Справа № 717/2643/25
05 листопада 2025 року суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області Туржанський В.В., розглянув в залі суду в селищі Кельменці Чернівецької області заяву про самовідвід судді Кельменецького районного суду Чернівецької області Кудиби Зореслави Ігорівни у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Встановив:
Суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області Кудиба З.І. подала до суду заяву про самовідвід з тих підстав, що дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 працює на посаді секретаря судових засідань Кельменецького районного суду Чернівецької області.
Розглянувши заяву про самовідвід судді Кудиби З.І. та дослідивши матеріали справи, вважаю, що заяву про самовідвід судді слід задовольнити.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутні норми, які б регламентували підстави та порядок відводу (самовідводу) судді. Проте чинні Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства передбачають відвід (самовідвід) судді.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п 33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
Розглядаючи заяву про відвід, суддя враховує, що адміністративне стягнення у виді штрафу або арешту з утриманням на гауптвахті, передбачені санкцією ч.2 ст. 172-15 КУпАП, мають каральний і стримуючий характер.
Таким чином, у цьому випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону за правилами, закріпленими в КПК України.
Відповідно до уставленої практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатись згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кіпріану проти Кіпру» між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами «має не лише здійснюватись правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже, йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частинами 1, 2 статті 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно до ст. 75 КПК України , слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
З огляду на вищезазначене та беручи до уваги ту обставину, що донька ОСОБА_1 працює в Кельменецькому районному суді, з метою виключення сумніву щодо об'єктивного розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, вважаю за необхідне задовольнити заяву судді Кудиби З.І. про самовідвід.
Керуючись ст. ст. 75, 80,81 КПК України, суддя, -
Заяву про самовідвід судді Кельменецького районного суду Чернівецької області Кудиби Зореслави Ігорівни у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-18 КУпАП - задовольнити.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя: