05 листопада 2025 р. Справа № 440/13284/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 23.06.25 по справі № 440/13284/24
за позовом ОСОБА_1
до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області , Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області щодо обчислення та виплати грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за класну кваліфікацію, премії) ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 19.05.2023, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023;
- зобов'язати АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за класну кваліфікацію, щомісячної та разової премії), допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) шляхом множення відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів;
- визнати протиправними дії АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області та ГУДСНС у Полтавській області щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня по 07 жовтня 2024 року у належному розмірі;
- зобов'язати АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов'язати АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 4409,55 грн) за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року, з 15 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 07 жовтня 2024 року включно в розмірі 263630,86 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати ГУДСНС у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 4409,55 грн) за період з 06 листопада 2018 року по 14 січня 2019 року включно в розмірі 9957,10 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- визнати протиправною бездіяльність АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області щодо неврахування ОСОБА_1 в одноразову грошову допомогу при звільненні щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн, а в компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки - щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн та додаткової винагороди, нарахованої відповідно до Наказу МВС України від 26.01.2023 №35;
- зобов'язати АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн та компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки з урахуванням щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн та додаткової винагороди, нарахованої відповідно до Наказу МВС України від 26.01.2023 №35, та провести виплату з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що у спірний період він проходив службу в органах цивільного захисту населення. На думку позивача, у період з 01.01.2020 по 19.05.2023 йому не у повному обсязі нараховане грошове забезпечення, а саме - без урахування збільшення посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Крім того, позивач зазначав, що відповідачі всупереч вимог чинного законодавства у період з 01.12.2015 по 31.12.2022 та за період з 01.01.2024 по 07.10.2024 не здійснили нарахування й виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення. Наведене, своє чергою, призвело до неповного розрахунку з позивачем при звільненні.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо обчислення та виплати грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за класну кваліфікацію, премії) ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023.
Зобов'язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за класну кваліфікацію, щомісячної та разової премії), допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) шляхом множення відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України №704 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (у розмірі 2102,00 грн); за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 (у розмірі 2270,00 грн); за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (у розмірі 2481,00 грн); за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (у розмірі 2684,00 грн), з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
Визнано протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року у належному розмірі.
Зобов'язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, за вирахуванням фактично сплачених сум.
Визнано протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.11.2018 та з 15.01.2019 по 28.01.2020.
Зобов'язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.11.2018 та з 15.01.2019 по 28.01.2020 у щомісячному розмірі 4399,90 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації - різниці грошового забезпечення за період з 06.11.2018 по 14.01.2019.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 06.11.2018 по 14.01.2019 у щомісячному розмірі 4399,90 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Визнано протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо неврахування ОСОБА_1 при обчисленні компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки додаткової винагороди, нарахованої відповідно до Наказу МВС України від 26.01.2023 №35 "Про затвердження Порядку та умов виплати особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)".
Зобов'язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки з урахуванням додаткової винагороди, нарахованої відповідно до Наказу МВС України від 26.01.2023 №35 "Про затвердження Порядку та умов виплати особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)", за вирахуванням фактично сплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі № 440/13284/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо незаконності дій та зобов'язання Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити індексацію різницю за період з 29.01.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024 з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, а також відмови в задоволенні позовних вимог про перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн.та перерахунок та виплату компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки з урахуванням щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн, скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі №440/13284/24 в частині зобов'язання Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.11.2018 та з 15.01.2019 по 28.01.2020 у щомісячному розмірі 4399,90 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та забов'язання Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 06.11.2018 по 14.01.2019 у щомісячному розмірі 4399,90 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, - змінити.
Зобов'язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 4409,55 грн) за період з 01 березня 2018 року по 05 листопада 2018 року, з 15 січня 2019 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 07 жовтня 2024 року включно в розмірі 263630,86 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 4409,55 грн) за період з 06 листопада 2018 року по 14 січня 2019 року включно в розмірі 9957,10 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо неврахування ОСОБА_1 в одноразову грошову допомогу при звільненні та в компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн.
Зобов'язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки з урахуванням щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі № 440/13284/24 залишити без змін.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Для вирішення питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024, розрахованої із застосуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, враховуючи висновки суду касаційної інстанції у вищевказаних постановах, необхідно встановити наступні обставини: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Керуючись формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку №1078, розрахована величина приросту індексу споживчих цін з січня 2008 року по березень 2018 року: 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3%.
Розмір грошового забезпечення позивача у березні 2018 року збільшився на 53,60 грн. (11727,45 - 11673,85), порівняно з лютим 2018 року, в зв'язку з чим щомісячна індексація-різниця склала 4409,55 грн (4463,15 - 53,60), а не 4399,90 як помилково зазначає суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
Отже, загальний розмір індексації, що підлягає нарахуванню та сплаті Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області за період з 01.03.2018 по 05.11.2018, з 15.01.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024 складає 4409,55 * 64 + 4125,25 (4409,55 : 31 * 29) = 286336,45 грн.
Відповідач, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в яуому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення в оскаржуваній частині без змін.
Крім того, відповідач, Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі № 440/13284/24 частково скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач зазначає, що індексація грошових доходів населення не відноситься до видів грошового забезпечення, носить не постійний характер та застосовується як механізм підвищення доходів при певних умовах, у зв'язку з чим не підлягає врахуванні при визначенні одноразової грошової допомоги при звільненні.
Грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які: займають посади осіб рядового і начальницького складу, передбачені штатами в апараті Державної служби України з надзвичайних ситуацій, її територіальних органах та підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, закладах освіти, наукових установах та інших підрозділах, в яких особи рядового і начальницького складу проходять службу цивільного захисту; навчаються в закладах освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління ДСНС; перебувають у розпорядженні відповідних керівників органів управління (підрозділів).
Додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, є винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, Верховний Суд зазначає, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що: додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану; розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейськимучасті в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; визначається наказами командирів (начальників). Отже за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється. Таким чином, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення. Згідно викладеного вище, відповідач не мав законних підстав для виплати індексації позивачу у зазначений ним період, адже АРЗ СП, проводить видатки виключно у межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом на поточний бюджетний рік. Разом з тим, у АРЗ СП відсутня можливість здійснити перерахунок грошового забезпечення позивачу за рахунок інших коштів.
Крім того, посилався на пропущення позивачем строку звернення до суду визначеного ст. 122 КАС України.
Також, відповідач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі № 440/13284/24 скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду визначений ст. 122 КАС України. Зазначив, що індексація не є складовою грошового забезпечення, а є компенсаційною виплатою, що нараховується та илачується відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII від 03.07.1991 та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а апеляційні скарги відповідачів не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач у період з 07.06.2013 по 05.11.2018 та з 15.01.2019 по 07.10.2024 проходив службу цивільного захисту в АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області, а у період з 06.11.2018 по 14.01.2019 - в ГУДСНС у Полтавській області, що учасники справи не заперечували.
Наказом ГУДСНС у Полтавській області від 07.10.2024 №601-НК/61 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , першого заступника начальника АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області, якого наказом ДСНС (по особовому складу цивільного захисту) від 03.10.2024 №771 звільнено із служби цивільного захисту за підпунктом 3 пунктом 176 (за станом здоров'я), з 07.10.2024 знято з усіх видів забезпечення та виключено з кадрів ДСНС.
Позивач, стверджуючи про не проведення з ним повного розрахунку при звільненні, а також порушення його права на отримання грошового забезпечення за час проходження служби цивільного захисту у належному розмірі, звернувся до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з визнанння протиправними дій Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо обчислення та виплати грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за класну кваліфікацію, премії) ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 та зобов'язання Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за класну кваліфікацію, щомісячної та разової премії), допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) шляхом множення відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України №704 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (у розмірі 2102,00 грн); за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 (у розмірі 2270,00 грн); за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (у розмірі 2481,00 грн); за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (у розмірі 2684,00 грн), з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежі; визнання протиправними дій Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року у належному розмірі та зобов'язання Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, за вирахуванням фактично сплачених сум, визнання протиправними дій Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.11.2018 та з 15.01.2019 по 28.01.2020 та зобов'язання Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.11.2018 та з 15.01.2019 по 28.01.2020 у щомісячному розмірі 4399,90 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації - різниці грошового забезпечення за період з 06.11.2018 по 14.01.2019 та зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 06.11.2018 по 14.01.2019 у щомісячному розмірі 4399,90 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; визнання протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо неврахування ОСОБА_1 при обчисленні компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки додаткової винагороди, нарахованої відповідно до Наказу МВС України від 26.01.2023 №35 "Про затвердження Порядку та умов виплати особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)" та зобов'язання Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки з урахуванням додаткової винагороди, нарахованої відповідно до Наказу МВС України від 26.01.2023 №35 "Про затвердження Порядку та умов виплати особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)", за вирахуванням фактично сплачених сум.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині періоду з 29.01.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи підвищення розміру посадового окладу позивача в період з 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та з 01.01.2023, здійснені позивачем розрахунки станом на 01.03.2018 є неактуальними. До моменту проведення АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області перерахунку розміру грошового забезпечення позивача з 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на виконання рішення суду у цій справі відсутні підстави для визначення права ОСОБА_1 на отримання індексації - різниці з урахуванням підвищеного посадового окладу, оскільки обов'язок з проведення розрахунку грошового забезпечення покладено на відповідача - АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області. Водночас такий висновок суду не стосується питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання індексації - різниці грошового забезпечення після 29.01.2020, оскільки реалізація такого права безпосередньо пов'язана з перерахунком розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, що має бути проведений на виконання рішення суду у цій справі. Без перерахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є базою обчислення посадового окладу, неможливо визначити наявність чи відсутність у позивача права на отримання індексації - різниці грошового забезпечення з 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн, суд першої інстанції зазначивши про помилковість обчислення представником позивача суми індексації - різниці грошового забезпечення після 29.01.2020 з розрахунку посадового окладу станом на 01.03.2018, відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки з урахуванням щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн. При цьому суд, не заперечував загалом права позивача на врахування суми індексації - різниці грошового забезпечення під час обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористану щорічну відпустку, зазначивши, що саме право позивача на отримання індексації - різниці грошового забезпечення в місяці звільнення зі служби в органах цивільного захисту населення (жовтень 2024 року), а також визначення її розміру, перебуває у прямій залежності від виконання відповідачем рішення суду в цій справі в частині перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою, другою статті 125 Кодексу цивільного захисту населення держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків.
Розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", що набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту згідно з додатком 6.
Відповідно до пункту 4 постанови №704 (у редакції на дату прийняття) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Приміткою 1 Додатку 1 до постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (...), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Так само, приміткою до Додатку 14 до постанови №704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Згідно з пунктами 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за №936/32388, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У силу пункту 1 розділу IV названої Інструкції особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за вислугу років у таких розмірах посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; 25 років і більше - 50 відсотків.
Пунктом 1 розділу V згаданої Інструкції передбачено, що особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за вислугу років.
За змістом пункту 1 розділу XVI Інструкції керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.
Відповідно до пунктів 3, 6 розділу XXVII Інструкції у рік звільнення зі служби особам рядового і начальницького складу в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних відпусток у минулі роки.
При виплаті грошової компенсації за невикористані в році звільнення щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, у тому числі за невикористані дні щорічних основних відпусток у минулі роки, до розрахунку береться грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту.
При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Пунктом 7 розділу XXVII Інструкції визначено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з пунктом 12 розділу XXVII Інструкції особам рядового і начальницького складу, які в разі звільнення зі служби цивільного захисту мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця грошова допомога, включаються:
для осіб рядового і начальницького складу, що звільняються з посад, на які вони були призначені,- оклад за штатною посадою, оклад за спеціальним званням і додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) на день звільнення;
для осіб рядового і начальницького складу, які на день звільнення зі служби перебували в розпорядженні відповідних начальників органів управління (підрозділів),- посадовий оклад за останньою штатною посадою, оклад за спеціальним званням, установлений на день звільнення зі служби, додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) за останніми штатними посадами.
Крім того, у силу статті 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
За змістом статті 19 Закону №2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 №1282-XI"Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
За приписами статті 4 Закону №1282-XII (у редакції, що діяла до 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII (у редакції Закону від 24.12.2015 №911-VIII, що діє з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону №1282-XII).
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону №1282-XII).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону №1282-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Пунктом 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Пунктами 10-1, 10-2 Порядку №1078 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) також було обумовлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу. Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" внесено зміни до Порядку №1078 та викладено пункт 5 у такій редакції, що застосовується з 01.12.2015: "У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 пункт 6 Порядку №1078 доповнено абзацом такого змісту: "Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік".
Відповідно до пункту 10-2 Порядку №1078 (в редакції із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 набрала чинності з дня її опублікування (15.12.2015) та підлягала застосуванню з 1 грудня 2015 року.
При цьому пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 визначено, що міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 29, ст. 1471).
Постановою КМУ від 28.01.2018 №141, що набрала чинності 15.03.2018, внесено зміни до Порядку №1078, відповідно до яких, зокрема, у пункті 5: 1) абзац перший викладено в такій редакції: "5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків."; абзац третій викладено в такій редакції: "Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу."; абзац шостий викладено в такій редакції: "До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.".
У цій справі спір стосується наявності підстав для перерахунку розміру грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2020 по 19.05.2023 з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, від 02.12.2021 №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови №704; нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у належному розмірі за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024, а також перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористану щорічну відпустку.
Щодо перерахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених законом станом на 1 січня календарного року, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі №120/965/22-а, спірні відносини у якій є подібними цьому спору, зазначив, що постановою №704 підвищено грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та закладено механізм щорічного збільшення його розміру у подальшому.
Так, відповідно до пункту 4 цієї Постанови у редакції, що була чинною до 24.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З 24.02.2018 набула чинності постанова №103, пунктом 6 якої пункт 4 постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнав протиправним та нечинним пункт 6 постанови №103.
Наведене свідчить, що починаючи з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01.01.2017) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
З аналізу наведених правових норм Верховний Суд у вищезгаданій постанові дійшов висновку, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704.
Таким чином, ураховуючи зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із законами України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, від 02.12.2021 №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими, зокрема, у постановах від 19.10.2022 у справі №400/6214/21, від 15.06.2023 у справі №380/13603/21, від 28.03.2024 у справі №160/8290/23, від 25.04.2024 у справі №240/16735/21, від 05.06.2024 у справі №420/18318/23 та ін.
Висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.02.2021 у справах №200/3757/20-а, №200/3774/20-а, №240/11952/19, від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, від 14.04.2021 у справі №240/12309/20, до спірних відносин не застосовуються, оскільки, з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, з 29.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 19.10.2022 у справі №400/6214/21, від 28.02.2023 у справі №380/18850/21, від 23.05.2023 у справі №380/22021/21, від 27.07.2023 у справі №420/14418/22.
Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
При цьому Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі №420/18318/23 дійшов висновку, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, внаслідок чого була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.
Отже, з дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення, на підставі первинної редакції Постанови №704, розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Таким чином, за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 обчислення грошового забезпечення позивача помилково здійснено із застосування у якості розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 1762,00 грн, тоді як такий розмір мав визначатись станом на 1 січня календарного року (у 2020 році - 2102,00 грн, у 2021 році - 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році - 2684,00 грн).
Ураховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що посадовий оклад ОСОБА_1 , та його оклад за спеціальним званням з 29.01.2020 до 19.05.2023 мав би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не "на 1 січня 2018 року"), що своєю чергою призвело до неправильного обчислення усіх складових грошового забезпечення, розмір яких залежав від розміру посадового окладу (зокрема, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за класну кваліфікацію, премії, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань).
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправними дій АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області щодо обчислення та виплати грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за класну кваліфікацію, премії) ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, а також зобов'язати АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за класну кваліфікацію, щомісячної та разової премії), допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18) шляхом множення відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України №704 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (у розмірі 2102,00 грн); за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 (у розмірі 2270,00 грн); за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (у розмірі 2481,00 грн); за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (з урахуванням 2684,00 грн), з урахуванням проведених виплат та з відрахуванням податків, зборів і обов'язкових платежів.
Стосовно індексації грошового забезпечення позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
На підставі аналізу наведених вище положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тож індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації .
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №380/1513/20.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних відносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №206/4411/16-а).
Таким чином, передбачена Законом №1282-XII індексація є складовою грошового забезпечення, а тому відповідачі загалом були зобов'язані нараховувати і виплачувати ОСОБА_1 його грошове забезпечення з урахуванням індексації за наявності на те визначених законом підстав.
Листи Міністерства соціальної політики України від 13.02.2008 №1125/0/14-08/06 та від 21.01.2010 №598/0//14-10/13 не є нормативно-правовими актами, не містять норм права, а тому не підлягають врахуванню під час вирішення цього спору.
Предметом спору у справі, що розглядається, є вимоги позивача про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, а також за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024 у щомісячному фіксованому розмірі 4409,55 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Щодо визначення "базового" місяця для нарахування позивачу індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, суд враховує, що положення Порядку №1078 з 01.12.2015 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".
За змістом пояснюючої записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
У зв'язку з цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).
Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
Пункт 10-2 Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
На відміну від правил визначення "базового місяця" (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), "місяцем підвищення доходу" є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін "підвищення тарифних ставок (окладів)" для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону №1282-ХІІ), то зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду у постанові від 15.04.2025 у справі №560/13777/23.
Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
За рахунок цього мала б "обнулитися" індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом другим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).
Так, якщо на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх "місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013).
Верховний Суд у постанові від 06.07.2023 у справі №560/6684/22 зазначив: "із 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Дотепер посадові оклади осіб служби цивільного захисту визначалися постановами Кабінету Міністрів України. У період спірних правовідносин (2015-2018 роки) таких постанов було дві.
На час виникнення спірних відносин схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Указана постанова була чинною з 01.01.2008 до 01.03.2018.
Від січня 2008 року оклад за посадою позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі Постанови №704, якою затверджено нову схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту згідно з додатком 6.
З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) осіб служби цивільного захисту та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, Суд дійшов висновку про те, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу [позивача], за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 до 28.02.2018 включно.".
За таких обставин, за умови останнього підвищення посадового окладу осіб служби цивільного захисту в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) є січень 2008 року.
При цьому, порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку №1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою №1013, з 01.12.2015 діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Отже, у спірному періоді (з 01.12.2015 до 28.02.2018) повноваження державних органів щодо визначення "місяця підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку №1078 у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а, від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 23.08.2022 у справі №420/11641/21, від 13.12.2022 у справі №420/2667/21, від 28.09.2022 у справі №560/3965/21, від 23.08.2022 у справі №420/11625/21, від 28.06.2022 у справі №640/8991/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21, від 27.06.2022 у справі №420/5976/20, від 23.06.2022 у справі №120/2399/21-а, від 19.05.2022 у справі №380/11904/21, від 12.05.2022 у справі №200/7006/21, від 28.02.2023 у справі №200/6705/21 та інших.
З урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на службу цивільного захисту чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової, а "місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку №1078 за вказаний період є січень 2008 року.
Залученим до матеріалів справи розрахунковим листом про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за грудень 2015 року підтверджено, що позивачу нарахована індексація у розмірі 643,61 грн, однак для її обчислення в якості місяця підвищення доходу визначений 2012 рік (місяць не зазначено).
За період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалась, що підтверджено залученими до матеріалів справи розрахунковими листами та не заперечується представником АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправними дій Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року у належному розмірі та зобов'язання Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, за вирахуванням фактично сплачених сум.
Стосовно індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024, колегія суддів зазначає наступне.
01 березня 2018 року набула чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри посадових окладів осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, а тому березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
До матеріалів справи залучені копії розрахункових листів про розмір грошового забезпечення позивача, зі змісту яких суд встановив, що за лютий 2018 року позивачу грошове забезпечення розраховане з посадового окладу у розмірі 1164,00 грн, а за березень 2018 року - 5530,00 грн.
Тож нарахування й виплата індексації з 01.03.2018 мала здійснюватися з урахуванням місяця підвищення доходів - березень 2018 року, а індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і фактично з грудня 2018 року у осіб служби цивільного захисту з'явилося право на індексацію грошового забезпечення.
Водночас Порядок №1058 у редакції, чинній з 01.12.2015 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Нарахування позивачу з 01.03.2018 поточної індексації не є предметом спору у справі, що розглядається.
Водночас, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1058, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу ОСОБА_1 , відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 12.10.2023 у справі №560/5132/21, від 28.06.2024 у справі №200/2319/23 та ін.
Відповідачі не нараховували і не виплачували позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024.
Зі змісту залучених до матеріалів справи копій розрахункових листів про складові грошового забезпечення ОСОБА_1 встановлено, що грошове забезпечення позивача за березень 2018 року (з урахуванням постійних його складових, виплачених за березень 2018 року: посадовий оклад 5530,00 грн, оклад за спеціальним званням - 1410,00 грн, надбавка за вислугу років - 3123,00 грн, премія щомісячна - 884,80 грн, надбавка за особливості проходження служби - 503,15 грн, надбавка за кваліфікацію - 276,50 грн; суми зазначені з урахуванням військового збору) загалом (без урахування сум податку на доходи фізичних осіб) склало 11727,45 грн.
За лютий 2018 року грошове забезпечення позивача (з урахуванням постійних його складових, виплачених за лютий 2018 року: посадовий оклад 1164,00 грн, оклад за спеціальним званням - 130,00 грн, надбавка за вислугу років - 452,90 грн, премія щомісячна - 8730,00 грн, надбавка за особливі умови - 873,45 грн, надбавка за ризик - 323,50 грн; суми зазначені з урахуванням військового збору) загалом (без урахування сум податку на доходи фізичних осіб) склало 11673,85 грн.
Таким чином, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року становив 53,60 грн (11727,45 грн - 11673,85 грн).
У березні 2018 року прожитковий мінімум становив 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
У силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 53,60 грн = 4409,55 грн.
А тому починаючи з березня 2018 року сума індексації-різниці з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 мала виплачуватися позивачу у розмірі 4409,55 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення зі служби цивільного захисту.
Проте відповідач вказаних вимог Порядку №1058 не дотримав, не нарахував позивачу належні суми індексації - різниці грошового забезпечення.
Колегія суддів враховує, що позивач у період з 07.06.2013 по 07.10.2024 безперервно проходив службу в органах цивільного захисту населення.
Переміщення позивача між органами цивільного захисту населення не є підставою для припинення нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2025 у справі №420/2653/24.
Судовим розглядом з відповіді Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області від 16.10.2024 №11/24.6 встановлено, що позивачу нараховано та виплачено суму індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, яка складає 22415,79 грн, за період з 01 січня 2024 року по 07 жовтня 2024 року - 289,90 грн.
Разом з тим, статтею 39 Закону України № 3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024.
Відповідно до ст. 34 Закону України № 4059-ІХ обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024, у січні 2025 не нараховується.
Відтак, вказаними положеннями передбачено розрахунок індексу споживчих цін з 01.01.2024 та 01.01.2025 відповідно, що вплине на розрахунок поточної індексації грошового забезпечення.
Однак, як вже зазначалось, спірним у межах цієї справи є право позивача на отримання індексації-різниці.
Оскільки відповідно до абз. 6 п. 5 Порядку №1078 індексація-різниця виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а у спірній ситуації з 01.01.2024 та 01.01.2025 підвищення посадових окладів військовослужбовців не відбулось, то позивач має право на отримання індексації-різниці у визначеному розмірі в період з 29.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 07.10.2024.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач має право на нарахування та виплату індексації-різниці, а відповідачі протиправно не нарахували та не виплатили позивачу у повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з 29.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 07.10.2024.
Спірний період з 01.03.2018 по 05.11.2018, з 15.01.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024 включно складає : 64 місяці 29 днів.
Отже, сума індексації-різниці, яка мала бути нарахована та виплачена позивачу за період з 01.03.2018 по 05.11.2018, з 15.01.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024 включно становить: 4409,55 грн х 64 місяці + 4125,25 грн (4409,55 грн / 31 день х 29 дні) = 286336,45 грн.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням проведених позивачу виплат індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 07 жовтня 2024 року в загальній сумі 22705,59 грн, позивачу підлягає нарахуванню та виплаті сума індексації-різниці, що становить 263630,86 грн (286336,45 грн (нараховані за спірний період) - 22705,59 грн (частково виплачені)).
Стосовно розрахованої судом першої інстанції суми щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 4399,90 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої та підписаної начальником АРЗ СП, грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становить 11673,85 грн, за березень 2018 року - 11727,45 грн.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
У силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 53,60 грн = 4409,55 грн.
Матеріали справи не містять відомостей щодо нарахування позивачу у лютому 2018 року грошового забезпечення у розмірі 13775,14 грн та у березні 2018 року - 13838,39 грн, у зв'язку із чим, колегія суддів вважає безпідставним розрахунок суду першої інстанції щодо суми щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення позивача у розмірі 4399,90 грн.
З огляду на що, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача права на нарахування та виплату суми індексації - різниці у період з 29.01.2020 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 07.10.2024 у фіксованій сумі щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4409,55 грн, у зв'язку із чим, рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині постанови про визнання протиправними дій АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області та ГУДСНС у Полтавській області щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 29.01.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024 у належному розмірі та зобов'язання АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 4409,55 грн) за період з 01.03.2018 по 05.11.2018 та з 15.01.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024 включно в розмірі 263630,86 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Поряд із тим, враховуючи невірно розраховану суму щомісячної фіксованої індексації, колегія суддів вважає, що рішення в частині зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 06.11.2018 по 14.01.2019 у щомісячному розмірі 4399,90 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, підлягає зміні шляхом викладення абзацу дев'ятий резолютивної частини у наступній редакції: "Зобов'язати ГУДСНС у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 4409,55 грн) за період з 06 листопада 2018 року по 14 січня 2019 року включно в розмірі 9957,10 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.".
Стосовно висновків суду першої інстанції, що зміна розміру посадового окладу позивача у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, яка відбулась з 29.01.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022 та з 01.01.2023, зумовлює необхідність визначення права на отримання індексації - різниці грошового забезпечення, колегія суддів вважає вказані помилковими, оскільки в силу вимог абзацу 6 п. 5 Порядку №1078 сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів), а не зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня відповідного календарного року.
Щодо позовних вимог про перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн; перерахунок та виплату компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки з урахуванням щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн та додаткової винагороди, нарахованої відповідно до Наказу МВС України від 26.01.2023 №35, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із пунктом 12 розділу XXVII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України 20.07.2018 № 623, особам рядового і начальницького складу, які в разі звільнення зі служби цивільного захисту мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця грошова допомога, включаються:
для осіб рядового і начальницького складу, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за спеціальним званням і додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) на день звільнення;
для осіб рядового і начальницького складу, які на день звільнення зі служби перебували в розпорядженні відповідних начальників органів управління (підрозділів),- посадовий оклад за останньою штатною посадою, оклад за спеціальним званням, установлений на день звільнення зі служби, додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) за останніми штатними посадами.
Спірним у даному випадку є питання урахування у складі грошового забезпечення позивача у цілях обчислення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та компенації за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 року індексації грошового забезпечення.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Разом з цим, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення позивачки для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постановах від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, від 26.01.2022 у справі № 520/8887/2020.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача права для включення індексації грошового забезпечення до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 року, відтак позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про те, що індексація не є складовою грошового забезпечення, а компенсаційною виплатою, що нараховується та виплачується відповідно до Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078, колегія суддів зазначає, що в даному випадку індексація стосується не безпосередньо одноразової допомоги при звільненні, а грошового забезпечення позивача, з якого така допомога розраховується, що і є складовою, зазначеною самим апелянтом.
Тож, доводи апелянта щодо відсутності правових підстав для включення при розрахунку позивача одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби індексації грошового забезпечення та компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 року, є помилковими.
Щодо врахування для цілей обчислення компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки додаткової винагороди, нарахованої відповідно до Наказу МВС України від 26.01.2023 №35, колегія суддів зазначає наступне.
Виходячи з приписів пункту 6 розділу XXVII Інструкції для цілей обчислення розміру компенсації за невикористані відпустки до розрахунку береться грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" передбачено виплату на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №35, затверджені Порядок та умови виплати особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду).
Ці Порядок та умови визначають процедуру здійснення виплати винагород, передбачених пунктами 1-1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", а саме визначення порядку, умов та розмірів виплати додаткової винагороди на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи), а також особливостей виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) курсантам закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління ДСНС (далі - курсанти ЗВО ДСНС).
У силу підпункту 1 пункту 2 Наказу №35 на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується в розмірах: до 10000 гривень - особам пропорційно в розрахунку на місяць, а тим із них, які залучені до виконання завдань з ліквідації наслідків актів збройної агресії (ракетних ударів та/або ударів безпілотних літальних апаратів, ударів реактивними системами залпового вогню, мінування територій) (далі - завдання), на територіях, які знаходяться поза районами ведення бойових (воєнних) дій, розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у виконанні таких завдань.
У силу абзацу першого пункту 10 Наказу №35 додаткова винагорода виплачується особам, які займають посади, передбачені штатами в органах (підрозділах) ДСНС та приступили до виконання обов'язків за цими посадами.
Додаткова винагорода та винагорода за навчання є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення /пункт 15 Наказу №35/.
Колегія суддів зазначає, що позивачу у жовтні 2024 року нарахована та виплачена додаткова винагорода відповідно до Наказу №35 у розмірі 2258,06 грн (виходячи із загального розміру 10000,00 грн пропорційно відпрацьованому часу).
Додаткова винагорода також нарахована та виплачена позивачу у січні - червні та вересні 2024 року; у липні та серпні 2024 року додаткова винагорода не нарахована та не виплачена з огляду на тимчасову непрацездатність позивача.
Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 у справі №240/32125/23 розглядав питання врахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, для обчислення військовослужбовцю компенсації за невикористану щорічну відпустку при звільненні та дійшов таких висновків:
"на відміну від правил обчислення розміру допомоги на оздоровлення, підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить застережень щодо заборони урахування винагороди у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за всі невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки. Навпаки, за приписами зазначеної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням. З урахуванням того, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення (відповідно до довідки Військової частини), яка виплачувалася позивачу з квітня 2022 року по лютий 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.
[...]
винагорода, запроваджена постановою КМУ №168 і виплачувана позивачу як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення, має враховуватися у загальній сумі грошового забезпечення для обчислення компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, оскільки підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних винятків щодо урахування таких винагород.".
З урахуванням наведеного, передбачена постановою №168 та Наказом №35 додаткова винагорода на період воєнного стану хоча і відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, однак у спірних відносинах її виплата була постійною (щомісячною), тоді як нормами пункту 6 розділу XXVII Інструкції передбачено обчислення компенсації за невикористані відпустки з грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу, яке вони отримували на день звільнення зі служби цивільного захисту.
А оскільки до складу грошового забезпечення позивача за місяць звільнення зі служби цивільного захисту населення входила додаткова винагорода, передбачена постановою №168 та Наказом №35, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що її належало врахувати під час обчислення ОСОБА_1 компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки.
Відтак, позов в частині визнання протиправною бездіяльність АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області щодо неврахування ОСОБА_1 при обчисленні компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки додаткової винагороди, нарахованої відповідно до Наказу МВС України від 26.01.2023 №35 та зобов'язання АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки з урахуванням додаткової винагороди, нарахованої відповідно до Наказу МВС України від 26.01.2023 №35, за вирахуванням фактично сплачених сум, підлягає задоволенню.
Стосовно доводів відповідачів викладених в апеляційних скаргах щодо строків звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до ч.1 ст.122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписи ст.122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Разом із тим, такі правовідносини регулюються ст.233 КЗпП України, адже зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення ст.233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ст.122 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Отже, у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо проходження публічної служби, у яких виник спір, застосуванню підлягають приписи КЗпП України.
Згідно з ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, ч. ч. 1, 2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, дія норми ст.233 КЗпП України (в редакції Закону №2352-IX від 01.07.2022) може поширюватися тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою чинності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30.06.2023.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, з 01.07.2023 строк звернення до суду з позовом про виплату заробітної плати регламентується ст.233 КЗпП України та складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 21.03.2025 року у справі №460/21394/23 період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком. Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову у частині вимог за період з 19 липня 2022 року слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Враховуючи наведене вище, вимоги позивача, які стосуються періоду до 19.07.2022 року не обмежуються будь - яким строком звернення до суду, а щодо вимог з 19.07.2022 строк звернення до суду не пропущено, оскільки про порушення своїх прав позивач міг дізнатися лише при звільненні з посади та виключення з кадрів ДСНС (витяг із наказу начальника ГУ ДСНС України у Полтавській області №601-НК/61 від 07.10.2024) під час виплати належних йому сум грошового забезпечення.
Між тим, позивач без зайвих зволікань, в межах місячного строку, звернувся із адвокатським запитом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо наання інформації стосовно нарахування та виплати йому протягом служби індксації грошового забезпечення та зазначення інформації щодо розмірів грошового забезпечення.
Отримавши листа від 16.10.2024 №110/24.6 Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, позивач у місячний строк звернувся до суду з позовом, а саме 06.11.2024 (вхідний штамп суду), а тому строк на звернення до суду не пропущено останнім.
Таким чином, враховуючи викладені вище обставини в своїх сукупності, слід дійти висновку щодо необґрунтованості доводів апеляційних скарг відповідачів про пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом.
Щодо посилань апелянта, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про те, що відповідач проводить видатки виключно у межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом на поточний бюджетний рік, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.12.2018 року по справі №825/874/17, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Положеннями Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації. Однак, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що відсутність на рахунках відповідача коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат (доказом наявності поважних причин не проведення розрахунку).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Верховний Суд зазначив, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Також згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 року у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 року у справі №825/694/17, від 20.11.2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, якими спростовуються доводи апелянта у цій частині.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права в частині відмовлених позовних вимог, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.
Згідно з п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі № 440/13284/24 - в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області та ГУДСНС у Полтавській області щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 29.01.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024 у належному розмірі та зобов'язання АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 4409,55 грн) за періодз 29.01.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024 включно в розмірі 263630,86 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; визнання протиправною бездіяльність АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області щодо неврахування ОСОБА_1 в одноразову грошову допомогу при звільненні щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн, а в компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки - щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн; зобов'язання АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн та компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки з урахуванням щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн - скасувати.
Прийняти в цій частині постанову, якою визнати протиправними дії АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області та ГУДСНС у Полтавській області щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 29.01.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024 у належному розмірі.
Зобов'язати АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 4409,55 грн) за період з 01.03.2018 по 05.11.2018 та з 15.01.2019 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 07.10.2024 включно в розмірі 263630,86 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Визнати протиправною бездіяльність АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області щодо неврахування ОСОБА_1 в одноразову грошову допомогу при звільненні щомісячної індексації - різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн та в компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки - щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн.
Зобов'язати АРЗСП ГУДСНС у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн та компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2019, 2022-2024 роки з урахуванням щомісячної індексації різниці грошового забезпечення в сумі 4409,55 грн.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №440/13284/24 в частині зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 06.11.2018 по 14.01.2019 у щомісячному розмірі 4399,90 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, змінити шляхом доповнення його мотивувальної та резолютивної частини, виклавши абзац дев'ятий резолютивної частини у наступній редакції:
"Зобов'язати ГУДСНС у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію у розмірі 4409,55 грн) за період з 06 листопада 2018 року по 14 січня 2019 року включно в розмірі 9957,10 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.".
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №440/13284/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді З.Г. Подобайло В.Б. Русанова