Провадження № 33/803/2578/25 Справа № 187/1321/25 Суддя у 1-й інстанції - Іщенко І. М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
31 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Гаркуша В.В., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
за участю:
адвоката - Гаркуша В.В. (в режимі відеоконференції),
Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Вилучені алкогольні вироби загальною ємністю 62,53 л (19 позицій) відповідно протоколу огляду від 11.07.2025 року, які знаходяться за порядковим номером 43 в книзі обліку речей за № 265 ГУНП № 2 ВП № 4 конфісковано у власність держави. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.07.2025 року в 17.00 ОСОБА_1 знаходячись в магазині «Продукти» за адресою АДРЕСА_2 , здійснювала господарську діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними виробами без відповідної ліцензії. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, адвокат Гаркуша В.В., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята при неповному з'ясуванні обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, з порушенням норм КУпАП, а тому підлягає скасуванню.
Матеріали справи не містять відеозапису на підтвердження того, ща саме ОСОБА_1 здійснювала продаж чи реалізацію знайдених у приміщені товарів. Крім того, вказує, що матеріали справи не містять доказів щодо вчинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності у розумінні ст. 2 ЗУ «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб».
Під час складання протоколу ОСОБА_1 наголошувала працівникам поліції, що товаром без ліцензії ніхто не торгує, однак працівники поліції не реагували на її пояснення.
В судовому засіданні адвокат Гаркуша В.В. в режимі відеоконференції підтримала доводи апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, перевіривши законність і обгрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, вислухавши думку захисника, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.
Обгрунтовуючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, суд першої інстанції правильно поклав в основу судового рішення відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №449413 від 11 липня 2025 року, протоколі огляду та вилучення речей та предметів від 11.07.2025 року, згідно з яким за адресою Петриківський район с.Куліші с/т Коксохімік-3 вилучено 19 позицій алкогольних виробів, загальною ємністю 62,53 л. Вказані вироби вилучені та передані до СВГ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Зазначені вище докази, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.
Частина 1 стаття 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII від 2 березня 2015 року регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, зокрема визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону України ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як виробництво і торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями..., що ліцензуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (№ 3817-IX від 18 червня 2024 року, далі - Закон).
Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями передбачена п. 18 ч. 2 ст. 41 Закону.
Таким чином протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та повністю розкриває усю суть адміністративного правопорушення, містить посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила, які не дотримані ОСОБА_1 та порушення яких тягне за собою настання адміністративної відповідальності за дане правопорушення.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження роздрібної торгівлі ОСОБА_1 алкогольними напоями без відповідної ліцензії.
З такими твердженнями суд апеляційної інстанції погодитись не може, оскільки КУпАП не встановлює вимог, що ця обставина визнається тільки певними видами доказів, адже даний факт може бути встановлений на підставі будь-яких доказів та в їх сукупності відповідно до ст. 251 КУпАП. В матеріалах провадження до протоколу огляду та вилучення речей від 11 липня 2025 року, який був складений в присутності двох понятих та самої ОСОБА_1 , про що свідчать їх підписи, долучені також письмові пояснення ОСОБА_1 , при цьому жодних зауважень чи заперечень від осіб не надходило.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, а постанову місцевого суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу адвоката Гаркуша Валерії Валеріївни, яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко