Рішення від 31.10.2025 по справі 935/1283/25

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1283/25

Провадження № 2/935/403/25

РІШЕННЯ

Іменем України

31 жовтня 2025 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Василенка Р.О., зі секретарем - Кумечко С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «КЕШ ТУ ГОУ» звернувся до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 136738 від 16.07.2020 року в сумі 10400 грн., а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та судові витрати на професійну правову правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 16.07.2020 року між ТОВ "ЗАЙМЕР" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту, який підписаний позичальником електронним підписом. Відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 2 000 гривень, строком на 30 днів, за стандартною відсотковою ставкою 2 % за кожен день користування.

Позивач вказує, що первісний кредитор ТОВ "ЗАЙМЕР" свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору у день його укладання, шляхом зарахування на його банківську карту № НОМЕР_1 .

28.10.2021 року між ТОВ "ЗАЙМЕР" та позивачем ТОВ «КЕШ ТУ ГОУ», укладено договір факторингу №01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників зокрема за кредитним договором № 136738 від 16.07.2020.

Зазначає, що відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 10400 грн., яка складається з: 2000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 8400 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Оскільки на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов'язань ухиляється, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, направив до суд заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, шляхом розіщення оголошення на офіційному вебсайті суду. Відзиву, будь-яких заяв чи клопотань станом на дату розгляду справи на адресу суду не надходило.

Суд, дослідив надані докази на засадах змагальності, в межах позовних вимог та дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16 липня 2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту № 136738, в електронній формі шляхом його підписання 16.07.2020 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL8075.

Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 2 000 грн., строком на 30 днів, тобто до 14.08.2020 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом з фіксованою відсотковою ставкою 2,0 % в день. (п. 1.1, 1.2, 1,3. Договору) .

Відповідно до змісту п. 1.4 договору, кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Відповідно до довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 09.04.2025 року слідує, що 16.07.2020 року о 18:38 год. грошові кошти у сумі 2 000 грн. перераховано на платіжну карту Райфайзен банк аваль № НОМЕР_2 , номер транзакції 29491-38864-06198.

Відповідно до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 року та витягу з реєстру боржників до вказаного договору ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило позивачу ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 136738 від 16.07.2020 року.

Як вбачається з наданої ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» виписки з особового рахунку розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 136738 від 16.07.2020 року становить 10400 грн., з яких заборгованість за кредитом 2 000 грн., заборгованість за процентами 8400 грн.

За правилом частини першоїстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно достатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію'визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положеннястатті 11 Закону України «Про електронну комерцію'передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.1 та ч.2ст.207 ЦК України, правочин вважаєтьсятаким,що вчиненийу письмовійформі,якщо йогозміст зафіксованийв одномуабо кількохдокументах (утому числіелектронних), у листах,телеграмах,якими обмінялисясторони,або надсилалисяними доінформаційно-телекомунікаційної системи, що використовуєтьсясторонами. У разіякщо змістправочину зафіксованийу кількохдокументах,зміст такогоправочину такожможе бутизафіксовано шляхомпосилання водному зцих документівна іншідокументи,якщо іншене передбаченозаконом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно дост. 639 ЦК України,якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. ст.525,526 ЦК Українипередбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правиламист. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зіст. 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 623 ЦК Україниборжник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

За положеннями ч. 1ст. 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Частиною 1статті 1048 ЦК Українипередбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідност. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зістаттею 512 ЦК Україникредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За правиламист. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1ст. 77 ЦПК Українивизначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з вимогами ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що 16.07.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту № 136738, у формі електронного документу з використанням одноразового електронного підпису. На підставі укладеного договору відповідачем отримані кредитні кошти у розмірі 2 000 грн. шляхом їх перерахунку на банківський рахунок.

Так, на підтвердження здійснення переказу коштів відповідачу у розмірі 2000 грн., позивач надав довідку про перерахування суми кредиту за допомогою платіжних систем ТОВ «Платежі онлайн».

Тобто первісний кредитор ТОВ «ЗАЙМЕР», свої зобов'язання за кредитним договором від 16.07.2020 року виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на банківську картку, у розмірі та відповідно до визначених умов договору.

Однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень, власного розрахунку або доказів повернення наданих кредитних коштів. Не надано будь-яких інших належних та допустимих доказів щодо безпідставності вимог позивача, та не отримання грошових коштів на вказану банківську карту.

Разом зі тим, припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018року у справі № 202/4494/16-ц).

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача в частині нарахування відсотків за користування кредитними коштами, які становлять 8400 грн.

Так, відповідно до п.1.2. кредитного договору слідує, що строк кредитування відповідача ОСОБА_1 становить 30 днів, відсоткова ставка фіксована 2,0 % за добу.

За таких обставин стягненню з відповідача підлягають відсотки нараховані в межах погодженого 30-денного строку кредитування в сумі 1200 грн. (2000 грн. х 2,0 % х 30 днів).

Інша частина відсотків нарахована позивачем поза межами строку кредитування. При цьому позивачем не надано суду детального розрахунку нарахованої суми відсотків, період її нарахування, а вказана лише загальна сума, тому у решті розміру відсотків слід відмовити у зв'язку необґрунтованістю.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, спростування розміру заборгованості відповідачем не надано. Відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеного договору не виконує, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованості у розмірі 3200 грн., з яких заборгованість за кредитом 2000 грн., заборгованість за процентами 1200 грн., у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, в тому числі й щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 1статті 133 ЦПК Українивизначено перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

До матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 року укладений між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем. Також надано акт про отримання правової допомоги від 24.06.2025 року, з якої вбачається, що вартість послуг становить 10 500 грн. Надано платіжну інструкцію №3 9429 про здійснення оплати ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» на рахунок ОСОБА_2 у розмірі 10 500 грн. в якості оплати за правничу допомогу.

В той же час в даному випадку суд враховує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та його розміру.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене та те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи критерій реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності та кількість необхідних процесуальних дій сторони у цій справі, тому суд дійшов до висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.

Також відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено частково, тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 745,35 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене вище на підставі ст.ст.512,526,1049,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265-268,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», ЄДРПОУ: 42228158 заборгованість кредитним договором № 136738 від 16.07.2020 року у розмірі 3200 грн., а також 745,35 грн., судового збору та 3000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті розміру вимог стягнення відсотків та витрат на професійну правничу допомогу -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», ЄДРПОУ: 42228158, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок, 82, офіс, 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО

Попередній документ
131554727
Наступний документ
131554729
Інформація про рішення:
№ рішення: 131554728
№ справи: 935/1283/25
Дата рішення: 31.10.2025
Дата публікації: 07.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Коростишівський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (11.09.2025)
Дата надходження: 28.05.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
31.10.2025 10:30 Коростишівський районний суд Житомирської області