Справа № 296/11536/25
1-кс/296/5092/25
Іменем України
04 листопада 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
представника власника майна ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна
До Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна накладеного ухвалою суду від 16.04.2025.
Клопотання обґрунтовано тим, що СУГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025060000000005 від 06.01.2025. Ухвалою слідчого судді від 16.08.2025 накладено арешт на майно належне ОСОБА_5 , зокрема: 5700 доларів США; два закордонних паспорти на ім'я ОСОБА_5 ; блокнот з чорновими записами; ноутбук марки «MSI» № ХU120188-144005A.
Власник майна зазначає, що у даному кримінальному провадженні йому не було повідомлено про підозру, він не був допитаний в якості свідка та не має жодного процесуального статусу. Вилучені кошти є його особистим майном, оскільки займається ремонтними роботами.
Представник власника майна в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.
Слідчий в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, вказав, що досудове розслідування триває та не встановлені усі обставини вчинення злочину.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали слідчим суддею встановлено наступне.
Згідно статті 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.
Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Положеннями ч.3 ст.41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 16.04.2025 року у справі № 296/8330/25, задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні та накладено арешт на майно, а саме на 5700 доларів США; два закордонних паспорти на ім'я ОСОБА_5 ; блокнот з чорновими записами; ноутбук марки «MSI» № ХU120188-144005A.
Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що розслідування кримінального провадження здійснюється з січня місяця 2025 року. Відповідно до протоколу допиту свідка від 20.10.2025 ОСОБА_5 було допитано в якості свідка, який пояснив, що грошові кошти належать йому особисто. Він працює у місті Ужгород та інших містах України на посаді муляра. Кошти відкладались з 2019 року по день обшуку. Крім цього частина коштів відкладена із заробітної плати дружини, яка працює зубним гігієністом.
Слідчим не надано доказів, що з арештованим майном не було проведено усіх необхідних слідчих дій, також не доведено, що вилучене майно має будь- який стосунок до вчиненого кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.170-175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді від 16.04.2025 у справі № 296/3830/25, а саме: 5700 доларів США; два закордонних паспорти на ім'я ОСОБА_5 ; блокнот з чорновими записами; ноутбук марки «MSI» № ХU120188-144005A.
Копію цієї ухвали про скасування арешту майна після оголошення ухвали негайно вручити слідчому, прокурору, власнику майна присутнім у судовому засіданні під час оголошення цієї ухвали, а у разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення цієї ухвали - надіслати її копію таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Слідчий, прокурор у кримінальному провадженні після отримання копії ухвали про скасування арешту повинні негайно вжити заходів щодо виконання цієї ухвали та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1