Справа № 487/5031/25
Провадження № 1-кп/487/579/25
05 листопада 2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднанні кримінальні провадження №12025152030000560 від 27.04.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є громадянкою України, має повну загальну середню освіту, не працює, перебуває у цивільному шлюбі, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судима, зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 , фактично до затримання проживала за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,
за участю сторін та інших учасників кримінального провадження
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3
Встановив :
Заводським районним судом м. Миколаєва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України .
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України не перестали існувати та не зменшилися, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою посилаючись на те, що заявлені прокурором ризики зменшилися, оскільки судом вже допитаний основний свідок ОСОБА_6 , а інші свідки обвинувачення не були безпосередніми свідками кримінального правопорушення. Вважає, що вказаним у клопотанні ризикам можливо запобігти шляхом покладення на обвинувачену обов'язків, передбачених ч.4 ст. 194 КПК України. Просив змінити обвинуваченій запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала доводи захисника, просила змінити запобіжний захід на домашній арешт, зазначила, що у неї є постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , та син, який зможе її утримувати.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження суд встановив таке.
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.04.2025 відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.06.2025 без визначення розміру застави, який в подальшому було продовжено ухвалою слідчого судді до 27.02.2025.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.09.2025 строк тримання ОСОБА_3 під вартою продовжено до 08.11.2025 включно.
Положеннями статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Виходячи з положень статті 199 КПК України, яка визначає порядок продовження строку тримання під вартою, суд, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в ході судового розгляду, крім обставин зазначених у ст.. 194 КПК України, повинен встановити: чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; - чи наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.
В судовому засіданні встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, перевірялась під час вирішення слідчим суддею питання про застосування запобіжного заходу та продовження строку тримання під вартою.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що: - заявлені при обранні запобіжного заходу ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, та матиме можливість виїхати за межі України з метою переховування. Крім того, обізнаність обвинуваченої про місце проживання потерпілої та свідків свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Доводи захисника щодо зменшення ризиків у зв'язку із проведення судом допиту свідка ОСОБА_6 , суд вважає необґрунтованими, оскільки судом ще не допитувалися інші свідки та відповідно до ч.14, 15 ст. 352 КПК України свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням сторони кримінального провадження або за ініціативою суду, та суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, обвинувачених) для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях.
Суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо можливості запобігти вказаним ризикам шляхом покладення на обвинувачену обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , та введення на території України воєнного стану, покладення на обвинувачену додаткових обов'язків у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе гарантувати її належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам.
Крім того, суд враховує, що сторонами кримінального провадження не надано доказів, щодо наявності у ОСОБА_3 постійного місця проживання, оскільки в обвинувальному акті зазначено, що обвинувачена зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а в наданій копії паспорту ОСОБА_3 зазначена адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , а також не надано доказів які підтверджують її право власності або право на проживання у вказаній квартирі за згодою власника.
З урахуванням того, що до завершення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судовий розгляд не може бути завершений, а також те, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінилися, а ризики, передбачені п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися та не перестали існувати, суд вважає, що застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу не можливе, та вважає обґрунтованим і виправданим подальше тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_3 , у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 331, 392, 393, 395 КПК України, суд
Ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 діб - до 03.01.2026 включно, з утриманням в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор".
Копію ухвали направити до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя : ОСОБА_1