Справа № 203/7261/25
Провадження № 1-кп/0203/2361/2025
30 жовтня 2025 року Центральний районний суду м. Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110002265 11.09.2025 року, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
В провадженні суду знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.
Прокурор у судовому засіданні надав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що на сьогоднішній день не припинили існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, думку обвинуваченого та захисника, суд приходить до наступного висновку.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст.178 КПК України, враховує дані про його особу, який раніше не судимий, працевлаштований, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає наступне.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яке визначено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до десяти років, а отже, усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності вини, може переховуватися від суду.
Ризик, що передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає обґрунтованим, оскільки застосування інших альтернативних запобіжних заходів, може призвести до того, що обвинувачений, може вчинити спроби залякування, погроз, та іншим чином може впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів на свою користь, аби уникнути від кримінальної відповідальності за скоєне.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних учасників провадження та дослідження їх судом.
З урахуванням наведеного, суд доходить до висновку, що на теперішній час, не зникли ризики, які існували на час обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані ризики є обґрунтованими та виправдовують необхідність продовження відносно ОСОБА_4 строку тримання під вартою.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що продовження даного заходу забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Крім того, суд зазначає, що на сьогоднішній день, судовий розгляд по кримінальному провадженню не розпочато.
Доводи захисника про визнання обвинуваченим вини у скоєному, а також, сприяння ним досудовому розслідуванню у розкритті злочину, хоча і можуть мати місце, проте вони не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та самі по собі не можуть слугувати підтвердженням його належної процесуальної поведінки та відсутності ризиків, з якими закон пов'язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Враховуючи вищезазначеного, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення вчиненого обвинуваченим, його майнового та сімейного стану, даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, суд вважає за необхідне визначити заставу, достатню для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених даним кодексом, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави.
В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 199, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто по 28 грудня 2025 року, включно.
Визначити ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені п.п 1-4, 8 ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи перебування; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд за межі України.
У разі внесення застави обвинуваченого звільнити з-під варти негайно.
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалою суду обов'язків - до 28грудня 2025 року, включно.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1