про залишення позовної заяви без руху
05 листопада 2025 року Справа № 480/8389/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Опімах Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 до 16.06.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 30.01.2020 до 16.06.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Подану позовну заяву необхідно залишити без руху в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року до 16 червня 2023 року як таку, що подана з порушенням вимог частини 6 статті 161 КАС України, відповідно до якої у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, відповідно до частини 1, 5 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд враховує, що положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України, зокрема, частиною другою цієї статті, відповідно до якої із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З огляду на зміст позовних вимог позивач звернувся до суду з позовом, що стосується перерахунку його грошового забезпечення як військовослужбовця за період з 30 січня 2020 року до 16 червня 2023 року.
Отже, з дня отримання грошового забезпечення позивачем як військовослужбовцем, який проходить військову службу, він вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Крім того, позивач був звільнений зі служби у військовій частині НОМЕР_1 наказом від 16.06.2023 № 172. Відповідно, з 16.06.2023 позивач остаточно знав про порушення його прав та інтересів.
Всупереч вимогам частини першої статті 122 КАС України, частини другої статті 233 КЗпП України позивач звернувся до суду з позовною заявою, здавши її на пошту 28.10.2025 (дата реєстрації позовної заяви в суді - 31.10.2025), тобто після спливу встановленого строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду у відповідній заяві позивач зазначає, що станом на день звільнення зі служби, а саме 16.06.2023, на законодавчому рівні не було забезпечено можливості здійснити перерахунок грошового забезпечення, зокрема за період з 13.05.2023 по 16.06.2023, у зв'язку з чинною на той час редакцією постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24 визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 було залишено рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24 без змін. У зв'язку з цим вважає, що з набранням законної сили 18.06.2025 рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24 він отримав прав на перерахунок грошового забезпечення по день звільнення зі служби.
Однак, такі доводи заявника суд не вважає обґрунтованими, оскільки позивач не зазначив фактичні причини та обставини, що перешкоджали зверненню до суду з позовом протягом встановленого строку. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не надав. Доводи заявника щодо процедури судового оскарження постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" не можуть вважатись обґрунтованими та розцінюватись як належна та поважна підстава для поновлення строку звернення до суду, оскільки таке оскарження не змінює день, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав. При цьому позивач був звільнений з військової служби на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.06.2023 № 172, тобто за понад два роки до дня звернення до суду, водночас позивач не вказав, які саме обставини після звільнення зі служби перешкоджали йому звернутися до суду в межах тримісячного строку звернення до суду.
Суд зазначає, що період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Така позиція суду відповідає правовому висновку щодо строку звернення до суду у справах про перерахунок грошового забезпечення військовослужбовців, сформульованому в постанові Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.
Отже, стаття 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX поширюється лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою чинності.
На підставі пункту першого Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
При цьому суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. карантин на всій території України відмінено. Таким чином, тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 233 КЗпП України, фактично почав відліковуватися з 01.07.2023 (з дня скасування карантину) та мав закінчитись у жовтні 2023 року (02.10.2023 - тримісячний строк з дня скасування карантину).
Таким чином, з вимогами про перерахунок грошового забезпечення за період з 19.07.2022 до 16.06.2023 позивач мав звернутися до суду не пізніше 02.10.2023, при цьому позивач звернувся до суду з позовною заявою, здавши її на пошту 28.10.2025, тобто після спливу встановленого строку звернення до суду. Будь-якого обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач не зазначив.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 19.07.2022 до 16.06.2023 із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення до суду та надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі неусунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Опімах