Єдиний унікальний номер: 378/1571/25
Провадження № 3/378/500/25
05.11.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №1, ВП №2, Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП не притягувався, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 857764 від 21.10.2025 ОСОБА_1 , 11.10.2025, близько 12 години 00 хвилин, в АДРЕСА_2 , вчинила стосовно своєї свекрухи ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме, обзивала нецензурними словами, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а. с. 1).
В судове засідання ОСОБА_1 не прибула.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що її невістка ОСОБА_1 11.10.2025 в приміщенні магазину будівельних матеріалів в АДРЕСА_2 виражалась в її адресу нецензурними словами, схопивши її за волосся, била головою об одвірок, вирвала волосся з лівої скроні, чим завдала фізичного болю. До вказаного часу волосся у вказаній частині голови не відросло.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_2 , суд приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно положень ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.
За протоколом серії ВАД № 857784 від 21.10.2025 ОСОБА_1 , 11.10.2025, близько 12 години 00 хвилин, в АДРЕСА_2 , вчинила стосовно своєї свекрухи ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме, обзивала нецензурними словами.
Згідно пояснень потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, її невістка ОСОБА_1 11.10.2025 в приміщенні магазину будівельних матеріалів в АДРЕСА_2 виражалась в її адресу нецензурними словами, схопивши її за волосся, била головою об одвірок, вирвала волосся з лівої скроні, чим завдала фізичного болю.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
За приписами до ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Також, згідно п. 11 ч. 2 ст. 3 вказаного Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Таким чином, згідно диспозиції вказаної статті, відповідальність настає за вчинення насильства фізичного характеру, що не спричинило тілесних ушкоджень. Наявність у потерпілої тілесних ушкоджень виключає відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В той же час, згідно досліджених судом обставин, вбачається, що потерпіла вказує про нанесення їй тілесних ушкоджень внаслідок здійснення фізичного насильства ОСОБА_1 , зазначаючи, що остання била її голою об одвірок та вирвала волосся.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що її невістка ОСОБА_1 11.10.2025 в приміщенні магазину будівельних матеріалів в АДРЕСА_2 виражалась в її адресу нецензурними словами била головою об одвірок, вирвала волосся з лівої скроні чим завдала фізичного болю. До вказаного часу волосся у вказаній частині голови не відросло.
На момент розгляду справи, відомостей щодо внесення вказаного факту до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початок досудового розслідування, до суду не надано.
Отже, рішення за фактом наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення органом досудового розслідування в порядку Кримінального процесуального кодексу України не приймалося.
При цьому, матеріали справи не містять відомостей, які б підтверджували, чи спростовували наявність у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень відповідного ступеня тяжкості.
Таким чином, нанесення тілесних ушкоджень, про які йдеться в матеріалах справи, може свідчити про ознаки складу кримінального правопорушення.
При цьому суд позбавлений можливості відокремити та встановити дії, якими було спричинено тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_2 від тих дій, які інкримінуються ОСОБА_1 за вищевказаним протоколом.
Оскільки, згідно встановлених у судовому засіданні обставин, та досліджених матеріалів, мав місце факт спричинення потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень (вирвано волосся з лівої скроні голови), ступінь тяжкості яких не встановлений та який, відповідно, вимагає проведення досудового розслідування, - суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 можуть вбачатися ознаки кримінального правопорушення, в залежності від ступеня тяжкості спричинених тілесних ушкоджень та від доведеності вини останнього.
Суд звертає увагу, що за заподіяння тілесних ушкоджень, в залежності від ступеня їх тяжкості передбачено кримінальну відповідальність ст. 122-125 КК України.
Частиною 1 статті 126 КК України передбачена кримінальна відповідальність за умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Також, частиною 1 статті 125 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вказує на те, що адміністративна відповідальність за домашнє насильство у формі фізичного насильства настає лише у разі, якщо таке насильство не спричинило тілесних ушкоджень потерпілій особі. Однак, матеріали справи та обставини, які були встановлені в судовому засіданні суду, містять відомості про вчинення діянь, які мали наслідком спричинення тілесних ушкоджень, тяжкість яких не встановлена.
Встановлені судом обставини, вказують на можливу наявність в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, що підлягає подальшій перевірці в ході досудового розслідування.
Питання щодо можливої кримінальної відповідальності вирішується відповідно до вимог ст. 214 КПК України, згідно якої дізнавач, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Згідно ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. За частиною 2 вказаної статті постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, матеріали про притягнення ОСОБА_1 слід передати прокурору, як такі, що містять ознаки кримінального правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вищевказаним протоколом слід закрити на підставі ст. 284 КУпАП.
Керуючись ст. 253, 284 КУпАП, суд
Матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1ст. 173-2 КУпАП передати начальнику Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, як такі, що містять ознаки кримінального правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за протоколом серії ВАД № 857764 від 21.10.2025 на підставі ст. 284 КУпАП закрити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н. М. Марущак