Справа № 550/1280/25
Провадження № 3/550/506/25
04 листопада 2025 року селище Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І., розглянувши справу, яка надійшла від Головного управління ДПС у Полтавській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався
ОСОБА_1 , являючись керівником ТОВ «Сторожове», несвоєчасно подав платіжне доручення до установи банку на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ІІ квартал 2025 року по терміну сплати 29.07.2025 року (сплачено 31.07.2025 року), чим порушено пп. 266.7.5, п. 266.7, ст. 266 Податкового кодексу України, відповідальність за що передбачена частиною 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, заяв та клопотань від останнього до суду не надійшло.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За наведених обставин суддя вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до диспозиції ч.1ст. 163-2 КУпАП України адміністративним правопорушенням є неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у неподанні або несвоєчасному поданні посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Суб'єктом цього правопорушення є керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема, головні бухгалтери.
Зі суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП характеризується наявністю вини, як у формі умислу так і у формі необережності, однак у будь-якому випадку особа має або ж свідомо допускати настання шкідливих наслідків або ж легковажно розраховувати на їх відвернення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених суддею доказів, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення № 10754/16-31-04-04-12 від 09.09.2025, копією акта камеральної перевірки №12133/16-31-04-04-11/31395721 від 21.08.2025, повідомленням про виклик до контролюючого органу, акт про не явку посадових осіб.
Таким чином, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, є доведеною повністю.
Крім того, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Суд вказує, що триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.
Відповідно пп. 266.7.5, п. 266.7, ст. 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
З аналізу викладених норм чинного законодавства випливає, що обов'язок з обчислення суми податку та дотримання строків подання відповідної податкової декларації та сплати податку покладений саме на платника податку - юридичну особу.
ДПС України ГУ ДПС у Полтавській області, як контролюючий орган, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI ( зі змінами та доповненнями), у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ кодексу, проводить камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по коду бюджетної класифікації 18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості».
Отже, правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП є триваючим, оскільки його виявлення пов'язане з проведенням відповідної перевірки контролюючим органом і саме за результатами проведення перевірки уповноваженим на те органом, встановлюється факт вчинення правопорушення та особа, яка його вчинила.
Згідно наявних в справі матеріалів, за результатами камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів зборів за І-ІІ квартал 2025 року, оформленої актом ДПС України ГУ ДПС у Полтавській області від 21.08.2025, було встановлено несвоєчасну сплату ТОВ «Сторожове» узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ІІ квартал 2025 року по терміну сплати 29.07.2025 року (сплачено 31.07.2025 року), із затримкою 2 календарних дні.
Отже, факт триваючого правопорушення було виявлено під час здійсненої працівниками податкової служби перевірки 21.08.2025.
09.09.2025 головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі сільського господарства управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Полтавській області, було виявлено несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ІІ квартал 2025 року по терміну сплати 29.07.2025 року (сплачено 31.07.2025 року), тобто порушення пп. 266.7.5, п. 266.7, ст. 266 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим стосовно посадової особи ОСОБА_1 - керівника ТОВ «Сторожове»- складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП.
Суд зазначає, що процес виявлення адміністративного правопорушення є триваючим і вимагає встановлення уповноваженими суб'єктами ряду обставин його вчинення, зокрема, встановлення уповноваженої посадової особи (керівника) юридичної особи, якою вчинено правопорушення, повідомлення посадової особи про виявлене правопорушення, як обов'язкової частини складу правопорушення (а саме - встановлення суб'єкту правопорушення), передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.
В даному випадку, момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення та відповідно підставою для притягнення особи до відповідальності.
Факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення.
У законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення, тоді як судова практика послідовно пов'язує цей момент з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17).
Згідно роз'яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.04.2021 №1089/0/2-21 виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об'єктивних та суб'єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов'язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена у складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень, тощо). Висновок про те, що виявлене правопорушення, як сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, датою виявлення вчиненого правопорушення слід вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто 09.09.2025, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, а отже строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 4 ст. 38 КУпАП, не закінчились.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП обираючи вид стягнення правопорушникові, враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, і вважаю, що на правопорушницю необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, яке є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. ст. 36, 40-1, 163-2,283,284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винниму вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85грн) на р/р № UA138999980313060106000016704, одержувач: ГУК у Полт.обл./тг смт Чутове/21081100, КЗПО: 37959255, банк: Казначейство України (ЕАП).
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 170 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в особі Державної судової адміністрації України розмірі 605,60 грн (UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. І. Михайлюк