Справа № 569/14227/25
(ЗАОЧНЕ)
03 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Балацької О.Р.,
з участю секретаря судового засідання Бугайчук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення завдатку,
І. Стислий виклад позицій сторін
В Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 , який діє через представника адвоката Білоконь О.В., про повернення завдатку, в якій просить стягнути з відповідачки 2000 дол. США, що еквівалентно 83 646,40 грн. (вісімдесят три тисячі шістсот сорок шість гривень сорок копійок) як завдаток за невиконане зобов'язання, у тій самій формі, в якій він надавався, та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 28.04.2025 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у письмовій формі був укладений Договір комісії, у якому відображався намір позивача придбати у власність квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов цього договору позивач сплатив відповідачці завдаток в загальній сумі 2000 дол. США, що еквівалентно 83 646,40 грн. (вісімдесят три тисячі шістсот сорок шість гривень сорок копійок).
Посилаючись на вимоги чинного законодавства, сторони у Договорі погодили, що зазначена сума грошових коштів буде вважатися авансом лише за умови повного виконання позивачем п. 1.3. Договору комісії, а саме відповідачка була зобов'язана після отримання всієї грошової суми зазначеної в п. 1.3. Договору протягом 30 днів укласти з власником майнових прав договір купівлі-продажу майнових прав на користь позивача. Однак відповідачка не виконала взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим утворився обов'язок повернення отриманих нею грошових коштів у розмірі сумі 2000 дол. США, що еквівалентно 83 646,40 грн. (вісімдесят три тисячі шістсот сорок шість гривень сорок копійок), які просить суд стягнути, а також витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень).
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2025 року справу передано судді Балацькій О.Р.
22.08.2025 р. до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла відповідь з Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради щодо місця зареєстрованого проживання відповідачки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08 вересня 2025 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
03.11.2025 року представник позивача адвокат Білоконь О.В. подала до суду клопотання про долучення доказів. Також позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Білоконь О.В. подали заяви, у яких просили здійснювати розгляд за їхньої відсутності, позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі, щодо заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відзиву із запереченнями на позовну заяву відповідачка не надавала.
Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.
Відтак суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.
За таких обставин у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, в порядку визначеному ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин
Суд встановив, що між сторонами виникли договірні правовідносини у зв'язку з укладенням договору комісії, що регулюються положеннями ЦК України.
28.04.2025 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у письмовій формі був укладений Договір комісії, у якому підтверджується передача завдатку позивачем з метою придбання у власність квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.5-6)
З витягу д Державного реєстру речових прав суд встановив, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у власності ОСОБА_3 , про що внесено відомості до Реєстру
Відповідно до умов договору позивач сплатив відповідачці завдаток в загальній сумі 2000 дол. США, що еквівалентно 83 646,40 грн. (вісімдесят три тисячі шістсот сорок шість гривень сорок копійок).
Посилаючись на вимоги чинного законодавства, сторони у Договорі погодили, що зазначена сума грошових коштів буде вважатися авансом лише за умови повного виконання позивачем п. 1.3. Договору комісії, а саме відповідачка була зобов'язана після отримання всієї грошової суми зазначеної в п. 1.3. Договору протягом 30 днів укласти з власником майнових прав договір купівлі-продажу майнових прав на користь позивача. Однак у зв'язку з невиконанням відповідачкою взятих на себе зобов'язань утворився обов'язок повернення отриманих нею грошових коштів у розмірі сумі 2000 дол. США, що еквівалентно 83 646,40 грн. (вісімдесят три тисячі шістсот сорок шість гривень сорок копійок).
В позовній заяві позивач стверджує, що сплата завдатку відбулася однією частиною: 28 квітня 2025 року - 2000 дол. США в приміщенні офісу агентства нерухомості «Президент», що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. академіка Грушевського, 2-А, офіс 216, де працює відповідачка. Однак в порушення договірних зобов'язань щодо укладення договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості, відповідачка запропонувала позивачу увійти в засновники юридичної особи на певний час, внести статутний капітал у розмірі вартості квартири, та в подальшому вийти із засновників юридичної особи і забрати свою частку майном (квартирою).
Позивач не погодився набути майно у запропонований відповідачкою спосіб, оскільки у договорі комісії було визначено, що набуття права власності на зазначену нерухомість повинна бути набутою шляхом укладання договору купівлі-продажу. У зв'язку із тим, що Договір купівлі-продажу на квартиру не був укладений, позивач звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про повернення отриманих нею грошових коштів у сумі 83 646,40 гри, що еквівалентно 2000 дол. США на дату подання цього позову, на що відповіді не отримав. Крім того, відповідачка перестала виходити на зв'язок і почала уникати виконання взятих на себе зобов'язань.
Тому у зв'язку з невиконанням відповідачкою взятих на себе зобов'язань утворився обов'язок повернення отриманих нею грошових коштів у розмірі сумі 2000 дол. США, що еквівалентно 83 646,40 грн. (вісімдесят три тисячі шістсот сорок шість гривень сорок копійок).
Також позивач здійснював заходи досудового врегулювання спору, а саме: 25.06.2025 р. на робочу адресу відповідачки (Агенство нерухомості "Президент") поштою рекомендованим направленням з повідомленням про вручення та описом вкладення було направлено адвокатський запит представника позивача адвоката Білоконь О.В. стосовно надання інформації щодо підстав та причин, з яких не було укладений договір купівлі-продажу, зазначеної у позові нерухомості. Однак, відповідачка у встановлені законодавством строки відповіді на адвокатський запит не надала.
Окрім цього, щодо факту заволодіння коштами відповідачкою позивач повідомив Головне управління Національної поліції в Рівненській області 13 травня 2025 року у якому просив притягнути відповідачку до кримінальної відповідальності. З талону-повідомлення єдиного обліку № 25918 вбачається, що заява позивача щодо можливого вчинення неправомірних дій фізичною особою ОСОБА_2 прийнята і зареєстрована від 14.05.2025 року.
ІV. Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд при прийнятті рішення
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що передбачено пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 546 ЦК завдаток визнається одним з традиційних видів забезпечення виконання зобов'язань. З цього випливає, що відмова ОСОБА_2 повернути позивачу завдаток призводить до порушення його майнових прав, а відповідно до ч.1, ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутись за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 570 ЦК завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних в боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Одним з правових наслідків є порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком, передбачені в ст. 571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
За змістом наведених норм ЦК України завдаток є доказом існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.
Як стверджується з матеріалів справи, 28.04.2025 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у письмовій формі був укладений Договір комісії, у якому відображався намір позивача придбати у власність квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов якого позивач сплатив відповідачці завдаток в загальній сумі 2000 дол. США, що еквівалентно 83 646,40 грн. (вісімдесят три тисячі шістсот сорок шість гривень сорок копійок).
При цьому, суд враховує, що сторони, посилаючись на вимоги чинного законодавства у Договорі погодили, що зазначена сума грошових коштів буде вважатися авансом лише за умови повного виконання позивачем п. 1.3. Договору комісії, а саме відповідачка була зобов'язана після отримання всієї грошової суми зазначеної в п. 1.3. Договору протягом 30 днів укласти з власником майнових прав договір купівлі-продажу майнових прав на користь позивача. Але у зв'язку невиконанням відповідачкою взятих на себе зобов'язань утворився обов'язок повернення отриманих нею грошових коштів у розмірі 2000 дол. США, що еквівалентно 83 646,40 грн. (вісімдесят три тисячі шістсот сорок шість гривень сорок копійок).
Згідно з положеннями статей 546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов'язання, яке випливає із договору, укладеного сторонами.
Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання ним зобов'язань та спростування суми заборгованості перед позивачем. Суд встановив, що 28.04.2025 р. був укладений Договір комісії, у якому відображався намір позивача придбати у власність квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка була зобов'язана після отримання всієї грошової суми зазначеної в п. 1.3. Договору протягом 30 днів укласти з власником майнових прав договір купівлі-продажу майнових прав на користь позивача. Але у зв'язку невиконанням відповідачкою взятих на себе зобов'язань утворився обов'язок повернення отриманих нею грошових коштів у розмірі 2000 дол. США, що еквівалентно 83 646,40 грн. (вісімдесят три тисячі шістсот сорок шість гривень сорок копійок).
Отже, суд вважає, що позовні вимоги підставні та з урахуванням умов Договору комісії у відповідачки утворився обов'язок повернення отриманих нею грошових коштів (а саме: завдатку) у розмірі 2000 дол. США, що еквівалентно 83 646,40 грн. (вісімдесят три тисячі шістсот сорок шість гривень сорок копійок), які вона має повернути позивачу.
Згідно зі статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд звільнив позивача від сплати судового збору як учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 15 жовтня 2015 року.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1 211 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Підчас подання позовної заяви представник позивача заявила попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи у розмірі 15 000 грн. 00 коп., які складаються з витрат на професійну правову допомогу. Фактичний розмір понесених позивачем витрат за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках розгляду справи № 569/14227/25 в суді першої інстанції становить 15 000 грн. 00 коп., що підтверджується актом наданих послкуг з професійної правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги б/н від 23.05.2025 р., скріншотом платіжного переказу коштів на карту від 02.11.2025 р.
Суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами. Оскільки позов підлягає задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача має бути стягнуто понесені ним судові витрати у розмірі 15 000 грн. на професійну правничу допомогу при перегляді судового рішення, за умови подання доказів обгрунтованості цих витрат.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.3, 16, 205, 207, 526, 546, 548, 570, 571, 626, 627, 628, 638, 639 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 89, 133, 141 ЦПК України суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення завдатку задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 83 646,40 грн. (вісімдесят три тисячі шістсот сорок шість гривень сорок копійок), що еквівалентно 2000 дол. США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2025 р.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складене та підписане 03.11.2025 р.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА