05 листопада 2025 року
м. Київ
справа №520/9048/25
адміністративне провадження №К/990/45281/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Гриціва М.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 у справі № 520/9048/25 за позовом Державного реєстратора Дергачівської міської ради Харківської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
Державний реєстратор Дергачівської міської Харківської області ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про результат камеральної перевірки державного реєстратора Дергачівської міської ради Харківської області ОСОБА_1 " від 20.03.2025 за № 803/5, яким анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору позивачу;
- відновити становище, яке існувало до видання наказу Міністерства юстиції України "Про результат камеральної перевірки державного реєстратора Дергачівської міської ради Харківської області ОСОБА_1 " від 20.03.2025 за № 803/5 шляхом покладання на Державне підприємство "Національні інформаційні системи" обов'язку негайного поновлення позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 13.06.2025, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував наказ Міністерства юстиції України «Про результат камеральної перевірки державного реєстратора Дергачівської міської ради Харківської області ОСОБА_1 » від 20.03.2025 № 803/5, за яким анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
04.11.2025 Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 ухвалена за результатами розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 04.11.2025, тобто в межах строку касаційного оскарження, установленого нормою частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
При цьому у частині п'ятій цієї ж статті міститься перелік випадків, за яких судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Так, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
На обґрунтування права на касаційне оскарження ухвалених у справі судових рішень Міністерство юстиції України навело обґрунтовані доводи про наявність виключних обставин, передбачених підпунктми а), в) та г) пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник, обґрунтовуючи підстави звернення з цією касаційною скаргою, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, на обґрунтування якого стверджує про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права внаслідок неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах:
- від 23.07.2025 у справі № 380/12799/24, від 02.07.2025 у справі № 320/11900/24, від 25.01.2019 у справі № 820/5866/17, від 27.01.2023 у справі № 380/25365/21, від 29.08.2022 у справі № 160/4731/20 (щодо вмотивованості акта перевірки, на підставі якого приймається наказ, та відповідно вмотивованості наказу);
- від 29.08.2022 у справі № 160/4731/20 (щодо дискреційних повноважень Міністерства юстиції України при виборі виду стягнення за грубі порушення порядку державної реєстрації, зокрема застосування такого заходу відповідальності як анулювання доступу);
- від 25.01.2019 у справі № 820/5866/17 (щодо відсутності негативних наслідків під час здійснення реєстраційних дій).
Вказує відповідач і на порушення судами норм процесуального права, внаслідок чого суди не дослідили всі докази у справі та не дали юридичної оцінки обставинам, на які покликалося Міністерство юстиції України в обґрунтування своєї позиції. У контексті цих доводів Мін'юст стверджує про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 та пунктом 1 частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ці доводи скаржника щодо підстав касаційного оскарження підлягають перевірці під час касаційного перегляду справи.
Зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору, сплаченого заявником касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», перевірено.
Як підсумок Суд констатує, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги, залишення її без руху чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 у справі № 520/9048/25 за позовом Державного реєстратора Дергачівської міської ради Харківської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи"про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати із Харківського окружного адміністративного суду матеріали справи №520/9048/25.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали в порядку, встановленому статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.В. Тацій
М.І. Грицiв
С.Г. Стеценко ,
Судді Верховного Суду