Справа № 559/2564/25
Провадження № 1-кп/559/245/2025
05 листопада 2025 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно матеріали кримінального провадження № 12025181040000305 від 05.06.2025 по обвинуваченню
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_5
ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, в період дії Указу Президента України від 15 квітня 2024 року № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», в нічну пору доби, у період часу з 11.04.2025 по 12.04.2025, перебуваючи поблизу земельної ділянки за адресою, вул. Польова, с. Липа, Дубенського району, Рівненської області, помітив механічну зернову сівалку червоного кольору, марки «СЗМ-4» з системами висіву дрібнонасінних культур, марки «МС-4» червоного кольору, що належить ТОВ «Агро-ВВВ», керуючись корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до зазначеної сівалки, де шляхом вільного доступу умисно, таємно, викрав чуже майно, а саме: частини механізму сівалки (дві системи висіву дрібнонасінних культур червоного кольору, марки «МС-4», без явних маркувань, вартістю 62 655,00 грн; два диски маркера для сівалки, без наявних на них маркувань, сіро-коричневого кольору, вартістю 2 566,66 грн; два трубоквадрати (кронштейни) червоного кольору, без явних маркувань на них вартістю 615,00 грн, а всього майна, що належать ТОВ «АгроВВВ» на загальну суму 65 836 грн 66 коп. Після чого, ОСОБА_3 виніс викрадене майно за територію земельної ділянки та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши змогу розпорядитись ним на власний розсуд, чим завдав ТОВ «АгроВВВ» матеріального збитку у розмірі 65 836 грн 66 коп.
Своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України.
У відповідності до норм ст.349 Кримінального процесуального кодексу України, з'ясувавши думку прокурора, обвинуваченого, потерпілого щодо тих доказів, які потрібно дослідити та порядку їх дослідження, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються, тому судовий розгляд обмежено допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням документів, що характеризують особу ОСОБА_3 та вирішення питання щодо речових доказів та судових витрат.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, пояснив, що дійсно вчинив крадіжку деталей до сівалки та покинув місце злочину. У вчиненому щиро розкаюється, просив пробачення у потерпілого. Усвідомив протиправність вчиненого, більше такого не повториться, належні висновки для себе зробив.
Представник потерпілого - ОСОБА_5 висловив думку що не бажає суворого покарання обвинуваченому.
Оцінюючи отримані в суді докази, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеним у ході судового розгляду винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України: у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.
Відповідно до положень ст.65 КК України, у кожному конкретному випадку суд має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є тяжким злочином. Також дані про особу винного, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило, раніше не судимий.
Пом'якшуючою покарання обставиною, згідно ст.66 КК України- є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, у кримінальному проваджені не встановлено.
З огляду на викладене, враховуючи обставини, характер, тяжкість та суспільну небезпеку, спосіб вчинення злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання за частиною 4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.4 ст. 185 КК України.
При визначенні можливості звільнення від покарання з випробуванням, на підставі встановленої сукупності обставин, даних, які характеризують обвинуваченого, який є особою пенсійного віку, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку, про можливість звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк, передбачений ст.75 КК України та встановленням відповідних обов'язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки на думку суду, призначення такого покарання матиме належний виховний вплив на обвинуваченого та буде сприяти його виправленню.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи у розмірі 5794 грн.10 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого у повному обсязі.
Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України. Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався і підстав для його застосування суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373,615 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.
Відповідно ч.1,3 ст.76 КК України на час іспитового строку покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.
Скасувати арешт на майно, згідно ухвали слідчої судді від 09.06.2025.
Речові докази у справі: два диски маркера для сівалки, без наявних на них маркувань, сіро-коричневого кольору, дві трубоквадрати (кранштейни) червоного кольору, без явних маркувань, дві системи дрібнонасінних культур червоного кольору, без явних маркувань- повернути у розпорядження ТОВ «Агро-ВВВ», в особі представника потерпілого ОСОБА_5 .
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 у дохід держави документально підтверджені витрати на проведення судової експертизи у розмірі 5794 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто чотири) гривні 10 копійок.
На вирок суду може бути подано апеляцію до Рівненського апеляційного суду протягом 30 діб з дня оголошення вироку через Дубенський міськрайонний суд.
Суддя: ОСОБА_1