05 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/29659/24
(суддя Царікова О.В., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі №160/29659/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» 06 листопада 2024 року звернулось до суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, згідно з яким, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №546/35-00-04-05-33 від 16.10.2024.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на протиправне, з порушенням чинного законодавства проведення відповідачем фактичної перевірки, висновки, якої стали підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволені позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем оскаржене рішення прийнято правомірно, оскільки податковим органом було призначено перевірку ТОВ «Виналь» з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, відтак, витребувані перевіряючими та не надані позивачем документи бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; документи, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, безпосередньо пов'язані з предметом перевірки та мали бути надані платником податків.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, не повного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає про те, що позивач не зрозумів який має строк для надання запитуваних документів, перебував у правовій невизначеності, оскільки в наказі на проведення перевірки не зазначено чіткого строку на її проведення; відповідачем не було складено акт про ненадання копій запитуваних документів та інформації, що є порушенням п.85.6 ст.85 ПК України; контролюючим органом не було складено опис отриманих від позивача документів; запит про надання копій документів щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв, та показників лічильників не стосується предмета перевірки.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу відповідач просить у її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Зазначає, що не складання акта який би засвідчував факт відмови позивача надати копії документів не складався, проте це не призвело до неправильних висновків за результатами такої перевірки та не порушило право позивача на оскарження її результатів. Законодавством не передбачено складання акта про відмову у наданні оригіналів документів під час перевірки.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на виконання вимог п.81.1 ст.81 ПК України посадовими особами контролюючого органу було вручено наказ на проведення перевірки від 30.08.2024 №3905-п та ознайомлено з направленнями на перевірку від 30.03.2024 №7377 та №7376 представнику за довіреністю ТОВ «ВИНАЛЬ» Мельнику М.С., про що свідчить його підпис у зазначених направленнях.
Згідно з наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.08.2024 №3905-п, період діяльності, який буде перевірятись: з 02.09.2024 по дату закінчення перевірки. Перевірку розпочати з 02.09.2024, тривалість не більше 10 діб.
Посадовими особами податкового органу було вручено представнику позивача Мельнику Андрію Олександровичу вимогу перевіряючих про надання платником податків документів, (про що свідчить підпис про отримання) у тому числі з питань: бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв та надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв.
У ході проведення перевірки з 03.09.2024 по 11.09.2024 вищезазначені документи не надано.
У зв'язку з цим відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ «Виналь» вимог п.п.85.2,85.4 ст. 85 ПКУ, за яке передбачена відповідальність згідно з п.121.1 ст. 121 ПКУ та прийняв оскаржене податкове повідомлення-рішення на суму 2040,00 грн.
Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до абзацу першого п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом 85.4 ст. 85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Аналогічно п. 85.8 ст. 85 ПК України передбачено право посадових (службових) осіб контролюючих органів, які проводять перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідно до пункту 85.6. статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Проте, як з'ясовано судом апеляційної інстанції контролюючим органом в порушення пункту 85.6. статті 85 ПК України не складено акт про відмову платника податків у наданні документів, що пов'язані із предметом перевірки, тобто контролюючим органом належними та допустимими доказами не доведено факт не надання позивачем документів, що витребовувалися в ході фактичної перевірки.
Водночас в акті перевірки позивачем зазначено, що ним надавалися первинні документи, які використані при проведенні перевірки, проте їх опис відповідачем не складено.
Не складання акта, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, та не було надано вказує не відсутність допустимих доказів відмови платника податку у наданні документів до перевірки та тягне за собою правові наслідки у вигляді протиправності застосування штрафних санкцій за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача щодо можливості не складання акта про відмову у наданні оригіналів документів під час перевірки, оскільки діюче законодавство такого права відповідачу не надає.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, письмова вимога перевіряючих осіб про необхідність надання платником податків документів до акта перевірки не долучена та суду контролюючим органом на підтвердження своїх аргументів щодо витребування у позивача документів зазначених в акті перевірки не надана.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що як вбачається з вказаного податкового повідомлення-рішення за формою «ПС» в ньому не конкретизовано за ненадання яких саме документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки позивача притягнуто до відповідальності.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Отже, оскаржене податкове повідомлення-рішення не містить обставин того які документи, що витребовувалися контролюючим органом та велися позивачем не було надано під час перевірки.
Зазначене свідчить, що контролюючий орган обмежився формальним підходом до виконання своїх обов'язків, не дослідивши та не зазначивши які саме документи не було надано позивачем на вимогу контролюючого органу, а відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення за формою «ПС» №546/35-00-04-05-33 від 16.10.2024 року в розмірі суми штрафних санкцій - 2040 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача - 6661,60 грн судового збору, сплаченого при поданні позову та апеляційної скарги, виходячи з розрахунку 3028 грн + 3633,60 грн = 6661,60 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при розгляді цієї справи було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для його скасування та прийняття нової постанови про задоволення позову.
Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 2 частини 1 статті 315, пунктами 1,2, 4 статті 317, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу - товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» задовольнити, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі №160/29659/24 - скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за формою «ПС» №546/35-00-04-05-33 від 16.10.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору - 6661 (шість тисяч шістсот шістдесят одну) грн 60 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 05 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов