Справа № 570/5627/25
Номер провадження 2-з/570/38/2025
04 листопада 2025 року м.Рівне
Суддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Волошина Іллі Васильовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Волошин Ілля Васильович звернувся за допомогою підсистеми "Електронний суд" в Рівненський районний суд Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Одночасно із позовною заявою, представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просит суд:
накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,0644 га, кадастровий номер 5624680700:02:006:1736, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в Рівненській області Рівненського району селі Біла Криниця та право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 ;
накласти арешт на житловий будинок з 1 адресою: АДРЕСА_1 та право власності на який заресстрований за ОСОБА_2 .
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач вчинила дії щодо відчуження спільного майна подружжя без згоди позивача, а саме автомобіля AUDI A5, 2014 року випуску, № кузова НОМЕР_1 та відповідно компенсацію 1/2 вартості вказаного автомобіля позивачк не передала. Крім того, відповідач без згоди позивача здійнила зняття його з реєстрації місця проживання у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 .Таким чином, представник позивача вважає, що такі дії відповідача свідчать про можливість повторного розпорядження спірним майном, що може у майбутньому перешкодити або ускладнити виконання рішення суду в разі задоволення позову. З метою запобігання можливому відчуженню спірного майна та забезпечення реального виконання майбутнього судового рішення виникла необхідність у вжитті заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
З урахуванням вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, долучені до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на наступне.
Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Статтею152 ЦПК України визначає порядок подання заяви про забезпечення позову, яким передбачено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Положеннями ч.1 ст.150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, до яких, зокрема, належить накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч.2 ст.150 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд зазначає, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір, при цьому врахувавши наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Долученими до заяви доказами підтверджується, що ОСОБА_1 зверувся до Рівненського районного суду Рівненської області з позовною заявою до в якому просить суд:
1. У порядку поділу майна, що є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0644 га, кадастровий номер 5624680700:02:006:1736, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована у с.Біла Криниця Рівненського району Рівненської області.
2. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1195 га, кадастровий номер 5624689500:06:040:0210, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в
АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
4. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 376 347,50 грн. (триста сімдесят шість тисяч триста сорок сім грн 50 коп.) гривень, як грошову компенсацію 1/2 вартості автомобіля AUDI A5, 2014 року випуску, № кузова НОМЕР_1 .
Ухвалою Рівненського районого суду Рівненської обсласті від 04.11.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову та позову, позовні вимоги обгрунтовані серед іншого тим, що вказане вище спірне набуте позивачем та відповідачем у період перебування у шлюбі. Титульним власником даного майна є відповідач.
Представник позивача, наголошує на тому, що відповідач має об'єктивну можливість розпорядитися спірним майном на власний розсуд, зокрема відчужити у буль-який спосіб, що може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду про поділ майна подружжя, в разі задоволення позову.
Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір з приводу вказаного нерухомого майна, і невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у випадку його постановлення на користь позивача, врахувавши співмірність із позовними вимогами, суд дійшов висновку про обгрунтованість заяви про забезпечення позову, а тому вважає, що така підлягає задоволенню.
В силу ч.1 ст.157 ЦПК України ухвалу суду про забезпечення позову слід вважати виконавчим документом.
Керуючись ст.ст. 149,150, 153, 157, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Волошина Іллі Васильовича про забезпечення позову - задоволити.
Накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,0644 га, кадастровий номер 5624680700:02:006:1736, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в Рівненській області Рівненського району селі Біла Криниця та право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 ;
Накласти арешт на житловий будинок з 1 адресою: АДРЕСА_1 та право власності на який заресстрований за ОСОБА_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
У відповідності до ч.2 ст. 157 ЦПК України, копію цієї ухвали направити учасникам справи та Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, майдан Просвіти, 2) для вжиття відповідних заходів.
Про результати виконання даної ухвали повідомити Рівненський районний суд Рівненської області.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Згідно ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа встановленим законом, а відтак суддя вказує:
стягувачем: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 );
боржником: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та строк пред'явлення її до виконання на підставі ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" становить 3 роки.
Суддя Гладишева Х.В.