01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Григораш В.О. Суддя-доповідач: Епель О.В.
03 листопада 2025 року Справа № 640/4341/19
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
за участі секретаря Бродацької І.А.,
представника Позивача Григоренко О.В.,
представника Відповідача Кульчинсько І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Хауз"
до Головного управління ДПС України у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення,
Історія справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Хауз" (далі - Позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України у м. Києві (далі - Відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0540371212 від 21.08.2018.
В обґрунтування позовних вимог Товариство посилалося на допущення ним описки під час заповнення декларацій за 2015, 2016, 2017 роки, які подано 29.12.2017. При цьому, відзначало, що зобов'язання перед бюджетом було сплачено ним ще до подачі декларацій з податку за землю з юридичних осіб та уточнюючих декларацій,
Окрім того, Позивач стверджував, що спірне рішення містить помилки та неточності в частині кількості календарних днів затримки.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року адміністративний позов було задоволено повністю.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем помилково внесено одночасно у податкових декларація за 2015, 2016 та 2017 роки наведені вище суми податкових зобов'язань, що призвело до "задвоєння" сум такого зобов'язання.
При цьому, суд зазначив, що "задвоєння" суми податкового зобов'язання у поданих податкових деклараціях за 2015, 2016 та 2017 роки не може свідчити про несвоєчасну сплату Позивачем узгодженого грошового зобов'язання по земельному податку. Більш того, позивачем відразу після виявленої помилки у податкових деклараціях за 2015, 2016 та 2017 роки, 05.01.2018 вчинено дії щодо їх усунення, шляхом подання уточнюючих розрахунків, що вкотре свідчить про добросовісність платника податку щодо виконання ним своїх податкових зобов'язань.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог Апелянт посилається на відомості з інтегрованої картки платника за 2017 рік, та зазначає, що ТОВ «Роял-Хауз» несвоєчасно сплачувались грошові зобов?язання визначені в уточнюючому розрахунку земельного податку від 29.12.2017.
Також контролюючий орган посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 19.06.2024 у справі № 826/6809/18.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2025 та від 30.09.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на необґрунтованість доводі Апелянта та нерелевантність правових висновків Верховного Суду, на які посилається контролюючий орган.
У судовому засіданні представник Апелянта підтримав апеляційну скаргу в межах доводів та вимог, викладених у скарзі. Повідомила, що Позивачем було усунуто помилку несвоєчасно, що призвело до виникнення заборгованості. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі з огляду на допущення Позивачем порушення вимог податкового законодавства.
У судовому засіданні представниця Позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, підтримала власні аргументи та доводи, викладені письмово у відзиві на апеляційну скаргу. Просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Хауз" зареєстроване 02.09.2020, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис 1000701070012053051 про включення відомостей про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 39105343. З 20.02.2014 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві. Основним видом економічної діяльності згідно КВЕД 68.20 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
20.02.2015 ТОВ "Роял-Хауз" подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік.
22.02.2016 ТОВ "Роял-Хауз" подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік від 19.02.2016, що підтверджується квитанцією від 22.02.2016 №2. Дослідженням вказаної декларації встановлено, що позивачем здійснено розрахунок суми земельного податку за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень2016 року на суму 33566,70 грн.
Відповідно до повідомлення вих. №3 від 20.04.2016 надісланого на адресу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, ТОВ "Роял-Хауз" повідомлено про перехід на спрощену систему оподаткування з 01.04.2016, тому також повідомлено про подання уточненої податкової декларації з плати за землю на 2016 рік.
У зв'язку із переходом на спрощену систему оподаткування, 20.04.2016 ТОВ "Роял-Хауз" подано уточнюючу податкову декларацію із розрахунком суми земельного податку лише за січень, лютий та березень 2016 року на суму 8391,69 грн.
Згідно повідомлення №1 від 19.10.2017 надісланого на адресу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, ТОВ "Роял-Хауз" повідомлено про перехід зі спрощеної системи оподаткування 5% на загальну систему оподаткування з 01.10.2017, тому з 01.10.2017 стає платником податку на землю на загальних підставах.
У зв'язку із переходом на загальну систему оподаткування, 19.10.2017 ТОВ "Роял-Хауз" подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, звітну податкову декларацію за 2017 рік із розрахунком суми земельного податку за жовтень, листопад та грудень 2017 року на суму 147255,29 грн.
Згідно платіжних доручень №278 від 30.11.2017 та №287 від 22.12.2017 товариство сплатило земельний податок за жовтень, листопад 2017 року в сумі 98170,20 грн.
29.12.2017 ТОВ "Роял-Хауз" до податкового органу подано уточнюючі декларації із розрахунком суми земельного податку за період перебування на прощеній системі оподаткування, а саме за період з 01.04.2016 по 30.09.2017.
Поряд з цим судом встановлено, що згідно платіжного доручення №1 від 28.12.2017 товариством сплачено земельний податок за 2014-2017 роки на суму 1528554,19 грн. Вказане також підтверджуються відомостями із інтегрованої картки платника податків із яких вбачається, що позивачем 28.12.2017 було самостійно розраховано та в повному обсязі сплачено земельний податок в сумі 1528554,19 грн.
Крім того, судом встановлено, що 05.12.2018 ТОВ "Роял-Хауз" подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючі декларації за 2015, 2016 та 2017 роки.
Згідно уточнюючої декларації за 2015 рік від 05.12.2018 ТОВ "Роял-Хауз" здійснено розрахунок суми податкового зобов'язання за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень на суму 376816,26 грн.
Разом з цим, у графі 5-12 "Нараховано до збільшення податкового зобов'язання на 20_ рік на періоди, за якими не настав термін сплати (позитивне значення) (р. 3-р.4)" визначено суму у розмірі 348841,18 грн, а у графі 7-12 "Розмір заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати" також визначено суму у розмірі 348841,18 грн. У графі 9-12 "сума штрафу" зазначено 10465,25 грн.
Згідно уточнюючої декларації за 2016 рік від 05.12.2018 ТОВ "Роял-Хауз" здійснено розрахунок суми податкового зобов'язання за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень на суму 555679,93 грн.
Разом з цим, у графі 5-12 "Нараховано до збільшення податкового зобов'язання на 20_ рік на періоди, за якими не настав термін сплати (позитивне значення) (р. 3-р.4)" визначено суму у розмірі 547288,24 грн, а у графі 7-12 "Розмір заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати" також визначено суму у розмірі 547288,24 грн. У графі 9-12 "сума штрафу" зазначено 16418,64 грн.
Згідно уточнюючої декларації за 2017 рік від 05.12.2018 ТОВ "Роял-Хауз" здійснено розрахунок суми податкового зобов'язання за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень на суму 589020,51 грн.
Разом з цим, у графі 5-12 "Нараховано до збільшення податкового зобов'язання на 20_ рік на періоди, за якими не настав термін сплати (позитивне значення) (р. 3-р.4)" визначено суму у розмірі 441765,36 грн, а у графі 7-12 "Розмір заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати" також визначено суму у розмірі 441765,36 грн. У графі 9-12 "сума штрафу" зазначено 13252,95 грн.
Вказане призвело до "задвоєння" сум податкового зобов'язання в уточнюючих деклараціях за 2015, 2016 та 2017 роки.
05.01.2018 ТОВ "Роял-Хауз" подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючі податкові декларації за 2015, 2016 та 2017 роки, в яких у графі 6-14 нараховано зменшення податкового зобов'язання (позитивне значення (р. 4- р.3) за 2015 рік у сумі 348841,18 грн, за 2016 рік у сумі 547288,24 грн, за 2017 рік у сумі 441765,36 грн.
04.07.2018 посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ "Роял-Хауз" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов'язання) по земельному податку.
За результатами камеральної перевірки складено відповідний акт від 04.07.2018 №4885/26-15-12-12-12/39105343, в якому зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял-Хауз" несвоєчасну сплату самостійно визначених податкових зобов'язань з плати за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги п. 287 ст. 287 ПК України.
На підставі висновків камеральної перевірки, 21.08.2018 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0540371212, яким за затримку на 777777777777777777777776 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 1110519,1 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 111501,91 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення №0540371212 від 21.08.2018 протиправним, Позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1. статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Так, згідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідальність за порушення правил сплати грошового зобов'язання протягом граничних строків передбачена ст.126 Кодексу.
Статтею 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.
Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За приписами пункту 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 ПК України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.
Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 ПК України).
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 ПК України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пп.286.2, 286.3 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Згідно пункту 287.1. статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 287.3. статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Положеннями статті 111 ПК України встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачено такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Відповідно до статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідальність за порушення правил сплати грошового зобов'язання протягом граничних строків передбачена ст.126 ПК України.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу..
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване рішення суду з урахуванням доводів учасників справи, колегія суддів зазначає, що приписи ПК України не передбачають обмежень щодо виправлення платником податків самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації у будь-якому рядку такої декларації.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та не оспорюється контролюючим органом, ТОВ «Роял-хаус» під час подання уточнюючих декларацій за 2015, 2016 та 2017 роки помилково внесено суми податкових зобов'язань у розмірі 348841,18 грн, 547288,24 грн та 441765,36 грн у графи 5-12 та 7-12, в той час як правильно було б вказати дані суми лише у графі 7-12, що призвело до "задвоєння" сум податкового зобов'язання в уточнюючих деклараціях за 2015, 2016 та 2017 роки. Разом з тим, така помилка була виправлена Позивачем 05.01.2018, шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за 2015, 2016 та 2017 роки, зокрема: нараховано зменшення податкового зобов'язання (позитивне значення (р. 4- р.3) за 2015 рік у сумі 348841,18 грн, за 2016 рік у сумі 547288,24 грн, за 2017 рік у сумі 441765,36 грн.
При цьому, колегія суддів відзначає, що зобов'язання зі сплати земельного податку ТОВ «Роял-хаус» виконані вчасно (28.12.2017), а помилкове "задвоєння" суми податкового зобов'язання, вказаної в уточнених податкових деклараціях за 2015, 2016 та 2017 роки не призвело до будь-якого фактичного ненадходження податку до бюджету, та відповідно, не завдало жодних збитків бюджету.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що штрафні санкції згідно ст. 126 ПК України застосовуються у разі несплати узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених ПК України. Водночас, як правильно зазначив суд першої інстанції, "задвоєння" суми податкового зобов'язання у поданих податкових деклараціях за 2015, 2016 та 2017 роки не може свідчити про несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання по земельному податку.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування до Позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань із земельного податку, яка виникла внаслідок допущення ним помилки під час заповнення в уточнюючих податкових декларацій та яка не містять ознак бездіяльності платника податків щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Посилання Апелянта на відомості з інтегрованої картки платника за 2017 рік колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції у цій справі.
Доводи контролюючого органу про необхідність врахування правових висновків Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 19.06.2024 у справі №826/6809/18 є помилковими, оскільки вони не є релевантними у справі № 640/10038/21.
Аналізуючи всі доводи апелянта, судова колегія також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду і апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, а тому судова колегія враховує рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1 у цій справі.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.
Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 05.11.2025.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев