Єдиний унікальний номер 205/13070/25
Номер провадження 2/205/5116/25
05 листопада 2025 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Дорошенко Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Мальцевої І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, представник позивача посилається на те, що 04.06.2018 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22033000066267, згідно з яким відповідач отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування. Відповідач власним підписом підтвердив факт взятого на себе відповідного зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена кредитним договором. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором. 15.12.2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №15/12/21, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором. Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Цикл Фінанс») становить 19940,06 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9285,22 грн; заборгованість за відсотками становить 2086,84 грн, заборгованість за комісією становить 8568 грн. Враховуючи викладене, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за вищевказаним кредитним договором та сплачені судові витрати, а саме витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000 грн.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 01.09.2025 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було направлено копію ухвали суду від 01.09.2025 року за місцем його реєстрації. Поштове відправлення ШКІ 0610278739026 повернуте до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також позивачем засобами поштового зв'язку Укрпошта було направлено відповідачеві позовну заяву з додатками, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 20.08.2025 року та накладною №074060028566. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (постанова Верховного Суду від 18.03.2021 року у справі №911/3142/19).
Відповідач ОСОБА_1 у визначений судом п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву, такого не подав, про поважність причин не подання відзиву суд не повідомив, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день винесення рішення також не поступала.
Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У зв'язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, 04.06.2018 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22033000066267, за умовами якого банк надає клієнту грошові кошти в розмірі 13600,00 грн, строком кредитування 24 місяців, цільове призначення на споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування кредиту 3,0% від суми кредиту; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом 56,00%.
За п. 1.4 кредитного договору, кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта. Якщо сума кредиту не зарахована на рахунок протягом 7 операційних днів з дати укладення договору, цей договір вважається не укладеним.
Клієнт, в порядку договірного списання, на підставі ст. 1071 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» доручає банку в дату видачі кредиту, здійснити перерахування з рахунку клієнта на корись страховика ПрАТ «СК «Уніка Життя» суму страхового платежу у розмірі 3600 грн за весь період страхування згідно з договором страхування №22033000066267-NS від 04.06.2018 року.
З матеріалів справи вбачається, що 04.06.2018 року ОСОБА_1 ознайомився із умовами кредитування та підписав Паспорт споживчого кредиту в якості інформації, яка надається споживачу до укладення кредитного договору.
Підписавши кредитний договір та Паспорт споживчого кредиту відповідач підтвердив, що він отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.
Факт надання кредитних коштів підтверджується випискою по особовому рахунку відповідачки, згідно з якою АТ «Банк Кредит Дніпро» було перераховано кредитні кошти на особистий рахунок боржника, як це передбачено умовами кредитного договору.
Відповідач, власноручно підписавши кредитний договір, засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов'язання повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію.
15.12.2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» (Клієнт) та ТОВ «Цикл Фінанс» (Фактор) було укладено договір факторингу №15/12/21. Відповідно до умов цього договору та Реєстру боржників (Додаток №1 до Договору факторингу), позивачу було відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором № 22033000066267 від 04.06.2018 року на загальну суму заборгованості 19940,06 грн. Перехід права вимоги також підтверджується Актом приймання-передачі прав вимог від 15.12.2021 року.
Станом на 14.12.2021 року (дата складання розрахунку заборгованості) загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становила 19940,06 грн, з яких: 9285,22 грн- заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 2086,84 грн- заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 8568,00 грн -заборгованість за комісією.
Детальний розрахунок заборгованості, наданий позивачем, підтверджує правильність нарахувань відповідно до умов кредитного договору. З розрахунку вбачається, що після видачі кредиту 04.06.2018 року відповідач частково сплачував заборгованість, проте не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.
Позивачем також здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 15.12.2021 року по 23.02.2022 року: збитки від інфляції становлять 328,54 грн (розраховані з урахуванням індексів інфляції 100,6% х 101,3% х 101,6% = 103,538%); 3% річних від простроченої суми становлять 54,18 грн (розраховані за період з 15.12.2021 до 23.02.2022 від суми заборгованості 9285,22 грн).
Таким чином, унаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 11754,78 грн.
Отже, суд встановив, що між первісним кредитором та відповідачем виникли правовідносини, пов'язані із невиконанням останньою зобов'язань за укладеним нею кредитним договором, право вимоги за яким було правомірно відступлено позивачу.
Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі -ЦК України), Законом України «Про споживче кредитування»(далі - Закон про споживче кредитування) станом на дату виникнення спірних правовідносин.
Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1ст. 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Частиною першою ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 за змістом ст.552, ч. 2 ст.625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Судом встановлено, що Товариство правомірно нарахувало інфляційні втрати та 3% річних за період з 15.12.2021 року по 23.02.2022 року.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором було правомірно відступлено позивачу на підставі Договору факторингу № 15/12/21 від 15 грудня 2021 року.
Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право належного кредитора до відповідача за кредитним договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 89 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач уклав із первісним кредитором кредитний договір, який був підписаний відповідачем власноручно. Відповідач отримав кредитні кошти у сумі 13600 грн та користувався ними, що підтверджується випискою по його особовому рахунку, яка міститься у матеріалах справи.
Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, відповідає умовам кредитного договору та не спростований відповідачем. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам ст. 625 ЦК України.
Зважаючи на оформлений у встановленому порядку кредитний договір, позивач має право вимагати від позичальника повернення кредиту та процентів за користування кредитом.
Щодо позовних вимог про стягнення комісії за користування кредитом слід зазначити, з кредитного договору № 22033000066267 від 04.06.2018 року вбачається, що пунктом 1.2 передбачена щомісячна комісія за обслуговування кредиту 3,0% від суми кредиту.
Разом з тим, згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв'язку з чим у Законі України Про захист прав споживачів текст статті 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.
Даного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, провадження №14-44цс21.
Таким чином, враховуючи викладене, відсутні підстави стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача комісії за обслуговування кредиту у розмірі 8568 грн.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №22033000066267 від 04.06.2018 року підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача належить стягнути заборгованість у розмірі 11754,78 грн, з яких: 9285,22 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2086,84 грн - заборгованість по відсотках, 328,54 грн - інфляційні втрати, 54,18 грн - 3% річних.
Вирішуючи питання відшкодування судових витрат та їх розміру, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Згідно з правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої допомоги №43453613 від 02.01.2025 року, укладений між адвокатом Кеню Д.В. та ТОВ «Цикл Фінанс», додаткову угоду №22033000066267 до договору №43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025 року, акт №22033000066267 від 15.08.2025 року про підтвердження факту надання правничої допомоги на суму 3000 грн, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кеню Д.В. від 15.08.2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1975491.
Отже, суд вважає, що витрати позивача на правову допомогу підтверджені належними та допустимими доказами. Заперечень щодо неспівмірності витрат відповідач не надав.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, оскільки позовні вимоги судом задоволено частково з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1401,13 грн (11754,78 грн х 2422,40 грн / 20322,78 грн) та витрати на правову допомогу у розмірі 1735,21 грн (11754,78 грн х 3000 / 20322,78 грн.) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмежено відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 22033000066267 від 04.06.2018 року в розмірі 11754 (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) гривні 78 копійок, з яких: 9285,22 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 2086,84 гривень - заборгованість по відсотках, 328,54 гривень - інфляційні втрати, 54,18 гривень - 3% річних.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1401 (одна тисяча чотириста одна) гривень 13 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 1735 (одна тисяча сімсот тридцять п'ять) гривень 21 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua
Відомості про сторін по справі:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8,
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.В.Дорошенко