Справа № 562/1385/25
(повне)
"04" листопада 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., при секретарі Щербак В.В., за участю представника позивача Німченко А.Р., представника відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження в м.Здолбунів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 101492075 від 06 жовтня 2021 року в розмірі 58 200 грн. 00 коп., понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп., витрат на правову допомогу в сумі 16 000 грн. 00 коп.
Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 06.10.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_3 укладено договір № 101492075, за яким відповідачу було надано кредит у розмірі 8 000 грн. 00 коп. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1800.0 грн., які нараховуються за ставкою 1.5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Однак взяті на себе зобов'язання згідно договору ОСОБА_2 не виконала, грошові кошти не повернула, проценти за користування коштами не сплатила.
29.12.2021 було укладено договір №29-12/2021-45 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101492075.
10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101492075.
Загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 101492075 від 06.10.2021, становить 58 200 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 8 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 50 200 грн. 00 коп.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19 травня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
19.06.2025 до Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, відповідно до якого вона заперечує проти позову в повному обсязі, просить відмовити в задоволені позову, вказуючи на те, що в матеріалах справи відсутній договір № 101492075 від 06.10.2021, підписаний відповідачем за допомогою одноразового цифрового підпису. В справі наявна лише роздруківка договору, не підписана ні власноручним ні цифровим підписом, відповідно докази укладення кредитного договору відповідачем взагалі відсутні. Крім, того у матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, зокрема копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, тощо, на підтвердження перерахування на рахунок ОСОБА_2 грошових коштів. Зазначає, що відсотки за користування кредитними коштами, нараховані ТОВ «Коллект Центр» поза межами строку кредитування, а тому не підлягають стягненню та значно перевищують розмір заборгованості за тілом кредиту. Розмір витрат на правову допомогу вважає завищеним та не співмірним зі складністю справи.
У відповіді на відзив від 26.06.2025 представник позивача Ткаченко М.М. зазначила, що факт ідентифікації відповідача підтверджується довідкою про ідентифікацію. Згідно даної довідки на номер телефону відповідача було направлено одноразовий ідентифікатор, яким і було підписано договір. Крім того, відповідач не заперечує, що всі відомості, вказані в Заявці-Анкеті є коректними, зокрема: ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, телефон, реквізити банківської картки, тощо. Відповідач вказує лише на недоведеність факту перерахування їй кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. Зазначає, що сторонами погоджено строк користування кредитом, який продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Сторони договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Відсотки не є пенею, їх зменшення чинним законодавством не передбачено.
Представник позивача Німченко А.Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_1 просила відмовити в задоволені позову з підстав викладених у відзиві.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06 жовтня 2021 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит № 101492075.Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8000.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1800 грн., які нараховуються за ставкою 1,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Крім того, в анкеті заяві на кредит № 101492075 містяться ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, телефон, ОСОБА_2 . У Додатку №1 сторонами погоджено «Графік платежів» та орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка складає 11400,00 грн.
Таким чином, відповідач здійснила дії, спрямовані на укладення Договору позики шляхом введення коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного Договору.
Також в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.
З наданої суду довідки про ідентифікацію та довідки «LIQPAY» від 06.10.2021 вбачається, що ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за Договором № 101492075 виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 8000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
Належність банківської картки № НОМЕР_2 ОСОБА_2 та зарахування на вказану картку 06.10.2021 грошових коштів у розмірі 8 000 грн. підтверджується інформацією, наданої АТ КБ «Приватбанк», чим спростовуються пояснення представника відповідача про неотримання коштів ОСОБА_2 .
Суд відхиляє заперечення представника відповідача ОСОБА_1 щодонарахування процентів поза межами строку кредитування, оскільки п. 2.3 договору про споживчий кредит № 101492075 від 06.10.2021 передбачена пролонгація строку кредитування.
29.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №29/12-2021-45, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором № 101492075 щодо відповідача ОСОБА_2 . Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 29.12.2021, підтверджує факт переходу від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору факторингу.
Відповідно до Витягу реєстру боржників від 29.12.2021 до Договору факторингу, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за Договором № 101492075 в сумі 35400,00 грн., з яких: 8000 грн. - тіло кредиту, 27400 грн. - заборгованість за відсотками.
Крім того, 10.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01.
Відповідно до Витягу реєстру боржників від 10.03.2023 до Договору факторингу, ТОВ «Коллект-Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 58200 грн., з яких: 8000 грн. - сума боргу за тілом кредиту, 50200 грн. - заборгованість за відсотками.
Згідно розрахунку позивача станом на 09.04.2025 у ОСОБА_2 наявна заборгованість у розмірі 58200 грн., з яких: 8000 грн. - сума боргу за тілом кредиту, 50 200 грн. - заборгованість за відсотками.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Крім того, позивачем заявлена вимога на відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн., на підтвердження яких надані наступні докази: договір №02-09/2024-3 про надання правової допомоги від 02 вересня 2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №1 від 01.03.2025, витяг з Акту про надання юридичної допомоги №7 від 31.03.2025, тарифи на послуги ФОП ОСОБА_4 , у яких здійснено детальний опис робіт, виконаних для надання правничої допомоги.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 року у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 року у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755\9215\15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»заборгованість по кредитному договору№ 101492075 від 06.10.2021 на загальну суму 58 200 (п'ятдесят вісім тисяч двісті) грн. 00 коп., в тому числі заборгованість по тілу кредиту 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами 50 200(п'ятдесят тисяч двісті) грн. 00 коп., крім того витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн. 40 коп., а всього на загальну суму 65 622 (шістдесят п'ять тисяч шістсот двадцять два) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, Київ, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 05.11.2025 року.
Суддя: Ю.А. Ковалик