Провадження № 22-ц/803/9407/25 Справа № 185/4846/25 Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
04 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
за участю секретаря Піменової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, -
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він протягом тривалого часу з 28 серпня 1980 року по 16 червня 1994 року, з 06 липня 1995 року по 02 квітня 2014 року працював у різних структурних підрозділах на різних посадах у відповідача. 02 квітня 2014 року був звільнений відповідачем з роботи у зв'язку з невідповідністю займаній посаді на підставі п.2 ст.40 КЗпП України. За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання. П. 7 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 13 листопада 2014 року затвердженого Начальником Павлоградського міськрайонного Управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області, Головним державним санітарним лікарем м. Павлограду, Павлоградського та Юр'ївського районів встановлено наявність у позивача професійних захворювань: хронічне обструктивне захворювання легень першої -другої ст.(пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легенів першої-другої ст.). ЛН першого-другого ст. Деф. остеоартроз колінних суглобів (ПФ першого- другого ст.), деф. остеоартроз ліктьових суглобів з пері-артрозом (ПФ першого-другого ст.), дв. плечолопатковий періартроз (ПФ першого- другого ст.); радикулопатія попереково- крижова L5,51, білатеральна, переважно зліва та шийна С6-С7 білатеральна з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, больовим синдромом; нейросенсорна приглухуватість першого ст.(з легким зниженням слуху). Пунктом 16 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого, недосконалість технологічних процесів. Згідно з п. 17 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: пил гірничої маси: природний, мінеральний, утворюється при роботі гірничошахтового обладнання концентрація пилу становить 115,2 мг.куб.м., при ГДК 4,0 мг.куб.м.,з вмістом вільного діоксид кремнію до 10%, з дією на організм протягом 87% змінного часу,умови шкідливі, клас 3.4. Фізичне перевантаження:фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні за участю м'язів рук, тулуба, ніг більше 61600 кг/с, маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 40 кг, робоча поза вимушена «коліно-ліктьова» 87% змінного часу,переходи пішки становлять 4 км за зміну, умови праці шкідливі, клас 3.3. Шум: еквівалентний рівень 89д5 при ГДР 80дБ, умови праці шкідливі, клас 3.2. Згідно довідки Медико-соціальною експертною комісією від 02 грудня 2014 року до довідки серії 10 ААА № 004072 позивачу первинно визначено ступінь втрати працездатності на рівні 60% через професійне захворювання, з яких: 30% - радикулопатія, 15% -дефартроз, 10% - хронічне обструктивне захворювання, 5% - нейросенсорна приглухуватість. Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 14 листопада 2018 року серії 12 ААА № 074712 позивачу повторно безстроково визначено ступінь втрати працездатності на рівні 60% через професійне захворювання, з яких: 30% - радикулопатія, 15%- дефартрози, 10% - хронічне обструктивне захворювання, 5% - нейросенсорна приглухуватість. Згідно довідки до акту огляду Медико-соціальної експертної комісії від 14 листопада 2018 року серії 12 ААБ № 204115 позивачу повторно безстроково встановлено третю групу інвалідності по професійному захворюванню. Позивач вказує, з моменту отримання хронічних професійних захворювань, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Позивач, внаслідок отриманого хронічного професійного захворювання, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначилося та позначається сьогодні на душевному та фізичному станах Позивача, який в тому числі не має можливості приділяти належну увагу своїй родині. Крім того соціальний аспект поняття непрацездатності свідчить про нездатність позивача матеріально забезпечити себе та членів своєї сім'ї на рівні, визначеному достатнім для проживання людини в Державі, що також завдає моральних страждань позивачу. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв'язку із ушкодженням здоров'я у розмірі 245 000 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2025 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 120 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 1200 грн.
В апеляційній скарзі ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» просить рішення суду від 10 липня 2025 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача у зв'язку з ушкодженням здоров'я до 60 000 грн., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Мотуз О.В. просить рішення суду від 10 липня 2025 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.7 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
У порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ст. 274 ЦПК України, розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до п.1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є, зокрема справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на їх доведеність та обґрунтованість в частині стягнення моральної шкоди у сумі 120 000 грн., однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного засування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно ст. 4 Закону України “Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року №20-рп/2008, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).
За таких обставин, з огляду на вищезазначені норми Законів, судом встановлено що позивачу спричинено моральну шкоду, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача хронічного професійного захворювання.
Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15).
У справі встановлено, позивач ОСОБА_1 протягом тривалого часу з 28 серпня 1980 року по 16 червня 1994 року, з 06 липня 1995 року по 02 квітня 2014 року працював у різних структурних підрозділах на різних посадах у відповідача (а.с.60-62).
02 квітня 2014 року ОСОБА_1 був звільнений відповідачем з роботи у зв'язку з невідповідністю займаній посаді на підставі п.2 ст.40 КЗпП України (а.с.62).
Пунктом 7 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 13 листопада 2014 року затвердженого Начальником Павлоградського міськрайонного Управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області, Головним державним санітарним лікарем м. Павлограду, Павлоградського та Юр'ївського районів встановлено наявність у позивача професійних захворювань: хронічне обструктивне захворювання легень першої -другої ст.(пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легенів першої-другої ст.). ЛН першого-другого ст. Деф. остеоартроз колінних суглобів (ПФ першого- другого ст.), деф. остеоартроз ліктьових суглобів з пері-артрозом (ПФ першого-другого ст.), дв. плечолопатковий періартроз (ПФ першого- другого ст.); радикулопатія попереково- крижова L5,51, білатеральна, переважно зліва та шийна С6-С7 білатеральна з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, больовим синдромом; нейросенсорна приглухуватість першого ст.(з легким зниженням слуху) (а.с.63).
Пунктом 16 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого, недосконалість технологічних процесів (а.с.63).
Згідно з п. 17 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: пил гірничої маси: природний, мінеральний, утворюється при роботі гірничошахтового обладнання концентрація пилу становить 115,2 мг.куб.м., при ГДК 4,0 мг.куб.м.,з вмістом вільного діоксид кремнію до 10%, з дією на організм протягом 87% змінного часу,умови шкідливі, клас 3.4. Фізичне перевантаження:фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні за участю м'язів рук, тулуба, ніг більше 61600 кг/с, маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 40 кг, робоча поза вимушена «коліно-ліктьова» 87% змінного часу,переходи пішки становлять 4 км за зміну, умови праці шкідливі, клас 3.3. Шум: еквівалентний рівень 89д5 при ГДР 80дБ, умови праці шкідливі, клас 3.2 (а.с.63).
Згідно довідки Медико-соціальною експертною комісією від 02 грудня 2014 року до довідки серії 10 ААА № 004072 позивачу первинно визначено ступінь втрати працездатності на рівні 60% через професійне захворювання, з яких: 30% - радикулопатія, 15% -дефартроз, 10% - хронічне обструктивне захворювання, 5% - нейросенсорна приглухуватість (а.с.66).
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 14 листопада 2018 року серії 12 ААА № 074712 позивачу повторно безстроково визначено ступінь втрати працездатності на рівні 60% через професійне захворювання, з яких: 30% - радикулопатія, 15%- дефартрози, 10% - хронічне обструктивне захворювання, 5% - нейросенсорна приглухуватість (а.с.66).
Згідно довідки до акту огляду Медико-соціальної експертної комісії від 14 листопада 2018 року серії 12 ААБ № 204115 позивачу повторно безстроково встановлено третю групу інвалідності по професійному захворюванню (а.с.66).
Таким чином, внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач ОСОБА_1 втратив професійну працездатність, має інвалідність третьої групи, втратив 60% за профзахворюваннями професійної працездатності, що порушило нормальні життєві зв'язки позивача, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Внаслідок отримання хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На теперішній період часу самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає позивачу душевного болю та страждань.
Враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 120000 грн., та такий розмір буде достатнім та необхідним, врахувавши, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
23 травня 2020 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів податком на доходи фізичних осіб, внесені Законом України від 16 січня 2020 року 466-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).
Згідно з підпунктом «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений
підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та
способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПК України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПК України.
Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров'ю.
ОСОБА_1 02 грудня 2014 року первинно встановлено висновком МСЕК стійку непрацездатність, тобто до набрання чинності нової редакції ст.164.2.14 Податкового кодексу України, а тому вказані зміни не поширюються на оподаткування сум (моральна шкода), що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди позивачеві у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання, та сума моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, має бути стягнута без відрахування податків на інших обов»язкових платежів, оскільки право позивача на відшкодування моральної шкоди відповідачем виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності - до 23 травня 2020 року.
Доводи апеляційної скарги ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» про наявність підстав для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди до 60 000 грн. є необґрунтованими належними доказами у справі.
За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля» - задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля» (ЄДРПОУ 00178353) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 120 000 грн.
У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля» (ЄДРПОУ 00178353) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 листопада 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова