Провадження № 33/803/2534/25 Справа № 201/7604/25 Суддя у 1-й інстанції - Ополинська І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
31 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу адвоката Кулик І.Я., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Соборного районного суду м.Дніпра від 27 червня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 185 КУпАП,
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 гривень.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 червня 2025 року о 01 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 після зупинки транспортного вчинив декілька спроб залишити місце зупинки з метою ухилення відповідальності, не виконав при цьому закону вимогу поліцейського залишатися на місці згідно ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію», відповідав в зухвалій формі, тим самим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Кулик І.Я., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.
Разом із апеляційною скаргою адвокат подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Просив визнати прични пропуску строку поважними.
Вважає постанову необгрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки не зазначено в чому конкретно полягає злісна непокора з боку ОСОБА_1 .
Вказує, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , чим порушив його право на захист, не надавши змоги надати пояснення з приводу обставин справи.
В судове засідання апеляційного суду 30 вересня 2025 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Кулик І.Я. будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили. Розгляд справи відкладено.
В судове засідання апеляційного суду 31 жовтня 2025 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Кулик І.Я. будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, повторно не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадів, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 та його захисник Кулик І.Я. належним чином та завчасно повідомлені про дату та час розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку смс-повідомлення, у судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, а тому з метою своєчасного та належного розгляду справи у розумні строки, у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути подану апеляційну скаргу без його участі.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником… протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що до Соборного районного суду м.Дніпра надійшла справа про адміністративне правопорушення, та згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями було визначено головуючого суддю для розгляду даної справи Ополинську І.Г. Судовий розгляд відбувся 27 червня 2025 року без участі ОСОБА_1 , та копія прийнятого рішення йому не направлялася.
За таких обставин вважаю обґрунтованими доводи клопотання сторони захисту щодо поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження та який слід поновити.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як вбачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення; рапорт поліцейського; протокол про адміністративне затримання.
Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №220104 від 07.06.2025 року, складеного стосовно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП, 07 червня 2025 року о 01 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 після зупинки транспортного вчинив декілька спроб залишити місце зупинки з метою ухилення відповідальності, не виконав при цьому закону вимогу поліцейського залишатися на місці згідно ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію», відповідав в зухвалій формі, тим самим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Графі “свідки та потерпілі» вказано, що такі не залучались.
У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено “від підпису відмовився».
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та повідомлено місце та час розгляду справи.
Згідно рапорту з інспектора взводу 1 роти 4 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ДПП, 07.06.2025 під час несення служби у складі екіпажу «Легіон-451», було зупинено автомобіль BMW 328 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Транспортний засіб зупинено згідно ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Під час спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або проїхати до медичного закладу. На що водій відмовився, та вчинив декілька спроб залишити місце зупинки з метою ухилення відповідальності.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах провадження, апеляційний суд вважає, що вони у сукупності відображають усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення та підтверджують факт невиконання ОСОБА_1 , законних вимог працівника поліції.
Твердження апелянта про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, є непереконливими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, диспозиція ст.185 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку. Склад даного адміністративного правопорушення є формальним і вважається закінченим з моменту вчинення.
Суб'єкт адміністративного проступку загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Кваліфікуючою ознакою цього правопорушення визначають спосіб його вчинення злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов'язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначений Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
Згідно ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено основні обов'язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до пунктів 1, 3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.62 цього Закону законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Як свідчать матеріали справи, законні вимоги працівників поліції до ОСОБА_1 полягали у необхідності залишатись на місці зупинки транспортного засобу під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
Зміст складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №220104 від 07 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та, окрім іншого, містить посаду, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; виклад суті адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , яке полягало у тому, що він 07 червня 2025 року о 01 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 після зупинки транспортного вчинив декілька спроб залишити місце зупинки з метою ухилення відповідальності, не виконав при цьому закону вимогу поліцейського залишатися на місці згідно ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію», відповідав в зухвалій формі, тим самим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Таким чином, апеляційні доводи захисника про недоведеність винуватості ОСОБА_1 та відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, є неспроможними.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги захисника мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене правопорушення, будь-яких доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року ЄСПЛ у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 136 грн., у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Таким чином неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Соборного районного суду міста Дніпра від 27 червня 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання адвоката Кулика Ігоря Яковича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Соборного районного суду м.Дніпра від 27 червня 2025 року задовольнити та поновити строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу адвоката Кулика Ігоря Яковича, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Соборного районного суду м.Дніпра від 27 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 185 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко