: переказ коштів від «Viplata zaima Miloan», ID платіжу 1711154329 (а.с. 97).
Надані докази у їх сукупності є достатніми для встановлення обставини про виконання первісним кредитором ТОВ «Мілоан» свого обов'язку за договором про споживчий кредит №5150562 від 20.07.2021 щодо надання відповідачу кредитних коштів в сумі 20 000,00 грн шляхом перерахування на платіжну картку останньої.
Доводи представника відповідача про те, що невідомі особи , використавши персональні дані відповідачки, незаконно оформили кредит, а потім зняли кошти з її банківської картки, не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи.
До відзиву на позовну заяву представник відповідача- адвокат Лук'янець Д.М. надав копію витягу з ЄРДР за номером кримінального провадження 12025116270000043, зареєстрованого 03 вересня 2025 року, за правовою кваліфікацією за частиною 1 статті 182 КК України (незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу, або зміна такої інформації ), згідно з фабулою якого 02.09.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про те, що 20.07.2021 невідома особа скористалася даними заявниці та отримала кредит у сумі 20 000 грн у банку АТ КБ «ПриватБанк» з карткового рахунку № НОМЕР_7 , після чого почала ними розпоряджатися та розраховуватися (а.с. 125).
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні є обов'язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На даний час вирок суду, яким встановлено вину іншої особи у оформленні кредитного договору на підставі підроблених документів, отримання та використання коштів за кредитним договором, укладеним ОСОБА_1 з ТОВ «Мілоан», у матеріалах прави відсутній.
Наявний у матеріалах справи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні № 12025116270000043 не свідчить сам по собі про те, що кредитний договір укладений і кошти використані не відповідачем ОСОБА_1 , а іншою особою.
Не спростовує висновків суду про виконання первісним кредитором ТОВ «Мілоан» свого обов'язку за договором про споживчий кредит №5150562 від 20.07.2021 щодо надання відповідачу кредитних коштів в сумі 20 000,00 грн шляхом перерахування на платіжну картку останньої копія виписки про рух коштів по карті АТ КБ «ПриватБанк», долучена до відзиву на позовну заяву ( а.с.126-129).
У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитору зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином(відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підтвердження факту переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» позивач надав: копію договору про відступлення прав вимоги № 77-МЛ від 18 жовтня 2021 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»; копію платіжного доручення № 47756 від 19.10.2021, яким ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Мілоан» грошові кошти у розмірі 3 104 629,65 грн як оплату за відступлення прав вимоги за договором № 77-МЛ від 18.10.2021; копію акту приймання - передачі реєстру боржників від 18.10.2021 до договору про відступлення прав вимоги № 77-МЛ від 18.10.2021, підписаного генеральним директором ТОВ «Мілоан» та представником за довіреністю ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яким кредитодавець передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредиторів від 18.10.2021, кількість боржників- 3 690, загальна сума заборгованості - 82 523 710,17 грн; копію витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 77-МЛ від 18.10.2021, підписаного генеральним директором ТОВ «Мілоан» та представником за довіреністю ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» від 18.10.2021, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 5150562 від 20.07.2021 на загальну суму 85 000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту- 20 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 63 000,00 грн; заборгованість за комісією -2 000,00 грн ( а.с.45-56).
Докази того, що договір відступлення прав вимоги № 77-МЛ від 18.10.2021 оскаржувався у судовому порядку або визнавався судом недійсним, у матеріалах справи відсутні.
Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем кредитних коштів за договором №5150562 від 20.07.2021 та сплати процентів за користування ними, то у позивача виникло обґрунтоване право на стягнення з відповідача вказаної заборгованості у заявленому позивачем розмірі в судовому порядку.
Із відомості про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 5150562 від 20.07.2021, вбачається, що 20.07.2021 надано кредит в сумі 20 000,00 грн та нараховано комісію у сумі 2 000,00 грн. За період з 21.07.2021 по 04.08.2021 (15 календарних днів) нараховано проценти згідно з п. 1.5.2. договору за ставкою 1,0 % відсоток від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, тобто ( 20 000,00 грн : 100%= 200,00 грн) по 200 грн за день ( 200 грн х 15 днів = 3 000,00 грн) у розмірі 3 000,00 грн.
У зв'язку із продовженням відповідачем користування кредитними коштами відбулась пролонгація на стандартних (базових) умовах і проценти нараховувались за період з 05.08.2021 по 03.10.2021 (60 календарних днів) відповідно до п.п. 1.6. та 2.3.1.2. договору за ставкою 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом в межах продовженого строку періоду пролонгації по (20 000,00 грн : 100% х 5%= 1000,00 грн) 1000,00 грн за день за 60 днів (1000,00 грн х 60 днів = 60 000,00 грн) на суму 60 000,00 грн ( а.с. 43-44).
Таким чином, проценти за користування кредитом за період з 21.07.2021 по 03.10.2021 нараховані в загальному розмірі 63 000,00 грн ( 3 000,00 грн+ 60 000,00 грн).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» за кредитним договором №5150562 від 20.07.2021, наведеним у позовній заяві, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на дату подання позову становить 85 000,00 грн, з яких: 20 000,00 грн- заборгованість за тілом кредиту; 2 000,00 грн. заборгованість за комісією; 63 000,00 грн- заборгованість за процентами ( а.с. 5).
Суд не приймає посилання представника відповідача на пункт 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ним передбачено, що несправедливими є умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором, які не являються умовами договору кредиту.
Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 132/1006/19, представник відповідача не врахував, що зазначені висновки стосуються процентів, нарахованих як відповідальність за прострочення зобов'язання, відповідно до вимог статті 625 ЦПК України, тобто аналогічно штрафу, пені, неустойці, а не процентів за користування кредитом в межах строку кредитування.
В п. 8.38. вказаної постанови зазначено: «З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Строк кредитування за договором про споживчий кредит № 5150562 від 20.07.2021, встановлений з урахуванням пролонгацій відповідно до п. 2.3.1.2., закінчився 03 жовтня 2021 року, тому суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 85 000,00 грн, з яких: 20 000,00 грн- заборгованість за тілом кредиту; 2 000,00 грн- заборгованість за комісією; 63 000,00 грн- заборгованість за процентами підлягають задоволенню.
Інші доводи представника відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, не спростовують зазначених висновків суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначено у пункті 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з частиною третьою статті 141ЦПКУкраїни при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною першою статті 26 цього Закону визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат у позовній заяві судові витрати позивача на професійну правничу допомогу складають 7 000,00 грн.
Суд встановив, що адвокат Усенко М.І. надавав позивачу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №0206 від 02.06.2025, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка Михайла Ігоровича та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»; ордеру на надання правничої допомоги серії ВС № 1374343 від 04.06.2025 (а.с. 62,65).
Відповідно до п. 1.1. договору клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта.
Пунктом 2.1.договору передбачено, що порядок розрахунків та інші аспекти виконання договору визначаються додатком № 1 до договору. Додаток № 1 є документом, що стосується виключно правовідносин між сторонами, і становить собою конфіденційну інформацію. Для реалізації п.п.1.1. та 1.2. договору сторонам не потрібно пред'являти будь-якій третій особі додаткові частини цього договору. Даним пунктом сторони підтверджують, що між ними досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору, та заявляють про достатність даного документу, у випадку його пред'явлення особам, вказаним в п.1.1., в якості підтвердження повноважень виконавця.
Справи в роботу виконавця передаються на підставі замовлення, сформованого клієнтом ( п.2.2. договору).
Згідно з п. 2.3. договору вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 7000,00 грн, без ПДВ.
Як вбачається з акту № 403 наданих послуг ( правової (правничої) допомоги, складеного та підписаного 16.06.2025 АО «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. та ТОВ «ФК «Кредит Капітал», виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послугу згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги № 0206 від 02.06.2025 щодо боржника ОСОБА_1 , кредитний договір № 5150562 , сума наданих послуг складає 7 000,00 грн ( а.с 63).
З детального опису наданих послуг до акту № 403 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0206 від 02.06.2025, складеного 16 червня 2025 року вбачається, що у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5150562 з боржника ОСОБА_1 надані послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хвилин; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 години; погодження правової позиції - 30 хвилин; складення позовної заяви - 3 години 30 хвилин; подання заяви до суду - 1 шт., всього 6 годин 30 хвилин ( а.с. 64).
Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання адвокатом Усенком М.І. правової допомоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0206 від 02.06.2025.
Відповідачка не скористалась своїм правом на подання клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню у розмірі 7000,00 грн, оскільки вказані витрати пов'язані з розглядом справи, є співмірними з предметом спору, складністю справи та підтверджуються належними доказами.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір в сумі 2 422,40 грн відповідно до платіжної інструкції №12244 від 23.06.2025, то з урахуванням висновку суду про задоволення позову, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №5150562 від 20 липня 2021 року в розмірі 85 000,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати з оплати судового збору в сумі 2 422 гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 05 листопада 2025 року.
Суддя Н. С. Бабич