Справа №295/9452/25
Категорія 38
2/295/3534/25
04.11.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.
з участю секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №514737-КС-001 про надання кредиту від 01.11.2024 в розмірі 30 510 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 9 000 грн., суми прострочених платежів по процентах в розмірі 15 210 грн., суми заборгованості по штрафам в розмірі 4 500 грн., суми прострочених платежів за комісією в розмірі 1 800 грн., а також стягнути судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.11.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений договір №514737-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, який визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідача. Натомість ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти, умови кредитного договору в повному обсязі не виконує, у зв'язку із чим станом на 22.06.2025 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 30 510 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 25.07.2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направляв.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе, за згодою представника позивача, провести заочний розгляд справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 01.11.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №514737-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" (а.с. 17-26).
Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 9 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
У розділі 2 договору сторони узгодили такі умови: Строк, на який надано кредит, становить 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Комісія за видачу кредиту складає 1 800 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 9 000,00 грн. Строк дії договору: до 18.04.2025. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 22 051,92 грн. Орієнтована реальна річна процентна ставка: 6 697,36%.
Сторони в п. 4.2.2 кредитного договору узгодили «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.
Окрім цього, сторони у пункті 4.1 кредитного договору №514737-КС-001 від 01.11.2024 року передбачили, що надання позичальнику кредиту здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений у розділі 12 договору, а саме НОМЕР_1 .
Договір підписаний, зокрема, з боку відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6804.
До позовної заяви долучено візуальну форму послідовності дій ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту №514737-КС-001 від 01.11.2024 року (а.с. 50).
Із наявних у матеріалах справи листа АТ КБ «Приватбанк» від 14.08.2025 та виписки по рахунку № НОМЕР_2 за період 01.11.2024 - 18.04.2025 убачається, що на ім'я « ОСОБА_1 » в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ) та на вказаний рахунок 01.11.2024 надійшли кошти в сумі 9 000 грн. (а.с. 87-89).
Згідно з доданим ТОВ «Бізнес Позика» до позовної заяви розрахунком розмір заборгованості ОСОБА_1 за наданим кредитом станом на 03.07.2025 року становить 30 510 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 9 000 грн., суми прострочених платежів по процентах в розмірі 15 210 грн., суми заборгованості по штрафам в розмірі 4 500 грн., суми прострочених платежів за комісією в розмірі 1 800 грн. (а.с. 13).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В частинах першій, другій статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8, 12 ст. 11 даного Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону № 675-VIII визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про те, що ОСОБА_1 не виконав у повному обсязі передбачених кредитним договором для нього обов'язків по поверненню одержаних в якості кредиту грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом, що у свою чергу відповідно до закону та умов договору порушило права ТОВ «Бізнес Позика». Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом та процентами у загальному розмірі 24 210 грн.
Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за комісією в розмірі 1 800 грн., оскільки така вимога не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та досліджених доказах по справі.
Керуючись положеннями ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22), в якій суд касаційної інстанції зауважив, що оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв'язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником).
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією за договором, укладеним із ТОВ «Бізнес Позика», належить відмовити, оскільки за умовами кредитного договору така комісія встановлювалась позикодавцем саме за надання кредиту як фінансового інструменту (п. 2.5 кредитного договору).
Також суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» штрафу в розмірі 4 500 грн., оскільки така вимога не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
У статті 611 ЦК України наведені правові наслідки порушення зобов'язання, одним з яких є сплата неустойки.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 4 500 грн. необхідно відмовити із наведених підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 922,20 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене та керуючись 3, 6, 207, 509, 526, 530, 626-628, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №514737-КС-001 про надання кредиту від 01.11.2024 року в сумі 24 210 грн.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суму сплаченого судового збору у розмірі 1 922,20 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки 26, офіс 411; код ЄДРПОУ: 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя