іменем України
05 листопада 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 739/516/25
Головуючий у першій інстанції - Чепурко В. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1370/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді - Шарапової О.Л.,
суддів - Онищенко О.І., Скрипки А.А.,
з участю секретаря: Шапко В.М.
Учасники справи:
Скаржник (боржник): ОСОБА_1 ,
суб'єкт оскарження: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Тетіївський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
Особа, яка подала апеляційну скаргу: Тетіївський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Оскаржується ухвала Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20 червня 2025 року, суддя Чепурко В.В., місце постановлення ухвали - м.Новгород-Сіверський.
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій, з врахуванням заяви про уточнення вимог від 05.05.2025 (а.с.211-213 т.1) просив:
- визнати бездіяльність старшого державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Кички Т.;
- скасувати постанову про накладення штрафу від 15.04.2024 ВП №59262224 у сумі 95 к33,29 грн;
- скасувати постанову від10.04.2025 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника щодо здійснення відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у розмірі 20% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості зі сплати аліментів та штрафу на користь стягувача, які в сумі складають 165 241,37 грн;
- скасувати постанову про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом №2/739/288/16, виданого 12.12.2016;
- зобов'язати старшого державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рябоконя М.В. винести постанову про зняття арештів та закрити виконавче провадження.
Вимоги мотивовані тим, що рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2016 року у справі №739/1223/16-ц з нього на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти утримання малолітнього ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 19 липня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття. 18 листопада 2019 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області було видано судовий наказ №219/11894/19 про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з 17 жовтня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. 20 грудня 2019 року було відкрито виконавче провадження №60914822, однак постанови про його відкриття він не отримував, при цьому постійно сплачував аліменти ОСОБА_4 28 квітня 2023 року всі його банківські рахунки було заблоковано і йому стало відомо, що старшим державним виконавцем Івановою С.О, було винесено постанову про арешт кошів боржника у зв'язку із заборгованістю за аліментами, яка станом на 01 травня 2023 року становила 101 443 грн 01 коп. Суму заборгованості було звірено, державному виконавцю надано докази про її сплату, при цьому поточні аліменти стягуються з нього через військову частину НОМЕР_1 , де він виконує бойові завдання. Сам він з 2020 року проживає в м. Харкові. Заборгованість зі сплати аліментів відсутня, водночас його рахунки заблоковані. Про наявність виконавчого провадження №59262224 про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 , він дізнався у 2024 році, коли було накладено арешт на його рахунки в даному виконавчому провадженні. Також постановою державного виконавця від 19 березня 2024 року у ВП №№59262224 йому було встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, яке скасовано 10 квітня 2025 року. Інші обмеження, які були накладені безпідставно, продовжують діяти.
Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20 червня 2025 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними та скасовано винесені в рамках виконавчого провадження №59262224:
- постанову державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кички Т.В. від 19 березня 2024 року про встановлення ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;
- постанову державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кички Т.В. від 15 квітня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 95 433 грн 29 коп., що становить 50% від суми заборгованості за аліментами;
- постанову старшого державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рябоконя М.В. від 10 квітня 2025 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .
Визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рябоконя М.В. щодо не скасування у рамках виконавчого провадження №59262224 постанов від 16 лютого 2024 року про арешт майна та коштів боржника ОСОБА_1 .
Зобов'язано старшого державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рябоконя М.В. винести у рамках виконавчого провадження №59262224 постанову про скасування арешту майна та коштів боржника ОСОБА_1 , накладеного постановами державного виконавця від 16 лютого 2024 року.
У задоволенні решти скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі Тетіївський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просить ухвалу суду скасувати.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що ухвала суду є незаконною.
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження не передбачено зазначення суми боргу, постанову про звернення стягнення на доходи боржника винесено 20.03.2024 і нараховано заборгованість за період з 19.07.2016 по 01.03.2024, тобто з дати відкриття виконавчого провадження, а 08.04.2024 державним виконавцем в порядку ст.194 СК України нараховано заборгованість за період з дати призначення аліментів, тобто з 19.07.2016, що підтверджується розрахунком заборгованості від 08.04.2024.
Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що твердження суду про перерахунок боржником у рамках виконавчого провадження коштів в сумі 100 382,17 грн в якості сплати заборгованості за аліментами, є помилковим, адже суд врахував як погашення боргу платіжну інструкцію, якою списувались кошті із арештованих рахунків боржника, зазначена сума на рахунок відділу не надходила та стягувачу не перераховувалась, що підтверджується реєстром перерахувань по ВП 59262224, а також тим, що у даній платіжній інструкції рахунком стягувача зазначено рахунок відділу ДВС, а не стягувача.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Аналіз ст.ст. 448,450 ЦПК України свідчить про те, що розгляд скарг на дії органів виконавчої служби має проводитися за участю органу, що здійснює виконання судового рішення, боржника та стягувача.
Як вбачається з матеріалів справи, стягував у виконавчому провадженні ОСОБА_2 до участі у справі залучена не була ( т.1 а.с.1-4,34,211-213,222).
Судове рішення у даній справі впливатиме на права та обов'язки стягувача у віконавчому провадженні, а тому оскаржувану ухвалу слід скасувати та відмовити у задоволенні заявлених вимог.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити частково.
Ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 20 червня 2025 року - скасувати.
ОСОБА_1 у задоволенні скарги на дії Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Головуюча: Судді: