05.11.2025 Єдиний унікальний номер 205/16561/25
Номер провадження 2/205/6197/25
05 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дорошенко Г.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
31.10.2025 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025 року, цивільну справу №205/16561/25, провадження №2/205/6338/25, було розподілено головуючому судді Дорошенко Г.В., та передано судді канцелярією суду 03.11.2025 року.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Вивчивши позовну заяву з додатками, суддя дійшов таких висновків.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем у своєму позові заявлено дві самостійні вимог майнового характеру, а саме: про стягнення з відповідача заборгованості
за кредитним договором №8562024 від 11 грудня 2024 року на загальну суму в розмірі 42648,64 грн, який укладено між відповідачем і ТОВ «Авентус Україна»;
за кредитним договором №73969856 від 10 січня 2025 року на загальну суму в розмірі 14850,00 грн, який укладено між відповідачем та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів».
Розмір боргу розраховано позивачем як заборгованість за двома договорами, які укладені з різними установами та одним позичальником, за якими виникла прострочена заборгованість.
Кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків.
У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками.
Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори).
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя перевіряє, зокрема наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Частиною 1 статті 188 ЦПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відтак, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
З поданої позовної заяви вбачається, що в межах цієї позовної заяви об'єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на двох різних кредитних договорах і заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення (оскільки виникають з двох різних кредитних договорів та різних договорів факторингу), ні поданими доказами (не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кожного з сімох правочинів), а також вимоги за вказаними договорами не є основними або похідними позовними вимогами.
При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору відповідно до умов, визначених у договорі.
За поданою позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори з різними предметами між тими ж сторонами.
Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного договору окремо, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами тощо.
Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин між сторонами є два договори, кожен із яких, зважаючи на різний (зокрема, відносно позикодавця) суб'єктний склад і незважаючи на однакову правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, заявлені вимоги є не однорідними, та вказані обставини у сукупності свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, тому доходжу висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам статті 188 ЦПК України, але й значно утруднить і сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази, в тому числі ті, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам.
Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості з окремими позовами за кожним договором окремо.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, доходжу висновку, що позовна заява підлягає поверненню особі, що її подала, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, у зв'язку з порушенням правила об'єднання позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 188, 260, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернути позивачу разом із всіма додатками.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г.В. Дорошенко
.