іменем України
05 листопада 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 728/1043/25
Головуючий у першій інстанції - Сороколіт Є. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1490/25
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»
Відповідач: ОСОБА_1
Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (суддя Сороколіт Є.М.), ухвалене у м.Бахмач,
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором №4352155 від 05 грудня 2021 року в розмірі 35690 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 05 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4352155, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 8 000 грн. Зазначений договір укладено в електронній формі через особистий кабінет позичальника, створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. Кредитні кошти були перераховані на картковий рахунок відповідача. 26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення права вимоги №26-07/2024, згідно з яким первісний кредитодавець ТОВ «Мілоан» відступив за плату новому кредитодавцю ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до ОСОБА_1 за зазначеним кредитним договором. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на дату формування позовної заяви утворилася заборгованість у розмірі 35690 грн, з яких 7760 грн заборгованість за тілом кредиту, 26410 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 1520 грн заборгованість за комісіями, яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача. Враховуючи викладене, ТОВ «Факторинг Партнерс» просило суд стягнути із відповідача зазначену суму заборгованості, а також понесені судові витрати.
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 червня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором від 05 грудня 2021 року №4352155 у сумі 34170 грн та 2 318,24 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору, 2000 грн витрат на правничу допомогу; у задоволенні решти вимог - відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності належними та допустимими доказами факту укладення сторонами електронного кредитного договору №4352155 від 05 грудня 2021 року, отримання відповідачем 8000 грн та невиконання ним договірних зобов'язань. Беручи до уваги, що згідно з договором факторингу від 26 липня 2024 №26-07/2024 заборгованість відповідача у загальному розмірі становить 34170 грн, з яких: 7760 - сума основного боргу, 26410 грн заборгованість за відсотками передана позивачу. Водночас суд, врахувавши приписи частини першої та другої статті 11 та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», визнав нікчемною умову договору щодо сплати комісії у розмірі 1520 грн. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково, стягнути з відповідача на користь позивача 34170 грн заборгованості за кредитним договором №4352155 від 05 грудня 2021 року, яка складається з: 7760 грн заборгованості за сумою кредиту, 26410 грн заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги. З урахуванням положень частини першої статті 141 ЦПК України судом проведено розподіл судових витрат та стягнуто з відповідача на користь позивача 2 318,24 грн судового збору. Суд врахував складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, вважав за можливе стягнути 2000 грн. витрат на правничу допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором складений лише представником позивача без участі первісного кредитора. На думку апелянта, розрахунок не є належним доказом, оскільки ілюструє обрахунки позивача щодо порядку визначення суми, заявленої до стягнення, але не підтверджує здійснення фінансових операцій, наявності заборгованості, її походження і розміру, а інших документів, зокрема виписок з особового рахунку відповідача не надано. Вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Факторинг Партнерс» просить суд залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Позивач у відзиві зазначає про те, що у розрахунку заборгованості (і первісного кредитора і фактора) вказано, з чого складається розмір заборгованості, на підставі яких умов договору та за який період вона була нарахована. Також ТОВ «Факторинг Партнерс» вказує, що первісні кредитори позбавлені можливості надати виписку по рахунку відповідача, оскільки не є банком у розумінні положень Закону України «Про банки і банківську діяльність», а є фінансовими установами і діють на підставі Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від Кредитора, ні від Позичальника. Сторони Договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Також звертає увагу, що відповідач тривалий час частково погашав заборгованість, що свідчить про визнання умов договору ОСОБА_1 . Крім того, нарахування відсотків здійснено відповідно до умов договору в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу не передбачено нормами чинного цивільного процесуального законодавства, а тому таку відповідь, подану ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції до уваги не приймає.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1,4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону не відповідає судове рішення суду першої інстанції.
По справі встановлено, що згідно з доданої до позовної заяви Анкети-заяви на отримання кредиту №4352155, яка створена 05 грудня 2021 року на сайті miloan.ua, позичальнику ОСОБА_1 погоджено суму кредитування 8000 грн на строк 15 днів; ставку процентів - 2.50% за кожен день користування (а.с.44).
Згідно з договором про споживчий кредит №4352155 від 05 грудня 2021 року з додатками у виді графіка платежів та паспорта споживчого кредиту №4352155, ТОВ «Мілоан» зобов'язується надати ОСОБА_1 грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 8000 грн на строк 15 днів до 20 грудня 2021 року, шляхом переказу на картковий рахунок, із встановленням процентів за користування кредитом - 3000 грн, які нараховуються за ставкою 2.50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, комісія за надання кредиту - 1520 грн, яка нараховується за ставкою 19.00% від суми кредиту одноразово (а.с.23-27,40,43).
Положеннями п.6.1 та п.6.2 вищевказаного договору передбачено, що він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (оферта). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству (а.с.26).
Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 уклав договір №4352155 від 05.12.2021 ідентифікований ТОВ «Мілоан», підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором R25669, що відправлений йому 05 грудня 2021 року на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.50).
Згідно із платіжним дорученням №1843541852 від 05 грудня 2021 року платником ТОВ «МІЛОАН» отримувачу ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_2 було перераховано кошти згідно договору 4352155 в сумі 8000 грн (а.с.51).
З відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №4352155 вбачається, що загальний борг за договором становить 35690 грн, з яких 7760 грн - заборгованість по тілу кредиту, 26410 грн - борг по відсотках, 1520 грн - комісія (а.с.7).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
За приписами ст.ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що договір, який укладається його сторонами в електронній формі, повинен містити електронний цифровий підпис, зокрема, у конкретному випадку позичальника або електронний підпис одноразовим ідентифікатором сторони, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надісланий іншій стороні цього договору (позикодавцю).
У своїй позовній заяві ТОВ «Факторинг Партнерс» вказувало, що кредитний договір №4352155 від 05 грудня 2021 року відповідачем підписано одноразовим ідентифікатором, проте вбачається, що електронний цифровий підпис або електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідача у договорі відсутній.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4352155 від 05 грудня 2021 року та його належне виконання зі сторони кредитора, який оформлений в електронній формі.
Таким чином, копія кредитного договору не містить підпису ОСОБА_1 за формою, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», позивач належних і допустимих доказів на підтвердження факту укладання сторонами договору №4352155 від 05 грудня 2021 року суду не надав.
26 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» (первісний кредитор) та ТОВ «Факторинг партнерс» (фактор) укладено договір факторингу №26-07/2024, за яким первісний кредитор відступає за плату своє право грошової вимоги до боржників строк виконання зобов'язань за якою настав, або яке виникне у майбутньому, а фактор, здійснивши фінансування, приймає право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом і боржниками (а.с.9-14).
Відповідно до платіжної інструкції від 26 липня 2024 року №448090005, ТОВ «Факторинг Партнерс» сплатило ТОВ «МІЛОАН» кошти за передані права вимоги згідно з договором факторингу №26-07/2024 від 26 липня 2024 року (а.с.19).
Витяг з додатку №3 до договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року містить інформацію про боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору № 4352155 від 05 грудня 2021 року, загальна сума заборгованості 35690 грн, яка складається з суми основного боргу 7760 грн, заборгованості за відсотками 26410 грн, комісії 1520 грн (а.с.22).
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Зважаючи на те, що для відступлення права вимоги необхідним є існування самого зобов'язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог, а договір про споживчий кредит №4352155 від 05 грудня 2021 року не є укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», відсутні підстави вважати, що ТОВ «Факторинг Партнерс» набув права вимоги на підставі укладеного між ним та ТОВ «Мілоан» договору факторингу №26-07/2024 від 26 липня 2024 року до ОСОБА_1 .
Так, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що до ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №4352155 від 05 грудня 2021 року.
Виходячи з викладеного вище, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 червня 2025 року скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється за результатом розгляду справи по суті позовних вимог.
При зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплачено судовий збір за її подання у сумі 3633,60 грн, який підлягає стягненню з позивача. (а.с.95 зворот,107 зворот).
Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 3, 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .
Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 червня 2025 року - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) 3633,60 грн судового збору за апеляційний розгляд справи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: