08 жовтня 2025 року
справа № 760/577/24
провадження № 22-ц/824/7205/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач- Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника «Акціонерної компанії «Київводоканал» - Плясуна Олександра Івановича на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 червня 2024 року, постановлене під головуванням судді Ішуніної Л.М. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
У січні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПрАТ «АК «Київводоканал») звернулося до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якому просило стягнути солідарно з останніх заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 68 222,49 грн, 3% річних - 5 634,83 грн, інфляційні втрати - 25 664,10 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», в подальшому перейменованим у ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (далі - повідомлення) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) (далі - Договір-1), відповідно до якого ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язується надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк і на умовах, що передбачені договором.
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. У разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.
Відповідачі є споживачами послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору у вищевказаній газеті, на адресу позивача - ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від відповідачів не надходило.
31 травня 2021 року на офіційному веб-сайті позивача (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення(у подальшому зі змінами від 30 вересня 2021 року та від 31 грудня 2021 року) (далі - Договір-2), у зв'язку з чим з 01 липня 2021 року вказаний договір вважається укладеним. Відповідно до вказаного договору позивач зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором.
Відповідачі в порушення умов договорів та вимог чинного законодавства, зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 січня 2017 року по 31 жовтня 2023 року послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість (з урахуванням розміру внеску встановленого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та плати за абонентське обслуговування) у розмірі 68 222,49 грн. Крім того, у зв'язку з простроченням оплати зазначених платежів, відповідачі зобов'язані сплатити на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» 3% річних у сумі 5 634,83 грн та інфляційні втрати - 25 664,10 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21 червня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат в загальній сумі 91 026,58 (дев'яносто одна тисяча двадцять шість гривень 58 коп.) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 442,24 грн та 30 грн витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В поданій апеляційній скарзі представник «Акціонерної компанії «Київводоканал» - Плясун Олександр Іванович просить рішення суду скасувати в частині незадоволення позовних вимог, в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що заявлені позивачем інфляційні витрати та 3 % річних, які за своєю суттю та правовою природою мають компенсаційний характер та покликані відшкодувати матеріальні втрати (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторів.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Представник позивача ПрАТ «АК «Київводоканал» оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідачів 3% річних в сумі 1 344,51 грн. та інфляційних втрат в сумі 7 150,33 грн..
Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги представника позивача лише в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, а саме щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідачів 3% річних та інфляційних втрат в сумі, в іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконував належним чином зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих у період з 01 січня 2017 року по 31 жовтня 2023 року послуг з водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 67 123,49 грн, що підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості.
Позов в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню, а саме за період з 01 січня 2017 року по 16 березня 2020 року, оскільки за період з 17 березня 2020 року по 29 липня 2023 року штрафні санкції не повинні були нараховуватися в силу імперативної вказівки закону. Крім того, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що з лютого 2022 по жовтень 2023 року останнім не нараховувались штрафні санкції.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», в подальшому перейменованим у ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж).
Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язується надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк і на умовах, що передбачені договором.
Пунктом 3.1. договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Повідомленням про публічний договір визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. У разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.
31 травня 2021 року на офіційному вебсайті позивача (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення(у подальшому зі змінами від 30 вересня 2021 року та від 31 грудня 2021 року) (далі - Договір-2).
Повідомленням від 31 травня 2021 року про публічну пропозицію (оферту) визначено, що договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на вебсайті ПрАТ «АТ «Київводоканал» співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з товариством. Індивідуальні споживачі у багатоквартирних житлових будинках, які фактично користуються послугами з централізованого водопостачання та/або водовідведення або звертаються до ПрАТ «АТ «Київводоканал» для отримання вказаних послуг, вважаються такими, що ознайомлені, погоджуються та приєднуються до умов публічного індивідуального договору.
З урахування викладеного, договір-2 з 01 липня 2021 року вважається укладеним.
Згідно з пунктом 1.1 договору-2 позивач зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором.
Пунктом 15 договору-2 визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором.
Предметом регулювання Закону України "Про житлово-комунальні послуги, як в редакції 2004 року, так і в редакції 2017 року, є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до положень ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в редакції на час виникнення спірних правовідносин, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Відсутність договору не звільняє споживача житлово-комунальних послуг від їх оплати.
Відповідно до норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений Законом обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника оплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Отже, обов'язок споживача житлово-комунальних послуг оплачувати їх вартість особі, яка їх надає, є грошовим зобов'язанням.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач , окрім заборгованості за житлово-комунальні послуги, просив стягнути 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості на підставі ст.625 ЦК України за весь період з 2018 року по 31 січня 2022 року.
Встановивши, що відповідачі порушили грошове зобов'язання щодо оплати у встановлений законом строк наданих позивачем комунальних послуг, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з боржників 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, враховуючи період, за який вони підлягають стягненню на користь позивача.
Відповідно до п. 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
На території України з 12 березня 2020 року запроваджено карантин, на період дії якого Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
При цьому, відповідно до приписів п.п.4 п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", вони стосуються заборони нарахування саме неустойки (штрафу та пені), як одного із способів забезпечення виконання грошового зобов'язання (ст. 549-552 ЦК України).
Така заборона не стосується 3 % річних та інфляційних втрат, які передбачені ст. 625 ЦК України, та які не є неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, яка має компенсаційний характер.
Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року № 912/1120/16, від 19 червня 2019 року № 703/2718/16-ц, від 8 листопада 2019 року № 127/15672/16-ц, від 18 березня 2020 року № 902/417/18.
Таким чином, нараховані позивачем 3 % річних та інфляційні втрати за період з 17 березня 2020 року по 29 липня 2023 року не є стягненням неустойки (штрафів, пені), нарахування яких обмежено Законом України від 17 березня 2020 року №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби», та п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно витлумачивши норми Закону України від 17 березня 2020 року №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби», дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період з 17 березня 2020 року по 29 липня 2023 року.
При вирішенні спору суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства та зробив помилкові висновки про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційні втрат за період з 17 березня 2020 року по 29 липня 2023 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, висновки суду першої інстанції є помилковими, а тому судове рішення підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення у відповідній частині.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АК «Київодоканал» підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за подання апеляційної скарги в сумі 4 026 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника «Акціонерної компанії «Київводоканал» - Плясуна Олександра Івановича задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 червня 2024 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову у стягненні 3 % річних у розмірі 1 344,51 грн, інфляційних втрат у розмірі 7 150,33 грн, судового збору у розмірі 241,76 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4 026 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 31 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді