05 листопада 2025 року справа № 580/11873/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фінансово-економічного управління Служби Безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Фінансово-економічного управління Служби Безпеки України (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Фінансово-економічного управління Служби Безпеки України, яка полягає у не виготовленні та не направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за формою передбаченою додатком 2 до положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Фінансово-економічне управління Служби Безпеки України скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією, передбаченою додатком 2 до положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»,, для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 року на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Представник позивача у позовній заяві зазначила адресу фактичного місця проживання ОСОБА_1 без реєстрації: АДРЕСА_1 та додала довідку Безбородьківського старостинського округу виконавчого комітету Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 17.01.2023 №11.
Місцезнаходженням відповідача Фінансово-економічного управління Служби Безпеки України є: вул. Малопідвальна, 16, м. Київ, 01601.
Вирішуючи питання щодо територіальної підсудності спору, суддя зазначає наступне.
За визначеннями, поданими у статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-IV від 11.12.2003 (далі - Закон №1382-IV) місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місцем проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Частиною другою статті 2 Закону встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
За змістом статті 6 Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5942-VI від 20.11.2012 (далі - Закон №5942-VI) Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону №5942-VI до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).
Виходячи з приписів статті 6 Закону №1382-IV, місце проживання підлягає обов'язковій реєстрації, тобто Закон №1382-IV пов'язує місце проживання особи насамперед із зареєстрованим місцем проживання. Таким чином, факт реєстрації особою свого місця проживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Законом не заборонено особі мати декілька місць проживання, але у будь-якому випадку адреса, зареєстрована особою у встановленому порядку, виходячи з положень частини десятої статті 6 Закону, є офіційною адресою, а отже, особа правомірно очікує, що за цією адресою з нею буде вестися офіційне листування, а також вчинятимуться й інші юридичні дії, що пов'язані з місцем її проживання.
15 липня 2021 року Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду розглянуто адміністративну справу №380/9335/20 за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови.
Серед іншого, Верховний Суд у постанові від 15.07.2021 у справі №380/9335/20 зазначив, що норми Кодексу адміністративного судочинства України також пов'язують місце проживання особи із зареєстрованим місцем її проживання. Так, відповідно до частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд встановлює місце проживання фізичної особи шляхом надсилання запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Отже, законодавець, оперуючи поняттям «місце проживання особи», передбачає, що таке місце проживання має бути особою зареєстровано і суб'єкти владних повноважень зобов'язані враховувати таку інформацію при здійсненні ними владно-управлінських функцій.
Підсумовуючи викладене, саме лише зазначення місця проживання, яке не має жодного взаємозв'язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття позовної заяви судом за місцем фактичного проживання позивача.
Оскільки ОСОБА_1 зареєстрований саме за адресою: АДРЕСА_2 та місце реєстрації відповідача - Фінансово-економічного управління Служби Безпеки України є: вул. Малопідвальна, 16, м. Київ, 01601, тому цей спір підлягає розгляду Київським окружним адміністративним судом.
Пункт 3 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про передачу справи до суду до Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 29, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративну справу №580/11873/25 за позовом ОСОБА_1 до Фінансово-економічного управління Служби Безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - передати до Київського окружного адміністративного суду.
Матеріали адміністративної справи №580/11873/25 направити до Київського окружного адміністративного суду після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ