Справа № 932/8747/25
Провадження № 2-а/932/194/25
05 листопада 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Петуніна І. В.,
за участю секретаря Тимощук К. А.
позивач: ОСОБА_1
відповідачі: УПП в Дніпропетровській області, ДПП
представник відповідача ДПП: Кучер Л. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі -
І. Стислий виклад вимог позивача та заперечень відповідача
Постановою ЕНА № 5240770 від 16.07.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 510 гривень. Позивач заперечує вчинення ним порушення ПДР України з наступних підстав. Працівник патрульної поліції повідомив, що нібито під час перестроювання з крайньої правої смуги в центральну, він не увімкнув покажчик повороту, чим порушив п. 9.2 б) ПДР України. Зважаючи на нічний час та погану якість зображення, неможливо чітко встановити факт не вмикання покажчика повороту та ідентифікувати марку автомобіля та державний реєстраційний номерний знак, що унеможливлило об'єктивну оцінку його дій. Він заявляв клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки йому була необхідна професійна правнича допомога адвоката, який не міг в такий пізній час прибути на місце розгляду справи. Під час розгляду справи він повідомив поліцейській, що через технічну несправність світлового покажчика, на виконання п.п. 9.3, 9.4 ПДР України, подав знак про перестроювання лівою рукою. Інспектор не з'ясувала всі обставини справи, не дозволила йому скористатися професійною правничою допомогою, чим порушила його конституційне право.
Представник відповідача ДПП - Кучер Л. А. надала відзив на позовну заяву де зазначила, що 16.07.2025 поліцейські під час патрулювання виявили рух транспортного засобу «DAEWOO SENS» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , що порушив правила користування попереджувальними сигналами: не подав попереджувального сигналу повороту відповідного напрямку під час виконання маневру перестроювання з правої крайньої смуги в ліву, що підтверджується відеозаписом з автомобільного відеореєстратора, встановленого в салоні службового автомобіля поліції. При цьому, транспортний засіб «DAEWOO SENS» номерний знак НОМЕР_1 може використовувати індивідуальний номерний знак НОМЕР_2 (розділ примітки), який і зафіксований на відеозапису. Відеозаписом з автомобільного відеореєстратора, встановленого в салоні службового автомобіля поліції зафіксовано, що перед перестроюванням на смугу руху ліворуч, сигнал повороту рукою ОСОБА_1 не подавався (перші секунди відеозапису), у подальшому, під час повороту праворуч подавався сигнал світловим покажчиком повороту (12-16 сек. відеозапису), а відеозаписом з портативного відео реєстратора поліцейського 473803 зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , на такому транспортного засобі була увімкнена аварійна світлова сигналізація і працювали обидва світлові покажчики повороту. Такі обставини спростовують пояснення позивача щодо їх несправності. Натомість, наведені у позові пояснення щодо неправомірності такої постанови є безпідставними, не спростовують правильності зазначених вище висновків та встановлених поліцейською обставин і у даному випадку їх слід розглядати лише як спробу уникнути встановленої законом відповідальності за вчинене правопорушення. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття рішення органом владних повноважень необхідно розуміти не як вимоги до самого рішення, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Не кожен дефект рішення призводить до його неправомірності. Не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури оформлення того чи іншого рішення, порушення окремих процедурних питань при розгляд адміністративної справи, які не були дотримані у повному обсязі під час прийняття оскаржуваного рішення, не може потягнути за собою його скасування у випадку, якщо такі порушення не мали наслідком прийняття незаконного рішення. Підсумовуючи наведене, просить залишити оскаржувану постанову без змін, а позовну заяву без задоволення.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Інших заяв та клопотань в порядку ст. 166 КАС України, сторонами не подано.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 01.08.2025 відкрите спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
16.07.2025 поліцейською 2-го взводу 2-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Головешко І. М. було прийнято постанову серії ЕНА № 5240770 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 510 гривень. За змістом вказаної постанови, 16.07.2025 о 22.34 год. на вул. Незалежності, 1, у м. Дніпро водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «DAEWOO SENS» номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при маневруванні з крайньої правої смуги в ліву, чим порушив п. 9.2 б) ПДР України.
Також судом досліджені витяг з Інформаційного порталу Національної поліції та відеозаписи автомобільного відеореєстратора, встановленого в салоні службового автомобіля поліції і бодікамери поліцейського, наданий відповідачем ДПП.
V. Оцінка суду
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до вказаного Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) (далі - ПДР України).
Відповідно до пункту 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За змістом ст.ст. 8 ч. 1, 19 ч. 2 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення статті 52 Закону України «Про дорожній рух» закріплюють, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», перевірка наявності чинних договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 1211, 1212, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 1241 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За змістом ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
ОСОБА_1 закидається вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме, керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при маневруванні з крайньої правої смуги в ліву, що є порушенням 9.2 б) ПДР.
Відповідно до п. 9.2 б) ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
За змістом до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем п. 9.2 б) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У постанові серії ЕНА № 5240770 від 16.07.2025 в якості доказу вчинення позивачем правопорушення позначена бодікамера 473803.
Відповідач ДПП надав відеозаписи бодікамери 473803, що стосуються події 16.07.2025, яка відбувалася з позивачем о 22.52 год. та автомобільного відеореєстратора, встановленого в салоні службового автомобіля поліції.
Згідно абз. 1 п. 9.3 ПДР України, у разі відсутності або несправності світлових покажчиків повороту сигнали початку руху від правого краю проїзної частини, зупинки зліва, повороту ліворуч, розвороту або перестроювання на смугу руху ліворуч подаються лівою рукою, витягнутою вбік, або правою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору.
При дослідженні судом відеозапису автомобільного відеореєстратора, встановленого в салоні службового автомобіля поліції, зафіксовано, що позивач виконав перестроювання з крайньої правої смуги в ліву без подавання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку та без подачі цього сигналу рукою.
Однак, при дослідженні судом відеозапису з бодікамери поліцейської, зафіксовано, що позивач просив перенести розгляд його справи, оскільки бажав скористатися правовою допомогою, повідомив, що його юрист не зможе зараз під'їхати зважаючи на пізній час.
Але поліцейською у цьому клопотанні було відмовлено, оскільки на її думку ще не пізній час, позивач намагається затягнути розгляд справи і сам розгляд відбувається у спрощеному порядку.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 2101 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2799 цього Кодексу.
Право на правову допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України.
Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся о 22.52 год., а також те, що у місті Дніпрі з 00.00 год. діє комендантська година, то суд вважає, що відмова у перенесенні розгляду справи для отримання правової допомоги та її розгляд без участі адвоката, коли про це було заявлено клопотання, не відповідала вимогам закону.
Порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме права особи на отримання правової допомоги є підставою для скасування оскаржуваної постанови, таким висновок міститься у постанові ВС від 18.02.2020 у справі №524/9827/16-а.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Абз. 1 ч. 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, сукупність порушень при розгляді справи, відповідачами не доведено правомірність складання постанови серії ЕНА № 5240770 від 16.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладання на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 510 грн, а отже, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України).
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020, справа № 543/775/17, з ДПП на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 606,60 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 8, 19, 62 Конституції України, ст.ст. 23, 122, 245, 251, 258, 268, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП та керуючись ст.ст. 2, 5, 72-77, 242-244, 250, 268, 286, 293 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 4010864612, місцезнаходження за адресою: вул. Троїцька, 2А, Шевченківський р-н м. Дніпра, 49001; Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження за адресою: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження по справі, задовольнити.
Постанову серія ЕНА № 5240770 від 16.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 510 гривень - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 606 (шістсот шість),60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 05.11.2025.
Суддя І. В. Петунін